ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/4159а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2006 р.
16год., м. Черкаси
За адміністративним позовом приватного підприємства „Ліра-Сервіс”
до державної податкової інспекції у м. Черкаси
до відділення Державного казначейства України у м. Черкаси
про стягнення 168471грн.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Федоренко Д.М. за довіреністю від 11.08.2006р.;
від першого відповідача: Білоглазенко Г.П. –за довіреністю від 03.10.2006р., Самаріна С.С. –за довіреністю від 03.10.2006р., Лисенко А.О. - за довіреністю від 16.08.2006р., Давиденко В.Г. –за довіреністю від 30.08.2006р.;
від другого відповідача: Коваленко А.П. –за довіреністю від 14.06.2006р.
За участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Мешкової М.В.
Заявлено адміністративний позов про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 168471грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач незаконно відмовився від прийняття від позивача передбачених пп. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі –Закон №168/97-ВР) документів на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за звітні місяці з червня по грудень 2005р. у сумі 168471грн.і у здійсненні такого бюджетному відшкодуванні, мотивуючи це тим, що позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування. При цьому за твердженням позивача відповідач змушував його переробляти податкові декларації і відносити суми бюджетного відшкодування до складу податкового періоду наступних податкових періодів.
Позивач вважає, що оскільки він був зареєстрований як платник податку на додану вартість до 01.06.2005р. - дня набрання чинності пп. 7.7.11 п.7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ, то згідно з встановленим ст. 58 Конституції України правилом про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, на нього не може поширюватися передбачене названим пунктом Закону №168/97-ВР правило, за яким особа, що була зареєстрована як платник податку на додану вартість менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, не має права на отримання такого бюджетного відшкодування.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Перший відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає, що дія пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ з 01.06.2005р. поширювалася на позивача у зв’язку з тим, що події, з яких виникла стягувана сума бюджетного відшкодування, сталися після 01.06.2005р.
Крім того, перший відповідач зазначив, що у рядку 25 поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні місяці з червня по грудень 2005р. суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, не заявлялися, а подані позивачем з позовом розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування не містять відміток відповідача про їх отримання.
У засіданні суду представники першого відповідача підтримали заперечення проти позову з викладених вище підстав.
Другий відповідач письмово заперечення до господарського суду не подав.
У судовому засіданні представник другого відповідача проти позову заперечила з тих самих підстав, що і перший відповідач.
Прокурор підтримав заперечення відповідачів проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши прокурора та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
17 березня 2005р. у виконавчому комітеті Черкаської міської ради була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи.
29 березня 2005р. Черкаською об’єднаною державною податковою інспекцією, правонаступником якої є перший відповідач, позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що йому було видане відповідне свідоцтво від 29.03.2005р. №32152606.
19 липня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2005р., згідно за якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 29718грн. Цю суму позивач відобразив у податковій декларації як таку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
19 серпня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2005р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 23634грн. Цю суму, а також усю суму від’ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 29718грн. позивач відобразив у податковій декларації як такі, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Разом з податковою декларацією за липень 2005р. позивач надав суду п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану ним у червні 2005р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2005р. у розмірі 29718грн. без відмітки першого відповідача про їх одержання. Інших доказів надіслання (вручення) першому відповідачу цих декларацій розрахунку і заяви позивач суду не надав.
16 вересня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2005р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 29320грн. Цю суму, а також усю суму від’ємного значення двох попередніх звітних періодів у розмірі 53352грн. (29718грн. + 23634грн.) позивач відобразив у податковій декларації як такі, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Разом з податковою декларацією за серпень 2005р. позивач надав суду п’яті примірники вантажних митних деклараційна на експортовану ним у липні 2005р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2005р. у розмірі 23634грн. без відмітки першого відповідача про їх одержання. Інших доказів надіслання (вручення) першому відповідачу цих декларацій, розрахунку та заяви позивач суду не надав.
17 жовтня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2005р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 19626грн. Цю суму, а також усю суму від’ємного значення трьох попередніх звітних періодів у розмірі 82672грн. (29718грн. + 23634грн. + 29320грн.) позивач відобразив у податковій декларації як такі, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Разом з податковою декларацією за вересень 2005р. позивач надав суду п’яті примірники вантажних митних деклараційна на експортовану ним у серпні 2005р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2005р. у розмірі 23634грн. без відмітки першого відповідача про їх одержання. Інших доказів надіслання (вручення) першому відповідачу цих декларацій, розрахунку та заяви позивач суду не надав.
