АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10  листопада  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого Яремка  В.  В.

суддів: Галичанського А.Д., Чупікової В.В.

секретар Варгоцька Н.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Сторожинецького району, який діє в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, до ОСОБА_3 про повернення автомобіля за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Сторожинецького районного суду від 4 жовтня 2011 року,

встановила:

          У серпні 2011 року прокурор Сторожинецького району в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (далі –Управління) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про повернення автомобіля.

Зазначав, що відповідно до наказу Управління №38 від 30 березня 2004 року актом передачі від 1 квітня 2004 року інваліду ІІ групи загального захворювання ОСОБА_5 передано безкоштовно автомобіль «Ніссан», 1996 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, який надійшов Управлінню як гуманітарна допомога.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства відмовився повернути автомобіль, прокурор просив повернути спірний автомобіль Управлінню.

Рішенням Сторожинецького районного суду від 4 жовтня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якого діє          ОСОБА_2, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

У справі встановлено, що відповідно до наказу Управління №38 від 30 березня 2004 року актом передачі від 1 квітня 2004 року інваліду ІІ групи загального захворювання ОСОБА_5 передано безкоштовно автомобіль «Ніссан», 1996 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, який надійшов Управлінню як гуманітарна допомога.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.

Відповідач ОСОБА_3, у якого знаходиться автомобіль, відмовився повернути автомобіль Управлінню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент смерті ОСОБА_5, якому було надано спірний автомобіль як гуманітарна допомога, діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року, що набув чинності 09 серпня 2006 року, а тому його норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин.   

За змістом ст. ст. 8, 214-215 ЦПК України суд має вирішити справу відповідно до Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що є чинними на момент виникнення спірних правовідносин, якими є відносини між сторонами цивільного процесу, що мають правовий зв'язок в формі юридичних прав і обов’язків.

Згідно із п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дію нормативно-правового акту в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

У справі встановлено, що змістом позовних вимог  Управління є вилучення автомобіля, що надавався як гуманітарна допомога інваліду, який помер у жовтні 2008 року.

Таким чином, суд першої інстанції підставно застосував правові норми, які діяли на час спірних правовідносин, а саме на жовтень 2008 року –смерть особи, якій автомобіль був наданий як гуманітарна допомога.   

У зв’язку з цим доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин підлягав застосуванню інший нормативний акт, а саме, постанова Кабінету Міністрів України № 999 від 8 вересня 1997 року, є необгрунованими.

Безпідставними є і доводи апелянта про право відповідача на залишення йому автомобіля з огляду на більше ніж десятирічний строк його експлуатації.

Згідно п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, за умови, що інвалід користувався автомобілем менше 10 років, підстав для залишення автомобіля члену сім’ї без сплати податків немає.

Таким  чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої  інстанції ухвалено на підставі повно з’ясованих обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Сторожинецького районного суду від 4 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала  набирає  законної  сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: