Справа № 1 –325  /11 р.

     ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

18.04.2011                                              м. Миколаїв

Ленінський районний суд. м.Миколаєва   в складі:

               головуючого по справі судді        -  Олефір М.В.,

               при секретарі судового засідання  - Семеновій О.О.,

               з участю прокурора   –Кошурко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

    ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з професійно –технічною освітою, не працюючого, не одруженого,  не судимого, в злочині передбаченому ст. 185 ч.1, ст. 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

   28 липня 2010  року,  близько 10 год. 00  хв. ОСОБА_1,  знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, де він тимчасово проживав з ОСОБА_2,  після вживання алкогольних напоїв, раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, скористався відсутністю в квартирі ОСОБА_2,  яка поїхала 29 липня 2010 року, таємно викрав належні останній ювелірні вироби,  а саме:

-           золоті сережки у виді крил з каменями вагою близько 5 грам вартістю 1000 гривень;

-          жіночу  золоту каблучку вагою близько 5 грам вартістю 1000 гривень;

-          золоту підвіску в формі знаку зодіаку «Діва»вагою близько 2 грам вартістю 400 гривень.

Після цього ОСОБА_1 з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми діями потерпілій ОСОБА_2 завдав матеріальні збитки на загальну суму 2400 гривень.

30 липня 2010 року близько 10 год. 00 хв., знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1,  де він тимчасово проживав з ОСОБА_2, скориставшись відсутністю вдома останньої, таємно викрав належні останній ювелірні вироби,  а саме:

-           Лом золота ( одну золоту сережку, частину золотого ланцюжка) загальною вагою 1  грам,  вартістю 200 гривень;

-          золоті сережки в формі дуги з каменями білого та блакитного кольору вагою близько 3 грам вартістю 600 гривень;

-          золоті сережки в формі ромба вагою близько 6 грам вартістю 1200 гривень;

-          золотий ланцюжок плоского плетіння вагою близько 6 грам  вартістю 1200 гривень;

-          золотий ланцюжок плоского плетіння вагою близько 7 грам  вартістю 1400 гривень;

-          золотий ланцюжок в формі з’єднаних ланок вагою близько 3 грам  вартістю 600 гривень;

-          золотий хрестик вагою близько 6 грам вартістю 1200 гривень;

-          золоту підвіску овальної форми з зображенням «Божа матір»вагою близько 2 грам вартістю 400 гривень.

Після цього ОСОБА_1 з місця події з викраденим майном зник,  в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 6800 гривень.

31 липня 2010 року (точний час в ході слідства встановити не представилось можливості) ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1,  де він тимчасово проживав з ОСОБА_2,  скориставшись відсутністю вдома останньої, таємно викрав два належні їй мобільні телефонии,  а саме марки «Нокія 5200»вартістю 595 гривень та марки «Нокія»вартістю 100 гривень.  

Після цього ОСОБА_1 з місця події з викраденим майном зник,  в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 695 гривень.

21 вересня 2010 року, близько 21 год. 20 хв., ОСОБА_1 знаходячись в стані алкогольного сп’яніння,  маючи умисел на таємне викраденння чужого майна,  діючи повторно, знаходячись в приміщеннні бару «Інгульський», що розташований по вул. Херсонське шоссе, 2  в м. Миколаєві,  таємно викрав мобільний телефон марки «Нокія N 73»,  що належить ОСОБА_3,  вартістю 995 гривень,  в якому знаходився стартовий пакет оператора мобыльного звязку «Лайф», що не представляє для потерпілої матеріальної цінності,  на рахунку якого знаходились гроші в сумі 70 гривень.  

Після цього ОСОБА_1 з місця події з викраденим майном зник, розпорядився ним на власнйи розсуд,  завдавши потерпілый ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1065 гривень.  

