АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14  грудня  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого          Яремка  В.  В.  

суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.

секретар Варгоцька Н.С.

з участю позивача ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2,  представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Костичанівської сільської ради Новоселицького району про стягнення невиплаченої частини заробітної плати та інших виплат за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду від 11 листопада 2011 року,

встановила:

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Костичанівської сільської ради Новоселицького району про стягнення невиплаченої частини заробітної плати та інших виплат.

Посилався на такі обставини.

Він працював на посаді Костичанівського сільського голови однак рішенням відповідача від 22 грудня 2006 року його незаконно було звільнено.

Постановою Хотинського районного суду від 15 серпня 2007 року його позов до Костичанівської сільської ради Новоселицького району (далі –сільська рада) в частині визнання незаконним та скасування рішення від 22 грудня 2006 року про припинення його повноважень як сільського голови та звільнення задоволено.

Рішенням Новоселицького районного суду від 9 грудня 2008 року було задоволено його позов до сільської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22 грудня 2006 року по 21 грудня 2007 року.

Постановою Новоселицького районного суду від 14 листопада 2008 року його позов до сільської ради про визнання незаконним рішення відповідача від 22 січня 2008 року про дострокове припинення повноважень сільського голови, про клопотання перед Верховною Радою України про призначення нових виборів сільського голови та про покладення обов’язків Костичанівського сільського голови на секретаря сільської ради ОСОБА_4 задоволено.

В подальшому рішенням Новоселицького районного суду від 7 вересня 2010 року стягнуто з відповідача на його користь середньомісячну заробітну плату за час невиконання рішення Новоселицького районного суду від 14 листопада 2008 року, компенсацію втрат частини доходу у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, моральну шкоду.

Позивач зазначав, що на час відсторонення його від роботи у період  за 2008-2010 роки йому не було виплачено заробітну плату відповідно до збільшених посадових окладів сільських голів в сумі 8059 грн. та 19908 грн.,  за період з 2006-2010 років  не проводилися виплати на оздоровлення та вирішення матеріально-побутових умов у сумі 22478 грн. 10 коп., а за період з серпня по жовтень 2010 року йому не виплачена середньомісячна заробітна плата на суму 9099 грн.

У зв’язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача указані види виплат на загальну суму 59544 грн.

Рішенням Новоселицького районного суду від 11 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_5 заявив позовні вимоги про стягнення заробітної плати відповідно до збільшених посадових окладів сільських голів, виплати на оздоровлення та вирішення матеріально-побутових умов, стягнення невиплаченої середньомісячної заробітної плати.

Указані виплати він просить стягнути у зв’язку із зайняттям ним посади сільського голови, у тому числі за період, коли він фактично не мав змоги виконувати свої посадові обов’язки.

Тобто між позивачем та відповідачем виник спір з приводу проходження позивачем публічної служби.

Публічною службою, згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна   (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі –КАС), який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 4 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.   

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Суд першої інстанції зазначені вимоги закону залишив поза увагою, не врахувавши при цьому, що спір між сторонами виник із публічно-правових відносин, а тому він має розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідні вимоги про стягнення спірних сум позивач може пред’явити у порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 307, 310 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новоселицького районного суду від 11 листопада 2011 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: