Справа № 1 –666 /11 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

02.11.2011                                                                 м. Миколаїв

Ленінський районний суд  м. Миколаєва в складі:

              головуючого по справі судді   -  Олефір М.В.,

              при секретарі судового засідання  -  Семеновій О.О.,

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за скаргою приватного обвинуваченню відносно:

    ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, одруженого, раніше не судимого, в злочині передбаченому ст. 125 ч.1  КК України,

В С Т А Н О В И В:

  Згідно скарги потерпілого ОСОБА_2 між ним та ОСОБА_1 з 2009 року існують неприязні відносини, що виникли на ґрунті того,  що ОСОБА_1,  виконуючи обов’язки ОСББ «Співдружність», неправомірно припинив газопостачання до квартири ОСОБА_2

  Та саме, 01 серпня 2011 року,  близько 14 год. 00 хв. в під’їзді АДРЕСА_1, ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 за плечі та штовхнув його на металеві сходи, від цього останній отримав тілесні ушкодження.

  Відповідно до висновку експерта за № 2015/1715-11 від 14 вересня 2011 року  у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у виді забою м’яких тканин, садна лівого гомільчатого  суглоба, кровопідтьоку в області лівого плеча, які утворились в результаті дії тупого твердого предмету. За ступенем тяжкості вони відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного росту виключається, але не виключається їх утворення при наданні тілу прискорення з подальшим падінням на площину. Враховуючи характер та розміщення тілесних ушкоджень в різних площинах –вони могли утворитись в результаті не менше двох ударних дій в область лівого плеча та область внутрішньої лодижки лівого гомільчатого  суглоба.

  Тому потерпілий ОСОБА_2 обвинувачує ОСОБА_1 по ст. 125 ч. 1 КК України, а саме нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.

  Проте дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред’явленому обвинуваченні не визнав, суду пояснив, що 01 серпня 2011 року з адміністрації Ленінського району м. Миколаєва йому зателефонували і попросили бути вдома, щоб з’ясувати питання опіки дітей сім’єю ОСОБА_2. При цьому працівники вказаної комісії запросили його на бесіду. В цей час до нього підійшов ОСОБА_2 та спровокував сварку, в ході якої виражався нецензурною лайкою та намагався з’ясувати причину від’єднання його квартири від газопостачання в 2009 році. Ніякого фізичного контактування між ними не було та він не застосовував фізичного насилля до ОСОБА_2.  

  Допитані в судовому засіданні свідки,  а саме:

-          ОСОБА_3,  яка суду пояснила,  що 01 серпня 2011 року вона разом з іншими членами комісії з Адміністрації Ленінського району м. Миколаєва приходили до ОСОБА_2 з перевіркою їх умов проживання. ОСОБА_1 –сусід сім’ї ОСОБА_2, тому вони розмовляли з ним з метою з’ясування всіх даних відносно вказаної сім’я. Коли вони вийшли з квартири ОСОБА_6, то  ОСОБА_2 стояв на сходах, потім вони йшли до  квартири ОСОБА_11, коли вони заходили до квартири ОСОБА_11 то ОСОБА_2 не давав закрити двері в квартиру. В зв’язку з цим ОСОБА_6 його відштовхнув та закрив двері в квартиру ОСОБА_11. Між ними виникла сварка, але ніякої фізичної взаємодії між ними  вона не бачила;

-          ОСОБА_4, яка суду пояснила,  що вона входила в склад комісії по обстеженню житлових умов ОСОБА_2 та їм потрібно було опитати його сусідів.  Членів комісії були в квартирі ОСОБА_6, коли вийшли з його квартири та йшли в квартиру ОСОБА_11, в цей час до дверей підійшов ОСОБА_2 та не давав їх закрити, при цьому зухвало себе поводив та говорив ОСОБА_6 «вдар мене». При цьому ОСОБА_6 відштовхнув ОСОБА_2 та закрив двері квартири,  але вона не бачила,  щоб підсудний бив потерпілого;

-          ОСОБА_5, який суду пояснив,  що він проживає в одному під’їзді з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та 01 серпня 2011 року на квартирній площадці 3 –го поверху між ними виникла сварка, відносно від’єднання від газопостачання.  При цьому кричав тільки ОСОБА_2. Він не бачив,  щоб ОСОБА_6 застосовував якусь силу відносно ОСОБА_2;

-          ОСОБА_6,  яка пояснила,  що 01 серпня 2011 року до них в квартиру зайшла комісія по обстеженню умов проживання сім’ї ОСОБА_2,  так як їм необхідно було з’ясувати думку сусідів про дану сім’ю. ОСОБА_2 спустився на третій поверх та не давав ОСОБА_1 закрити двері в квартиру, в зв’язку з цим її чоловік відштовхнув ОСОБА_2, але ніякі удари йому не наносив, при цьому останній намагався вчинити сварку та ображав ОСОБА_1;

-          ОСОБА_7, яка суду пояснила, що 01 серпня 2011 року до неї приходили працівники комісії,  що опитували сусідів про сім’ю ОСОБА_2.  Вони проживають в різних під’їздах та вона не бачила сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

-          ОСОБА_8,  яка суду пояснила,  що 01 серпня 2011 року,  коли приходили працівники адміністрації Ленінського району м. Миколаєва з комісією, між  ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої останній кричав та ображав ОСОБА_6. Ніякої бійки між ними вона не бачила. Під час вказаної сварки мати ОСОБА_2  присутня не була.     

-          ОСОБА_9,  яка суду пояснила, що 1 серпня 2011 року вона бачила як ОСОБА_6 штовхнув її чоловіка від дверей квартири ОСОБА_11 та закрив двері.

 Що стосується показів ОСОБА_10, яка стверджує,  що вона стала свідком того,  як ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2, то вони судом розцінені критично та не можуть бути взяті до уваги при винесенні рішення,  в зв’язку з тим,  що повністю суперечать показам інших свідків /безпосередніх очевидців даних подій/, які допитані в судовому засіданні.

  Таким чином, суд вважає, що оскільки дані тілесні ушкодження у ОСОБА_2 утворились не в результаті умисних дій підсудного ОСОБА_1, а безпосередньо від поштовху потерпілого під час закриття дверей квартири та в послідуючому його падінні, то приходить до висновку про відсутність прямого умислу підсудного на їх нанесення, а приходе до висновку, що їх було завдано необережно.

  Беручи до уваги, що згідно висновку експерта, вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_2 є легкими та враховуючи, що відповідальність за необережне їх нанесення, кримінальним законом не передбачена, суд вважає необхідним виправдати підсудного ОСОБА_1 за відсутністю складу злочину.  

        На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

    ОСОБА_1  по ст. 125 ч.1 КК України –виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.  

    Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.  

     Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення.

Головуючий по справі суддя:                                              М.В.ОЛЕФІР