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що він з травня місяця 2010 року співмешкав з ОСОБА_2 в її квартирі.  29 липня 2010 року вона поїхала з дому,  а він в цей же день,  після вжиття спиртних напоїв викрав частину її ювелірних виробів, частину з яких  здав в ломбард, а інші продав незнайомому чоловіку. 30 липня 2010 року,  після вжиття алкогольних напоїв він викрав решту золотих виробі ОСОБА_2, які також продав.  31 липня 2010 року він забрав собі два мобільних телефони, що належали його співмешканці,  якими розпорядився на власний розсуд. В вересні місяці 2010 року він зі своїми знайомими відпочивав в  барі «Інгульський»та декілька раз просив у ОСОБА_3 її телефон, щоб позвонити. Коли він взяв даний телефон останній раз,  у нього виник умисел на його викрадення,  після цього він його не віддав власниці та покинув з ним місце події.  

   Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст. 185 ч.1, ст. 185 ч.2 КК України, крім його власного визнання підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, оголошеними в судовому засіданні, яка показала, що з кінця травня місяця 2010 року вона почала в своїй квартирі співмешкати з ОСОБА_1 29 липня 2010 року вона поїхала до своїх родичів,  а ОСОБА_1 залишився в її квартирі,  коли вона повернулась 31 липня 2010  року,  то виявила,  що в квартирі ОСОБА_1 не було,  при цьому не було його речей та зникли її ювелірні вироби та два мобільні телефони.

   Показами потерпілої ОСОБА_4, яка в суді підтвердила факт викрадення у неї телефону саме підсудним ОСОБА_1

   Та письмовими доказами:

-          Видатковою накладною за № НФМ –1598 від 05 квітня 2008 року /а.с. 4/, відповідно до якої мобільний телефон марки «Нокія 5200» вартість вказаного телефону становить 849, 00 гривень;

-          Протоколом огляду місця події від 08 серпня 2010року /а.с.5-6/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто квартиру АДРЕСА_1,  звідки було вчинено крадіжку золотих виробів та мобільних телефонів;

-           Довідкою ПТ «Ломбард «Легкі гроші»від 05 січня 2011 року /а.с. 76/, відповідно до якої 1 грам золота (брухт) становить 200 гривень;

-          Довідкою за № 81 від 21.01.2011 року «Скарбниця Ломбард»/а.с. 78-79/, відповідно до якої ОСОБА_1 здав до вказаного ломбарду золоті вироби в період часу з 01.01.2009 року по 03 січня 2011 року;

-          Рахунком –фактурою за № 0000000006 від 30.07.2010 р. /а.с.81/, відповідно до якої вартість мобільного телефону «Нокія 73»становить 995 гривень;

-          Рахунком –фактурою за № 0000000006 від 21.09.2010 р. /а.с.80/, відповідно до якої вартість мобільного телефону «Нокія 5200»становить 595 гривень;

   А  тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ст. 185 ч.1 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/ та за ст. 185 ч. 2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/ повторно, а тому по даних статтях він і повинен нести кримінальну відповідальність.  

   При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що ним скоєно   злочини, що відносяться  до категорії злочинів середньої тяжкості, за місцем проживання він характеризується виключно з позитивної сторони .

   Враховуючи сукупність обставин, що пом’якшують покарання, а саме те, що він  щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину;

   Обставину,  що обтяжує покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_1  можливе лише в умовах його ізоляції  від суспільства,  а саме з призначенням покарання у виді позбавлення волі.

   Цивільні позови потерпілих підлягають задоволенню частково на підставі ст. 1166 та 1167 ЦК України.  

            На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 185 ч. 1 та 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання по ст. 185 ч.1 КК України у виді –двох років позбавлення волі по ст. 185 ч. 2 КК України –три роки позбавлення волі.

  На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити - три роки позбавлення волі.

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін –утримання під вартою, міру покарання йому рахувати з дня фактичного затримання, а саме з 3 січня 2011 року.

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 9895 /дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять/ та на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1065 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн..  

  Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення, засудженим в той-же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий по справі суддя:                                                   М.В.ОЛЕФІР