Справа № 1 –730 /11 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

  24.10.2011                                                                  м. Миколаїв

Ленінський районний суд. м. Миколаєва   в складі:

              головуючого по справі судді         -  Олефір М.В.,

              при секретарі судового засідання  - Семеновій О.О.

              з участю прокурора    – Коньшиної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

     ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. М. –Ларине Жовтневого району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого:

1.          27 серпня 1991 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст.ст. 140 ч.2, 81 ч.3, 42 КК України /редакція 1960 року/ до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна з застосуванням  ст. 46-1 КК України з відстроченням виконання вироку на 2 роки;

2.          06 липня 1994 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст.ст. 81 ч.4, 17, 81 ч.3, 89 ч.1, 42 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна  - звільнений 05 березня 1999 року –за відбуттям строку покарання;

3.          25 травня 2000 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 81 ч.3, 42 КК України /редакція 1960 року/ до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна –звільнений 21 січня 2004 року за відбуттям строку покарання;

4.          21 липня 2004 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавленням волі –звільнений 13 червня 2006 року умовно –достроково на 10 місяців 26 днів, в злочині передбаченому ст. 186 ч.2 КК України,

    В С Т А Н О В И В:

   27 липня 2011 року, близько 16 год. 20 хв. ОСОБА_1, знаходячись на перехресті вул. Васляєва та пр. Миру в м. Миколаєві, діючи повторно, відкрито,  шляхом ривка викрав майно,  що належить ОСОБА_2,  а саме мобільний телефон марки «Нокія 6280»вартістю 1200 грн. зі стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Київстар»,  навушники «Нокія», що не представляє матеріальної цінності для потерпілої. Після цього з викраденим майном з місця скоєння злочину зник,  викраденим розпорядився на власний розсуд. Своїми діями завдав потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 1200 грн.     

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що в липня 2011 року він їхав на велосипеді в районі перехрестя пр. Миру та вул. Васляєва в м. Миколаєві,  коли побачив попереду дівчину,  яка тримала в руках мобільний телефон. Він на ходу вихопив у неї з рук вказаний телефон,  при цьому в ньому залишилась частина від навушників,  яку він викинув,  а викрадений телефон здав в ломбард в той –же день за 50 грн..

  Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України, крім його власного визнання, підтверджується письмовими доказами:

-          Товарним чеком за № 135 від 30 липня 2011 року /а.с. 4/, відповідно до якого мобільний телефон марки «Нокія 6280»придбано за 1350 грн.;

-          Протоколом огляду місця події від 28 липня 2011 року /а.с. 5/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто ділянку,  де було вчинено відкрите викрадення телефону у ОСОБА_2;

-          Протоколом виїмки від 09 серпня 2011 року /а.с. 33/, відповідно до якого в присутності понятих, Захарієва добровільно видала працівникам міліції мобільний телефон марки «Нокія 6280»;

-          Протоколом огляду предметів від 10 серпня 2011 року /а.с. 34/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто вилучений 09 серпня 2011 року мобільний телефон марки «Нокія 6280»;

-          Розпискою потерпілої ОСОБА_2 від 10 серпня 2011 року /а.с. 36/, відповідно до якої вона отримала від працівників міліції викрадений у неї мобільний телефон.

  Тому суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства  кваліфіковані вірно по ст.186 ч.2 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, повторно, а тому по даній статті він і повинен нести кримінальну відповідальність.

  При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного ним злочину, а саме те, що ним вчинено тяжкий злочин, відомості про особу, а саме те,  що він не працює,  характеризується негативно, раніше судимого.

  Обставина, що пом’якшує покарання ОСОБА_1 є йог щире розкаяння у вчиненому.

  Обставини,  що обтяжують покарання ОСОБА_1 в суді не виявлені.  

  А тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 можливо призначити покарання у виді позбавлення волі, так як  вважає неможливим його виправлення та попередження скоєння нових злочинів без ізоляції від суспільства.

  На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

   ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, призначити йому покарання за даною статтею у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

   Строк покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 2 серпня 2011 року –дня фактичного затримання, міру запобіжного заходу ОСОБА_1 вибрати –утримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

   Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення, а засудженим –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий по справі суддя:                                      М.В.ОЛЕФІР