Судове рішення #20082383


Справа №22-ц-2511/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Фоменко

Номер провадження 22-ц/1890/16024/11 Суддя-доповідач - Маслов

Категорія - 37

          

                   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого -  Маслова В. О.,

суддів -  Лузан  Л. В.,  Сибільової  Л. О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

        

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 грудня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Сумська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог. Апелянт зазначає, що відповідачка ухилялася від надання допомоги своєму батькові ОСОБА_3, який за своє життя тяжко хворів, а тому повинна бути усунена від права на спадкування за законом.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідачки ОСОБА_4, яка уважала рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч. 1 ст. 308 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є рідними братами, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 6).

Згідно з пенсійним посвідченням та свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 був інвалідом другої групи та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 58 років (а.с. 8, 5).

З довідки Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру вбачається, що ОСОБА_3 знаходився на диспансерному обліку з 30 червня 2008 року з діагнозом: Злоякісний новоутвір передміхурової залози (а.с. 42) та згідно з довідками КУ «Сумська міська клінічна лікарня №5» знаходився під диспансерним наглядом лікарів поліклініки, перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні з 14 червня 2009 року по 03 липня 2009 року та в подальшому потребував постійного диспансерного нагляду (а.с. 43, 55).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, батьком відповідачки є  ОСОБА_3 (а.с. 31). Отже, згідно зі ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємцем першої черги за законом.

Згідно з ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може  бути  усунена  від права на спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася
від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, що ОСОБА_3, 1950 року народження, в останні роки свого життя хворів, мав і тяжку хворобу, а в останні місяці, перед смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 року, перебував у безпорадному стані.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29 січня 2007 року, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.12), що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «СМБТІ» (а.с. 11).

Згідно з актами № 141 від 11 червня 2009 року та № 150 від 07 липня 2009 року , були обстежені матеріально-побутові умови ОСОБА_3 та встановлено, що він отримує пенсію як інвалід 2 групи загального захворювання в розмірі 560 грн., потребує постійного стороннього медичного догляду, має дітей, про місцезнаходження який не знає і з ними не спілкується, та має брата, який проживає в м. Суми (а.с. 65, 66).

Також 09 липня 2009 р. був складений акт № 154 щодо обстеження стану здоров’я ОСОБА_3 та встановлено, що останній має 2 групу інвалідності загального захворювання. Зі слів пенсіонера за останній час знаходився на стаціонарному лікуванні чотири рази. Після останнього оперативного втручання стан його здоров’я погіршився, самостійно пересуватися не може, постійно сидить (лежить) у ліжку. Пенсіонер самообслуговатись не може, потребує постійного стороннього догляду.  При обстеженні був присутній брат ОСОБА_1, зі слів якого встановлено, що пенсіонер має двох працездатних доньок,  одна проживає в м. Суми, інша -  за межами України (а.с.67).

Згідно матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи № 4676 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по факту смерті ОСОБА_3 вбачається, що при опитуванні сусідів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вони пояснили, що ОСОБА_3 проживав в кв. АДРЕСА_1 та останнім часом хворів, вхідні двері його квартири були постійно відкриті для доступу лікарів, рідні до нього не приходили, відвідувала медсестра з 5-ї поліклініки та Червоного хреста.

В судовому засіданні місцевого суду встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 не спілкувався з своєю донькою ОСОБА_6 та не звертався до неї за допомогою.

Згідно з спадковою справою, з заявами на прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, до Першої Сумської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_2, яка є спадкоємцем першої черги,  та ОСОБА_1 – спадкоємець другої черги (а.с. 45-51).

З заяви ОСОБА_8 вбачається, що вона за своєю справжньою волею відмовилась від належного їй спадкового майна за законом, що залишилося після смерті батька – ОСОБА_3, на користь спадкоємця другої черги за законом – брата померлого ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що відповідачка умисно ухилялася від надання допомоги батькові та свідомо не виконувала встановленого законом обов’язку щодо утримання спадкодавця, внаслідок чого вона може бути усунена  від права на спадкування за законом.

Посилання в апеляційній скарзі на пояснення позивачки про те, що вона за життя батька не спілкувалася з ним, не цікавилась його життям суд повинен був розцінити як свідоме її ухилення від надання допомоги батькові є необґрунтованими, оскільки при вирішенні даного спору не доведено, що ухилення відповідачки від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягало в умисних діях чи бездіяльності дочки, спрямованих на уникнення обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто таке ухилення, пов'язане з винною поведінкою відповідачки, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 знала про те, що її батько тяжко хворів не знайшли свого підтвердження у справі. Крім того, як вбачається з акту № 141 від 11 червня 2009 року сам померлий про місцезнаходження доньки не знав та не спілкувався з нею.

Залишилися неспростованими пояснення відповідачки про те, що їй не було і одного року як батьки розлучилися і вона з батьком не спілкувалася на протязі десятиліть. Батько також не цікавився її життям. Про його стан здоров’я, про його безпорадний стан в останні місяці його життя їй нічого не було відомо і вона не ухилялася навмисно від надання допомоги батькові.

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підставі яких ОСОБА_2 може  бути  усунена  від права на спадкування за законом.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий -

Судді -



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація