Справа № 1 –582  /11 р.

        ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

   міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

12.07.2011                                                          м. Миколаїв

Ленінський районний суд  м. Миколаєва   в складі:

               головуючого по справі судді        -  Олефір М.В.,

               при секретарі судового засідання  - Антоненко А.С.,

               з участю прокурора  - Касьяненко Т.М.,

               захисника  - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

   ОСОБА_2 –ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, в злочині передбаченому ст.185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

   16 травня 2011 року,  близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_2,  маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля палати № 8 в коридорі травматологічного відділення обласної дитячої лікарні, що розташована по вул. Миколаївська, 21 в м. Миколаєві, таємно викрав у неповнолітнього ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокія 5310»вартістю 1500 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Київстар», що не представляє матеріальної цінності, на якому знаходились грошові кошти в сумі 17 гривень та карта пам’яті «Кінгстон»вартістю 150 грн., що належать ОСОБА_3, чим завдав останньому матеріальні збитки на загальну суму 1667  гривень. З викраденим майном з місця події зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.  

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що він лікувався в дитячій обласній лікарні  та в одній із ним палаті лікувався ОСОБА_4 16 травня 2011 року ОСОБА_4 залишив свій телефон без нагляду, а у нього виник умисел на його викрадення. Він відключив вказаний телефон від зарядного пристрою та сховав його в одному із зливних бачків в туалеті,  після чого розпорядився ним на власний розсуд.   

   Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, крім його власного визнання підтверджується письмовими доказами:

-          Гарантійним талоном та чеком /а.с.4/, відповідно до якого мобільний телефон «Нокія 5310»придбано за 1552 грн.;

-          Копією документу на карту пам’яті «Кінгстон»на 4 ГБ /а.с.5/, з якої вбачається,  що вона дійсно була придбана потерпілим;

-          Протоколом огляду місця події від 16 травня 2011 року /а.с.7/ та фототаблицею до нього /а.с. 8/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто коридор травматологічного відділення Миколаївської обласної дитячої лікарні,  звідки було вчинено крадіжку мобільного телефону;

-          Протоколом виїмки від 27 травня 2011 року /а.с. 30/, відповідно до якого ОСОБА_5 добровільно в присутності понятих видала працівникам міліції мобільний телефон марки «Нокія 5310»та карту пам’яті «Кінгстон»на 4 ГБ.;

-          Протоколом огляду предметів від 30 травня 2011 року /а.с.48/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто вилучені у ОСОБА_5 мобільний телефон та карту пам’яті;

-          Розпискою потерпілого /а.с.50/, відповідно до якої він отримав від працівників міліції викрадений мобільний телефон та карту пам’яті.

   А тому суд вважає, що дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ст.185 ч.1 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, а тому по даній статті він і повинен нести кримінальну відповідальність.  

  При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд вважає, що ним скоєно злочин, що  відноситься до категорії  злочинів середньої тяжкості,  за місцем проживання він характеризується виключно з позитивної сторони. Враховуючи сукупність обставин, що пом’якшують покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, матеріальна шкода на даний час повністю відшкодована та його неповнолітній вік.

  Обставини,  що обтяжують покарання не встановлені.

  А тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе з застосуванням до нього покарання у виді громадських робіт.  

            На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

  ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання по даній статті у виді 80 /вісімдесят/ годин громадських робіт.

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –підписку про невиїзд.

 Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення.

Головуючий по справі суддя:                                                          М.В.ОЛЕФІР