Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа № 2-1302/11 року

20 грудня 2011 року                                                                                             м. Надвірна

Надвірнянський районний суд                                                                Івано-Франківскої області

в складі головуючого судді:        Гураша М.В.

секретаря:                      Боєчко О.Р.

позивачки:                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 пред’явила позов в суд до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що 01 травня 2004 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Назавизівській сільській раді Надвірнянського району Івано- Франківської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №5.  

Від шлюбу у них  народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею.

Причиною розпаду сім"ї послужило те, що між ними склалися різні погляди на життя, вони різні по характеру. Між ними часто  виникали сварки і скандали, під час яких  відповідач ображав її нецензурними словами, чим принижував її честь та гідність та наносив побої.  На протязі року вони не підтримують жодних сімейних стосунків як сімейна пара і спільно не проживають, оскільки відповідач покинув її та дітей і перейшов проживати до своїх батьків.

Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, не вживають заходів для збереження шлюбу. Вважає, що сімейні відносини остаточно розірвані і відновлені бути не можуть, а тому їх шлюб носить формальний характер.

Неповнолітніх дітей від шлюбу- дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 просить залишити проживати з нею.

Після розірвання шлюбу бажає відновити своє дошлюбне прізвище “ОСОБА_1”.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин. Про час і місце слухання справи повідомлений вчасно через оголошення у пресі у встановленому законом порядку, яке розміщене в газеті “Галичина” за №186 від 10 грудня 2011 року.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.   

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов підставний, оскільки в судовому засіданні встановлено, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що мають істотне значення.

Сторони не вживають заходів для примирення, шлюб існує формально.

Неповнолітніх дітей від шлюбу- дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити проживати з матір»ю.

На підставі ст. ст. 105 ч.3,110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.209,213,214,215,225,226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Вважати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 01 травня 2004 року у Назавизівській сільській раді Надвірнянського району Івано- Франківської області , актовий запис № 5 –розірваним.

Неповнолітніх дітей від шлюбу- дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір»ю ОСОБА_1

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище “ ОСОБА_1 ”.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

Суддя                                                                                 Гураш М.В.