Справа № 1 – 734 / 11 р.

       ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

    міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

25.10.2011                                                              м. Миколаїв

Ленінський районний суд. м.Миколаєва   в складі:

               головуючого по справі судді -  Олефір М.В.,

               при секретарі судового засідання  - Семеновій О.О.,

               з участю прокурора  – Коньшиної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

  ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше  судимого:

1 26 квітня 2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 309 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн., в злочині передбаченому ст.263 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

   Приблизно 10 червня 2011 року, біля ринку по вул. Дзержинського в м. Миколаєві, біля сміттєвого контейнера, ОСОБА_1 знайшов дубинку, яка являється холодною зброєю, яку він не маючи передбаченого законом дозволу почав носити при собі з метою самооборони.

   09 липня 2011 року близько 17 год. 00 хв. біля буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції за перебування в стані алкогольного сп’яніння. При проведенні його особистого огляду у нього було виявлено та вилучено вищевказану дубинку,  яка являється холодною зброєю.

   Відповідно до висновку експерта за № 242 від 20 липня 2011 року металевий предмет вилучений 09 липня 2011 року у ОСОБА_1 являється холодною зброєю. Даний предмет відноситься до не клинкової холодної зброї ударно –дробильної дії, являється дубинкою, яка виготовлена саморобним способом.

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що 10 червня 2011 року він по вул. Дзержинського в м. Миколаєві,  біля сміттєвих баків знайшов металевий прут обмотаний синьою ізоляційною стрічкою із зробленою рукояткою. Вказану дубинку він підібрав та почав носити при собі з метою самооборони. 09 липня 2011 року він був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення та при проведенні його особистого огляду,  в присутності понятих,  у нього було виявлено металеву дубинку.

   Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст.263 ч.2

КК України, крім його власного визнання підтверджується  письмовими доказами:

-          Протоколом про адміністративне затримання від 09 липня 2011 року  /а.с.5/, відповідно до якого при проведенні особистого огляду ОСОБА_1 в присутності понятих у нього було виявлено та вилучено металевий прут,  обмотаний синьою ізоляційною стрічкою;

-          Висновком експерта за №242 від 20 липня 2011 року /а.с.36-37/,  відповідно до якого металевий предмет вилучений 09 липня 2011 року у ОСОБА_1 являється холодною зброєю. Даний предмет відноситься до не клинкової холодної зброї ударно –дробильної дії, являється дубинкою, яка виготовлена саморобним способом.

  А тому суд вважає, що органи досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфікували вірно по ст. 263 ч. 2 КК України, так як він вчинив носіння холодної зброї,  без передбаченого законом дозволу, по даній статті він і повинен нести кримінальну відповідальність.

  При призначенні  підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що ним скоєний  злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               за місцем проживання  він характеризується посередньо.

  Враховуючи обставини, що пом’якшують покарання –щире розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину;

  Обставини, що обтяжують покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

  А тому, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства та з застосуванням до нього покарання у виді громадських робіт, оскільки вказане покарання буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

  На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 263 ч. 2 КК України та призначити йому покарання по даній статті –150 годин громадських робіт.

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –підписку про невиїзд.

  Речові докази по справі –дубинку  /а.с.40/ - знищити.

  Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2011 року відносно ОСОБА_1 виконувати самостійно.     

  Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення, засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий по справі суддя:                                           М.В.ОЛЕФІР