Справа № 1 –262/ 11 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

21.06.2011                                                               м. Миколаїв

Ленінський районний суд. м.Миколаєва   в складі:

               головуючого по справі судді         -  Олефір М.В.,

               при секретарі судового засідання  - Семеновій О.О.,

               з участю прокурора  – Коншиної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

         ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

   1. 29 березня 2004 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна –звільнений 30 грудня 2008 року  умовно –достроково на 2 роки 3 місяці 5 днів;

 2.  05 травня 2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 186 ч.2, 189 ч.2, 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі,  в злочині передбаченому ст.263 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В серпні місяці 2009 року, точну дату в ході слідства встановити не представилось можливості, ОСОБА_1, знаходячись на полі в с. Мала Варварівка Миколаївської області,  незаконно придбав (знайшов) гранату, яку незаконно переніс до себе додому за адресою АДРЕСА_3,  яку почав незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.

В кінці серпня 2009 року,  точна дата в ході слідства встановлена не була, взяв вищевказану гранату,  загорнув її в згорток з тканини,  та незаконно перевіз її до місця проживання свого друга ОСОБА_2 за адресою: м. Миколаїв АДРЕСА_1 та не повідомив ОСОБА_2 про вміст пакунку, почав його зберігати без передбаченого на те законом дозволу.  

04 грудня 2010 року ОСОБА_2 виявив,  що в залишеному ОСОБА_1 згортку знаходиться граната та добровільно видав її працівникам міліції.  

Відповідно до висновку експертизи за № 27 від 30 грудня 2010 року,  предмет добровільно виданий громадянином ОСОБА_2 являється боєприпасам та відноситься до виду ручних гранат. Наданий на експертизу предмет придатний для здійснення вибуху.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що в серпні місяці 2009 року він знайшов гранату, яку перевіз до ОСОБА_2,  перед тим загорнувши її в тканевий згорток,  при цьому не повідомив йому,  що в тканину він загорнув гранату.   

     Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст.263 ч.1  КК України, крім його власного визнання підтверджується  письмовими доказами:

-          Протоколом добровільної видачі та огляду від 04 грудня 2010 року /а.с.5/, відповідно до якого ОСОБА_2 добровільно видавав працівникам міліції білий тканевий згорток,  в якому знаходиться предмет за зовнішніми ознаками схожа на гранату;

 -     Висновком експерта за № 27 від 30 грудня 2010 року,  предмет добровільно виданий громадянином ОСОБА_2 являється боєприпасам та відноситься до виду ручних гранат. Наданий на експертизу предмет придатний для здійснення вибуху.  

  А тому суд вважає, що органи досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфікували вірно по ст. 263 ч. 1 КК України, так як він вчинив придбання,  зберігання та носіння бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, по даній статті він і повинен нести кримінальну відповідальність.

  При призначенні  підсудному ОСОБА_1 покарання, суд вважає, що ним скоєний  злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, характеризується негативно, вчинив злочин в період умовно –дострокового відбуття покарання.  

  Враховуючи сукупність обставин, що пом’якшують покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв  розкриттю злочину. Обставини,  що обтяжують покарання не встановлені.  А тому, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе тільки в місцях позбавлення волі.

        На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 263 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по даній статті у виді двох років позбавлення волі.

  На підставі ст. 71 ч. 1 КК України ОСОБА_1 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 5 травня 2010 року та остаточно призначити покарання у виді 6 /шести/ років та трьох місяців позбавлення волі.

   Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - утримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу. Міру покарання ОСОБА_1 рахувати з 7 жовтня 2009 року.

   Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення.

                Головуючий по справі суддя:                                               М.В.ОЛЕФІР