18 листопада 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2005р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 25578грн. Цю суму, а також усю суму від’ємного значення чотирьох попередніх звітних періодів у розмірі 102298грн. (29718грн. + 23634грн. + 2932грн.+ 19626грн.) позивач відобразив у податковій декларації як такі, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Разом з податковою декларацією за жовтень 2005р. позивач надав суду п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану ним у вересні 2005р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005р. у розмірі 19626грн. без відмітки першого відповідача про їх одержання. Інших доказів надіслання (вручення) першому відповідачу цих декларацій, розрахунку та заяви позивач суду не надав.
15 грудня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 32108грн. Цю суму, а також усю суму від’ємного значення п’яти попередніх звітних періодів у розмірі 127876грн. (29718грн. + 23634грн. + 2932грн.+ 19626грн. + 25578грн.) позивач відобразив у податковій декларації як такі, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Разом з податковою декларацією за листопад 2005р. позивач надав суду п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану ним у жовтні 2005р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2005р. у розмірі 25578грн. без відмітки першого відповідача про їх одержання. Інших доказів надіслання (вручення) першому відповідачу цих декларацій, розрахунку та заяви позивач суду не надав.
19 січня 2006р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 8487грн. Цю суму, а також усю суму від’ємного значення шести попередніх звітних періодів у розмірі 159984грн. (29718грн. + 23634грн. + 2932грн.+ 19626грн. + 25578грн. + 32108грн.) позивач відобразив у податковій декларації як такі, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Разом з податковою декларацією за грудень 2005р. позивач надав суду п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану ним у листопаді 2005р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2005р. у розмірі 32108грн. без відмітки першого відповідача про їх одержання. Інших доказів надіслання (вручення) першому відповідачу цих декларацій, розрахунку та заяви позивач суду не надав.
13 лютого 2006р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2005р., згідно з якою суми податкового зобов’язання і податкового кредиту поточного звітного періоду становили 0грн. Усю суму від’ємного значення семи попередніх звітних періодів у розмірі 168471грн. (29718грн. + 23634грн. + 2932грн.+ 19626грн. + 25578грн. + 32108грн. + 8487грн.) позивач відобразив у податковій декларації за січень 2006р. як таку, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Разом з податковою декларацією за січень 2006р. позивач надав суду п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану ним у грудні 2005р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2006р. у розмірі 8487грн. без відмітки першого відповідача про їх одержання. Інших доказів надіслання (вручення) першому відповідачу цих декларацій, розрахунку та заяви позивач суду не надав.
Позивач не доказав фактів подання ним першому відповідачу інших податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків за звітні місяці з червня 2005р. по січень 2006р., а також обставин діяльності чи бездіяльності першого відповідача, що унеможливили подання ним таких податкових декларацій із зазначенням у них сум, які підлягали бюджетному відшкодуванню.
Листом від 28.05.2006р. №177 позивач звернувся до першого відповідача з вимогою про здійснення експортного відшкодування з бюджету 168471грн. податку на додану вартість згідно із Законом №168/97-ВР у редакції станом на 28.09.2005р. До цього листа відповідач додав розрахунок бюджетного відшкодування за та заяву на повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 168471грн.
Листом від 25.07.2006р. №1520/15-210 перший відповідач відмовив позивачу у бюджетному відшкодуванні на суму 168471грн., пославшись при цьому на невідповідність поданого позивачем разом з листом від 28.05.2006р. №177 розрахунку суми бюджетного відшкодування вимогам Закону №168/97-ВР.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпункти 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ містять такі положення:
„Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.
Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Підпунктом „а” пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ встановлено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Пункт 7.7ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ, крім пп. 7.7.8, набрав чинності з 01.06.2005р.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України закріплений принцип права про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі. Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. у справі №1-7/99, за вказаним принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на приведені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
Дія пп. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ не поширюється на позивача, оскільки факт реєстрації його як платника податку на додану вартість мав місце до набрання чинності вказаним підпунктом цього Закону.
Позивач не виконав вимог пп. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ щодо подання першому відповідачу податкових декларацій із зазначенням у них сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, розрахунків та заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування і п’ятих примірників вантажних митних декларацій на експортовану продукцію за кожний звітний місяць з червня 2005р. по січень 2006р., а також другому відповідачу - копій податкових декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття.
За таких обставин позивач не має права на отримання стягуваної суми бюджетного відшкодування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.