ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           13.05.2011                                                                   2-а-25/11

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого  -  судді Ткачука Ю.А.

при секретарі  -   Тесленко С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС Краснодонського взводу прапорщика міліції Санченко Олександра Вікторовича  про визнання незаконними його дій при винесені ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Краснодонського взводу прапорщика міліції Санченко О.В. про визнання незаконними його дій при винесені ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в обґрунтування позову  вказав, що 13.11.2010 року відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за та накладено адміністративне стягнення  за те, що він 13.11.2010 року, рухаючись по пр-ту 60 років СРСР в м.Краснодоні, рухався зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху.

Вважає, що його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ПДР України він не порушував, рухався з дозволеною швидкістю. В м. Краснодон працівники ДАІ його не зупиняли, в протоколі стоїть не його підпис. Враховуючи викладене, вважає, що він притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно і просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, дав суду аналогічні пояснення.

Відповідач у судове засідання не з'явився. На виконання судового доручення  Рубіжанського міського суду   відповідач  Санченко О.В.  був допитаний  Краснодонським місьрайонним судом Луганської області,  адміністративний позов не визнав, не заперечував про розгляд справи у його відсутність, вважає свої дії правомірними.

           Суд, заслухавши пояснення позивача, оцінивши представлені письмові докази відповідача по справі в їх сукупності,  та вся матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а у відповідності до п.3 ч.1 ст.288  КпАП України постанову працівника Державтоінспекції МВС України про накладення адміністративного стягнення,  може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями установленими цим Кодексом.

Відповідно до ст.293 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим , однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь –які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган )посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей та документів, а також іншими документами.  

           Суд вважає встановленим наступне.

13.11.2010 року інспектором ДПС Краснодонського взводу прапорщиком міліції Санченко О.В.  відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 132123, в якому зазначено, що він  13.11.2010 року, в м.Краснодоні на проспекті 60 років СРСР, керуючи автомобілем «CHERY», д/н НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Візір»№ 08122479.

13.11.2010 року інспектором ДПС Краснодонського взводу прапорщиком міліції Санченко О.В.   відносно ОСОБА_1  було розглянуто адміністративну справу та винесено постанову серії ВВ № 412020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень в зв’язку з порушенням п. 12.9 Правил дорожнього руху України.   

Як видно з протоколу, в поясненнях правопорушника вказано «превысил скорость»

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти того, що цей запис зроблено ним.    

 Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1.6 Розпорядження № 466 від 21.05.2009 року МВС України «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото –і кінозйомки, відеозапису», працівникам ДАІ вказано про необхідність виключити випадки складання відносно водіїв адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять належних доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідачем свій обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій не виконано, та з урахуванням пояснень позивача, який заперечував факт порушення ним ПДР України, суд вважає, що дії відповідача стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності в зв’язку з порушенням п. 12.9   ПДР України є неправомірними, оскільки факт скоєння  позивачем адміністративного правопорушення не підтверджено належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,71,94,159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст..ст. 268,283,288,293 КУпАП, "Правилами Дорожнього Руху", затвердженими Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р., суд,-

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС Краснодонського взводу прапорщика міліції Санченко Олександра Вікторовича про визнання незаконними його дій при винесені ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС Краснодонського взводу прапорщика міліції Санченко Олександра Вікторовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, незаконними.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 412020 від 13.11.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень,  скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

      Суддя:                                                                                                           Ю.А.Ткачук