Дата документу Справа № 22-а-1153/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-1153\2011 Головуючий у 1 інстанції:
Сидоренко Ю.В.
Доповідач: Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О.,нуйлова Ю.С.жавної соціальної допомоги дітям війниої ради з технічної інвентаризації про визнанн
суддів: Панкеєва О.В.,
Кухаря С.В.,
при секретарі: Винник І.С.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2010 року у справі за ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання зробити перерахунок надбавки до пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що він має статус „дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про соціальний захист дітей війни” і на підставі ст. 6 зазначеного закону має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка в повному обсязі йому не виплачувалась.
Посилаючись на порушення відповідачем його прав, позивач просив суд поновити йому строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні йому підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року по час розгляду справи в суді.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2010 року, Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок надбавки - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати нарахованої ОСОБА_3 пенсії як дитині війни, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у період з 15 січня 2009 року у розмірах менших, ніж це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області донарахувати та виплатити ОСОБА_3 за період з 15 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 лютого 2010 року суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і законодавче»встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, установленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду Україні в Василівському районі Запорізької області відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
На думку апелянта, відповідно до ст. 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених вказаним Законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області зазначає, що п. 9 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають.
Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с.4).
Судом першої інстанції відмовлено позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду, так як згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, і як видно з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя наполягало на цьому.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії за період з 09 липня 2007 року по 15 січня 2009 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як "дитині війни" з 15 січня 2009 року по 01 лютого 2010 року, оскільки зміст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009, 2010 роках не змінювався та розмір підвищення не корегувався.
Враховуючи наведені обставини, районний суд обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_3 як дитині війни з 15 січня 2009 року по 01 лютого 2010 року державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", встановленої законом.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків (справа "Кечко проти України", рішення від 08.11.2005р.).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суди обґрунтовано до уваги не взяли, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами першої інстанції не розглядалися.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008 р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області –залишити без задоволення, а постанову Василівського районного суду Запорізької області Василівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2010 року у справі за ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання зробити перерахунок надбавки до пенсії - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: