Судове рішення #2009233
Справа № 11-302 2007 року

Справа № 11-302 2007 року                                     Головуючий у 1-й інстанції Пилипчук ЛЛ

Категорія  ст. 309 ч.2 КК України                            Доповідач: Ландар О.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого                                                       Ландаря О.В.

Суддів                                                       Батрака В.В.,  СлепухиО.Є.

за участю прокурор                                             Гриня Н.Г.

засудженого                                                        ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві 7 березня 2007 року кримінальну справу за апеляційним поданням помічника прокурора Октябрського району м. Полтави та апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Октябрського районного суду м.  Полтави від 27 грудня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  громадянина України,  уродженка та мешканка АДРЕСА_1, не працююча,  судима:

· 8.05.2001 року Київським районним судом м.  Полтави за ч.3 cm. 81,  ч.1 cm. 140,  42 КК України на З роки позбавлення волі з конфіскацією майна,  з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та сплатою штрафу в сумі 300грн.;

· 24.01.2002 року Октябрським районним судом м.  Полтави за ч.1  ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі з застосуванням cm. 75 КК України з

' випробуванням,  іспитовим строком 1 рік. Постановою цього ж суду від 29.10.2002року направлена в місця позбавлення волі,  звільнилася 14.06.2003 року по відбуттю покарання.

· 4.03.2005 року Октябрським районним судом м.  Полтави за ч.2  ст. 309,  cm. 395,  70 КК України на 2 роки позбавлення волі з застосуванням cm. 75 КК України з випробуванням,  іспитовим строком 1 рік; ,

· 3.08.2006року Октябрським районним судом м.  Полтави за ч.2 cm. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі з застосуванням cm. 75 КК України з випробуванням,  іспитовим строком на 1 рік , -

засуджена за ч.2  ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Октябрського районного суду м.  Полтави від 3.08.2006 року та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те,  що вона 19 вересня 2006

року,  близько 20 год.,  на території Полтавської обласної клінічної лікарні,  що розташована в м.

Полтаві по вул.  Шевченка,  повторно,  незаконно придбала у невстановленої слідством особи та

зберігала при собі без мети збуту наркотичний засіб - опій ацетильований,  вагою сухого залишку

' 0, 27 гр.

 

Цього ж дня близько 21 год. 20 хв. в АДРЕСА_2засуджена ОСОБА_1була затримана співробітниками міліції,  які виявили та вилучили у неї вказаний наркотичний засіб.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 не оскаржуючи фактичних обставин справи прохає пом'якшити призначене їй покарання шляхом повторного застосування  ст.  75 КК України,  з урахуванням визнання вини,  щирого каяття,  відсутності наслідків для оточуючих.

В апеляції прокурора,  який приймав участь у розгляді справи місцевим судом,  спочатку порушувалось питання про скасування вироку районного суду за м'якістю призначеного покарання,  та постановления нового вироку апеляційним судом.  Проте в день розгляду справи він змінив свої апеляційні вимоги та ставить питання про зміну вироку та виключення із його вступної частини вказівки про судимість ОСОБА_1від 8 травня 2001 року.

Заслухавши доповідача,  прокурора Гриня Н.Г.,  що підтримував апеляційне подання в межах внесених змін та вважав апеляцію засудженої необгрунтованою,  вислухавши засуджену ОСОБА_1,  що підтримала подану апеляцію та прохала,  по можливості,  пом'якшити призначене їй покарання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви поданих апеляцій,  колегія судців не знаходить підстав до їх задоволення.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину за який вона засуджена,  відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників процесу не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано місцевим судом за ч.2  ст. 309 КК України,  як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту,  вчинене повторно.

Така кваліфікація також ніким із учасників процесу не ставиться під сумнів.

Викладене в апеляції засудженої ОСОБА_1 прохання про пом'якшення призначеного їй покарання повторним застосуванням до неї  ст.  75 КК України є необгрунтованим і не заслуговує на увагу.

Із мотивувальної частини вироку вбачається,  що вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженій,  місцевий суд,  виходячи із вимог  ст. 65 КК України,  урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винної,  яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення навмисних злочинів,  скоїла злочин в період іспитового строку,  у проміжок часу менший ніж через 2 місяці з дня постановления стосовно неї попереднього вироку. В повній мірі суд врахував і обставини,  що пом'якшують покарання,  у тому числі і ті,  на які вказує засуджена в апеляції,  у зв'язку з чим призначив їй покарання,  що за своїм розміром є мінімальним.  Таке покарання є справедливим,  необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбуття цього покарання з випробуванням,  яке застосовувалось до засудженої уже неодноразово,  судова колегія не знаходить.

Доводи апеляції прокурора про те,  що суд невірно вказав у вироку на судимість ОСОБА_1за ч.3ст81, ч.1 ст. 140, 42КК України за вироком Київського районного суду м. Полтави від 8 травня 2001 року,  тоді як вона ніби то була звільнена від відбуття цього покарання на підставі акту про амністію від 2001року і згідно  ст. 55 КК України (1960р) повинна вважатися не судимою,  не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Відповідно до 4.2  ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості щодо осіб,  які звільняються від відбування покарання.

Не міститься такого положення про автоматичне погашення судимості у разі застосування амністії і у  ст. 55 КК України (1960р.) на яку посилається прокурор.

Більше того,  у справі взагалі немає ніяких даних про самі підстави звільнення ОСОБА_1 від покарання,  на яке вказується в поданні.

Виходячи з наведеного,  керуючись  ст.  ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів апеляційного

суду , -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляцію засудженої ОСОБА_1та апеляційне подання помічника прокурора Октябрського району м. Полтави із внесеними змінами залишити без задоволення,  а вирок Октябрського районного суду м.  Полтави від 27 грудня 2006 року щодо засудженої ОСОБА_1- без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація