Дата документу 03.01.2012 Справа № 2-а-13838/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної допомоги як дитині війни, –
ВСТАНОВИВ:
02 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить, визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон), зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок та виплатити щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням здійснених виплат за період з 11.01.2011р. по теперішній час, та виплачувати в подальшому.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни» в розумінні Закону і відповідно до статті 6 цього Закону має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивачка звернулася до відповідача стосовно нарахування недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, однак відповідач всупереч рішенням Конституційного суду України, якими були визнані неконституційними окремі положення Законів України Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, в тому числі й щодо зупинення дії статті 6 Закону, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, про що надав письмову відповідь. Вважаючи дії суб’єкта владних повноважень незаконними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 12.09.2011р. позовні вимоги за період з 11.01.2011р. по 01.02.2011р. залишені без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, заперечень проти позовних вимог або заяви про визнання позову у встановлений ст. 183-2 КАС України строк не надав.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження, встановивши наявність достатніх підстав для задоволення позову частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя і отримує пенсію за віком, має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до ст. 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинялася Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», однак вказані положення законів рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., визнані неконституційними. Рішення КСУ не мають зворотної дії в часі, а тому зазначені положення Законів втратили чинність з моменту прийняття вказаних Рішень, у зв’язку з чим надбавка, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, підлягала виплаті у період з 09.07.2010р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року. Зміст ст. 6 цього Закону не коригувався та її дія на 2009 рік, на 2010 рік, на 2011 рік законами України не була зупинена.
Виходячи з положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком належить застосовувати розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а іншого мінімального розміру пенсії законодавством не передбачено.
Таким чином, позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак на порушення вимог діючого законодавства вказаний вид підвищення до пенсії у 2010 - 2011 р. призначався та виплачувався частково у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Разом з тим, згідно внесених змін Законом України від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», які набрали чинності 19.06.2011 року, Прикінцеві положення доповнено п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Тобто, визначення порядку та розмірів виплат делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання зазначеного Закону України постановою КМУ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 р., яка набрала чинності з 23.07.2011 року, встановлено дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, тобто за період з 02.02.2011р. до змін в законодавстві, тобто до 22.07.2011р. включно, з урахуванням здійснених виплат за вказаний період.
Керуючись статтями 9, 69-71, 100, 183-2, 158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо здійснення перерахунку та виплати щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 02.02.2011р. по 22.07.2011р.
Зобов'язати УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за період з 02.02.2011р. по 22.07.2011р. включно, з урахуванням здійснених виплат за вказаний період.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Турбіна Т. Ф.