Дата документу Справа № 22-а-1103/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-1103\2011 Головуючий у 1 інстанції:
Булашев Р.Л.
Доповідач: Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О.,нуйлова Ю.С.жавної соціальної допомоги дітям війниої ради з технічної інвентаризації про визнанн
суддів: Панкеєва О.В.,
Кухаря С.В.,
при секретарі: Винник І.С.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області на постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі Запорізької області про оскарження бездіяльності щодо виплат дітям війни,
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що він має статус „дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про соціальний захист дітей війни” і на підставі ст. 6 зазначеного закону має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка в повному обсязі йому не виплачувалась.
Посилаючись на порушення відповідачем його прав, позивач просив суд поновити йому строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до часу подання позовної заяви, визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні йому підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по день звернення до суду, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та прийняти рішення про подальше призначення йому та виплату щомісячної державної соціальної допомоги.
Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області, щодо нездійснення перерахування та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 07.12.08 р. по 31.12.08 р. та з 01.01.09 р. по 31.12.09 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною.
На протязі 1-го місяця, з дати набрання чинності постанови, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області, здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в період: з 07.12.2008 р. по 31.12.08 р. включно, та з 01.01.09 р. по 31.12.09 р., підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та вимог та ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку встановлено діючим законодавством на вказаний час, з урахування сплаченої суми –10 % у цей період.
В іншій частині позову - відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
На думку апелянта, відповідно до ст. 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених вказаним Законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області зазначає, що п. 9 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають.
Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с. 6).
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни, пенсії Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік згідно з п. 17 т. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" п. 17 ст. 77 був виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Водночас такий порядок у 2006 році не було визначено.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.
Пунктом 11 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Таким чином, з 09.07.2007 р. відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційними.
Після 22.05.2008 р. відповідач продовжував виплачувати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, тому суд обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну підвищення до пенсії позивачу за 2008 рік у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законами України "Про державний бюджет України на 2009 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась та зміни до неї не вносилися.
Позов про перерахунок підвищення до пенсії за 2006-2009 роки заявлено лише 07.12.2009 року, тобто з порушенням річного строку звернення до суду, визначеного законом на день подання позову. Тому колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій УПФУ протиправними та зобов’язання перерахувати та виплати надбавку до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 07.12.2008 року, суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом право відповідно до вимог ст.100 КАС України, оскільки у матеріалах справи відсутні докази поважності порушення строку.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та законно зобов’язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2008 року по 31.12.2008року та за період з 07.01.2009 року по 31.12.2009 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов’язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.
За таких обставин постанова відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Приморському районі Запорізької області на постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі Запорізької області про оскарження бездіяльності щодо виплат дітям війни –залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: