Дата документу 05.12.2011                                                               Справа №  2-467/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011р. Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:  головуючого

                                                             судді Мусієнко Н.М.

                          при секретарі Явісенко О.В.

                 за участю адвоката ОСОБА_1

      розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ті особи  Друга Запорізька державна нотаріальна контора, Гаражний кооператив «Металург», ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення №7717 в м. Запоріжжі, ОСОБА_6 про визнання права власності на частину в спадковому майні; та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, 3-ті особи Друга Запорізька державна нотаріальна контора, Гаражний кооператив «Металург», ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення №7717 в м. Запоріжжі, Садівничий кооператив «Електровозник-3»,  суд, -

                                                                В С Т А Н О В И В :

       В вересні 2007р. ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом.

       Під час розгляду справи неодноразово уточнювала позовні вимоги. В уточненій позовній заяві від 01.12.2010р.вона просила суд відстрочити та зменшити розмір судових витрат, визнати за нею право власності на Ѕ частину заробітної плати ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, як частину спільної сумісної власності подружжя, а також на всю заробітну плату ОСОБА_7 в сумі 2931,74грн; стягнути з відповідачів 2931,74грн заробітної плати; визнати за нею право власності на суму кінцевого розрахунку в розмірі 16658,57грн; стягнути з відповідачів 16659,57грн; визнати за нею право власності на пенсію ОСОБА_7 в сумі 7544,00грн; визнати за нею право власності на Ѕ частину гаража в гаражному кооперативі «Металург», як частину спільної сумісної власності вартістю 6781,5грн, а також право власності на ј спадщини в цьому майні на суму 1695,3грн; визнати за нею право власності на гараж в кооперативі «Металург» або зобов’язати відповідачів сплатити на її користь грошову вартість її сукупної частки в сумі 8476,8грн; визнати за нею право власності на ј частку автомобіля ГАЗ-24 д/н НОМЕР_3 та зобов’язати відповідачів сплатити на її користь вартість цієї частки в сумі 1156,32грн; визнати за нею право власності на відповідну частку автомобіля ГАЗ-331105 д/н НОМЕР_2 та зобов’язати відповідачів сплатити на її користь грошову вартість цієї частки в сумі 1790,00грн; покласти на відповідачів судові витрати.

       Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом. В позові просили визначити частку в спадщині після померлого ОСОБА_7, яка належить ОСОБА_2, в розмірі ј частина, а частки, які належать ОСОБА_3 и ОСОБА_4 в розмірі 3/8 кожному; визнати за ними право власності в розмірі 3/8 часток кожному на автомобіль ГАЗ 331105 2006р. випуску д/н НОМЕР_2; автомобіль ГАЗ 24, 1983р. випуску, д/н НОМЕР_3; право власності на 3/8 частин кожному на внески на карткових рахунках в АКІБ «Індустріалбанк» №НОМЕР_3 на загальну суму 119,11грн, а також № НОМЕР_4 на загальну суму 7544,35; гараж АДРЕСА_1, а також визнати за ними право користування дачним будинком та земельною ділянкою АДРЕСА_2.

       В судовому засіданні ОСОБА_2 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог. Суду пояснила, що з 19.03.2005р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

       Після його смерті відповідачі самочинно, привласнили грошові кошти в сумі 2931,74грн – заробітну плату спадкодавця, отримали кінцевий розрахунок в ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» в сумі 16658,57грн.

     На даний момент ще не отримана пенсія спадкодавця в сумі 7544,00грн, а також внески на картрахунку в сумі 119,11 грн. Зазначає, що гараж в кооперативі «Металург» придбаний за спільні кошти, тому  вважає, що їй належить право на Ѕ гаражу, як частка в спільній власності, та право на ј частку в порядку спадкування.

      Також наполягає на тому, що автомобілі їй не потрібні, та просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вартість її частки, а автомобілі залишити у власності відповідачів.

      Відповідачі та позивачі за зустрічним позовом  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суду пояснили, що  дійсно, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько, ОСОБА_7

     Вони дійсно отримали кінцевий розрахунок в ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» в сумі 16658,57грн, а також гроші в сумі 2931,74грн – заробітну плату, яку не встиг отримати батько.

      Зазначені грошові кошти були витрачені на поховання та на поминки батька..

     Зазначають, що до складу спадщини входять автомобіль ГАЗ 31105 2006р. випуску, держ. номер НОМЕР_2, автомобіль ГАЗ 24, 1983р. випуску, держ. номер НОМЕР_3; право користування дачним будинком та земельною ділянкою АДРЕСА_2; гараж  АДРЕСА_1, внески на рахунках №НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та № НОМЕР_4 в сумі 7544,35 грн.  в АКБ «Індустріалбанк».

     Крім цього вважають, що мають право на частку в спадковому майні більшу, ніж ОСОБА_2, оскільки на їх користь від спадщини відмовилася ще одна спадкоємиця першої черги – мати померлого.

     3-тя особа, без самостійних вимог, ОСОБА_6 проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечувала, просила суд задовольнити зустрічний позов, дала пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_4 та ОСОБА_3

       Представники інших 3-х осіб в судове засідання не з»явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, про час розгляду справи повідомлялися своєчасно, заперечень проти позовів суду не надіслали.

       3-тя особа ВАТ «Державний ощадний банк»  в особі представника  вирішення позовів залишив на розсуд суду.

       Розглянувши матеріали справиё вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає що  основний та зустрічний позови підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

       При  розгляді справи суд встановив наступні факти та відповідні  правовідносини:

       Спадкодавець ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Добропілля, Сталінської (Донецької) області, батьки – ОСОБА_8, ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження.

      12.09.1981р. ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

      Від шлюбу народилися їх діти – ОСОБА_3, 24.09.1982р.н.та ОСОБА_4, 17.06.1986р.н..

       15.02.2001р. зазначений шлюб був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

        19.03.2005р. ОСОБА_7 уклав шлюб з позивачкою ОСОБА_2

        ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 - помер,  що  підтверджено а/записом №4927  Запорізького міського відділу реєстрації актів цивільного стану. та свідоцтвом  про його смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1

         11.06.2007р. з заявою про прийняття спадщини до Другої Запорізької державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини, в якій зазначив, що спадкоємцями першої черги є також ОСОБА_4 та ОСОБА_2

        09.11.2007р., в межах строку, визначеного законом для прийняття спадщини, до нотаріуса звернулася мати померлого ОСОБА_11 -  ОСОБА_8 з заявою про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 на користь онуків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

       Ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  Ч.2 ст. 1274 ЦК України встановлює, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

        Тому суд вважає, що право на спадкування від спадкодавця ОСОБА_12 мають ОСОБА_2 та її частка в спадковому майні становить ј, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, їх частка в спадковому майні становить 3/8 кожному.

       Як вбачається з матеріалів справи, в склад спадкового майна входять: автомобіль ГАЗ-24, випуска 1983р., д/н НОМЕР_3, який придбаний згідно із свідоцтвом про реєстрацію ТС, 30.10.2003р.; автомобіль ГАЗ 31105, 2006р. випуску, д/н НОМЕР_2, який придбаний 01.01.2006р., гараж АДРЕСА_1, який придбаний 24.12.2004р., що випливає з довідки ОГК «Металург» від 15.10.2008р.; внески на карткових рахунках  № НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та № НОМЕР_4 в сумі 7544,35 грн.  в АКБ «Індустріалбанк».

       Не входять до складу спадщини заявлені до стягнення ОСОБА_2 16658,37грн  кінцевого розрахунку та заробітна плата спадкодавця в сумі 2931,74грн, оскільки як випливає з матеріалів справи та пояснень сторін, ці суми отримані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та витрачені на поховання спадкодавця, та інші ритуальні послуги.

       Відповідно до ст. 1227 ЦК України ці суми передаються членам сім’ї спадкодавця і тільки за умови їх відсутності входять до складу спадщини.

      Оскільки ч.2 ст. 3 СК України визначено, що дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає, а ч.6 СК України, яка встановлює статус дитини, не виключає такого статусу щодо повнолітніх дітей, слід дійти висновку, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як діти спадкодавця є членами його сім’ї, отримання зазначених сум ними є таким, що відповідає закону, та ці грошові кошти  до складу спадщини не входять. У зв’язку з зазначеним, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, щодо стягнення цих сум з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3

       Суд не вбачає підстав включати до складу спадкового майна дачу (дачний будинок та земельну ділянку в обслуговуючому садівничому кооперативі «Електровозник-3»,) оскільки право користування зазначеним майном обумовлено членством в кооперативі, що випливає із Статуту ОСК «Електровозник-3».

      Позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, що підтверджено державним актом про право власності на земельну ділянку;  та є членом цього кооперативу, інші сторони по справі членами ОСК «Електровозник-3» не являються.

      За таких обставин право власності на земельну ділянку та право користування дачним будинком до складу спадщини не входять.

        Оскільки автомобіль ГАЗ 31105, 2006р. випуску, д/н НОМЕР_2 придбаний спадкодавцем в період шлюбу з ОСОБА_2, то на підставі ст.60,70 Сімейного Кодексу України, він  є їх спільною власністю, та їі частки є рівними; отже, спадковим майном є лише право власності лише на  Ѕ частину цієї речі.

        Ст.190 ЦК України визначено, що майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. На відміну від зазначеного гроші визначено ст. 192 ЦК України, де встановлено: законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.

        За таких обставин гроші на карткових рахунках № НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та № НОМЕР_4 в сумі 7544,35 грн.  в АКБ «Індустріалбанк» не можуть бути об’єктом спільної власності подружжя.

        Таким чином суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_2 має право на такі частки в спадковому майні:: право власності на ј частину автомобілю ГАЗ-24, випуску 1983р., д/н НОМЕР_3; право власності на 5/8 частки автомобілю ГАЗ 31105, 2006р. випуску, д/н НОМЕР_2; право власності на ј частину внесків на карткових рахунках № НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та

№ НОМЕР_4 в сумі 7544,35грн.  в АКБ «Індустріалбанк», тобто на 29,78грн та 1886,09грн відповідно.

        ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право на спадкове майно кожен: на право власності на 3/8 частки автомобілю ГАЗ-24, випуску 1983р., д/н НОМЕР_3; право власності на 3/16 частки автомобілю ГАЗ 31105, 2006р. випуску, д/н НОМЕР_2; право власності на 3/8 частки внесків на карткових рахунках № НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та № НОМЕР_4 в сумі 7544,35 грн.  в АКБ «Індустріалбанк», тобто на 44,67грн та 2829,13грн відповідно.

        В іншій частині позовних вимог суд вважає необхідним відмовити за відсутністю правових підстав для їх задоволення.

       Оскільки позивачкою ОСОБА_2 заявлена вимога відстрочити та зменшити розмір судових витрат, але не визначено до якої суми зменшити, та всупереч вимогам ст.10,60 ЦПК України, нею не надано доказів, які б підтверджували обґрунтованість цього процесуального заходу, суд не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судових витрат, або їх зменшення.

      Тому судові витрати підлягають стягнення з ОСОБА_2

     Крім того, позивачка ОСОБА_2 просила  стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати, але,  оскільки суд задовольняє її позов частково, а також частково задовольняє зустрічний позов, підстави для цього відсутні.

       Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215ЦПК України, ст.ст.1216,1218,1261,1267,1273,1275,1227 ЦК України, ст..ст.60,61,70 СК України, суд, -                                           

                                                    В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

     Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину автомобілю ГАЗ-24, випуску 1983р., д/н НОМЕР_3; право власності на 5/8 частки автомобілю ГАЗ 31105, випуску 2006р., д/н НОМЕР_2; право власності на ј частину внесків на карткових рахунках № НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та № НОМЕР_4 в сумі 7544,35 грн. в АКБ «Індустріалбанк», тобто на 29,78грн та 1886,09грн відповідно.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частини  місце 11 блок 31«а» гаражу в гаражному кооперативі «Металург».

      В решті позовних вимог - відмовити.

      Зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

      Визнати за ОСОБА_3: право власності на 3/8 частки автомобілю ГАЗ-24, випуску 1983р., д/н НОМЕР_3; право власності на 3/16 частки автомобілю ГАЗ 31105, випуску 2006р., д/н НОМЕР_2; право власності на 3/8частки внесків на карткових рахунках № НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та №НОМЕР_4 в сумі 7544,35грн.  в АКБ «Індустріалбанк», тобто на 44,67грн та 2829,13грн  відповідно, право власності на 3/8 частки гаражу АДРЕСА_1.

      Визнати за ОСОБА_4: право власності на 3/8 частки автомобілю ГАЗ-24, випуску 1983р., д/н НОМЕР_3; право власності на 3/16 частки автомобілю ГАЗ 31105, випуску 2006р., д/н НОМЕР_2; право власності на 3/8 частки внесків на карткових рахунках №НОМЕР_3 в сумі 119,11грн та  №НОМЕР_4 в сумі 7544,35 грн.  в АКБ «Індустріалбанк», тобто на 44,67грн та  2829,13грн.  відповідно, право власності на 3/8 частки гаражу АДРЕСА_1.

      В решті позовних вимог -  відмовити.

      Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 175грн.; з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно 64грн.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня оголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський райсуд  м. Запоріжжя.

Суддя:                                                                                          Мусієнко Н. М.