Справа №  1-34/11

  В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року                                                                              м. Городенка

Городенківський районний суд  Івано-Франківської області  в складі :

у складі: головуючого судді                      Корюкіної М.П.,       

секретарів                                                   Капітан  Т.В., Сьомкайло І-М.І.,

з участю захисників                                   ОСОБА_1, ОСОБА_2І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, тимчасово не працюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого, за ст.125ч.1 КК України.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця та жителя АДРЕСА_2, з середньо освітою, одруженого, на утриманні має 1 неповнолітню дитину, не працюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого, за ст. 125 ч. 1, КК України.

                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження.

Злочин вчинено при таких обставинах : 18.04.2010 року біля 14 год. на вул. Олексюка, ОСОБА_3 мив автомобіль. В цей час на вулицю вийшов ОСОБА_4, внаслідок чого ОСОБА_3 залишив мити автомобіль і побіг до ОСОБА_4 Нічого не питаючи, на грунті не приязних відносин із-за межового спору, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 удар кулаком в область голови. Від нанесеного удару ОСОБА_4 упав на землю, а ОСОБА_3 на нього та став наносити удари ОСОБА_4 по всьому тілу. Вирвавшись із- під ОСОБА_3, ОСОБА_4 підняв,  камінь і кинув в сторону ОСОБА_3 та став втікати  і  кликати людей на допомогу.

Потерпілий – підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому не визнав. Суду показав, що з ОСОБА_3 перебуває у неприязних відносинах із-за  шопи, яка побудована на межі, яку мав розібрати ОСОБА_3 В неділю близько  14 год. він   вийшов на вулицю та побачив ОСОБА_3, який мив машину. Коли ОСОБА_3 побачив його, підбіг до нього і почав його бити в голову. Від чого він впав, а ОСОБА_3 впав на нього та  став  наносити  удари кулаками по всьому тілу. Він  вирвався з- під ОСОБА_3, намацав камінь і кинув в нього.   Чи попав, чи не попав каменем в ОСОБА_3 не знає.  Про те  ОСОБА_3  побіг на подвір’я і вибіг з вилами, проте дружина його та теща, які також  вибігли на вулицю відібрали вила і кинули через паркан.  ОСОБА_3 йому погрожував, що вб’є та став сміятися з нього. Після чого ОСОБА_3 наказав жінкам викликали міліцію і швидку допомогу. Щодо ножа його у нього не було.

Вину у спричиненні ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень не визнає,  оскільки не наносив ОСОБА_3 ударів. Він боронився і просто кинув в сторону ОСОБА_3 каменем, коли виривався з під нього та втікав від нього. А тому не визнає ні матеріальної, ні моральної шкоди.  Одночасно просить  задовольнити його цивільний позов в повному обсязі.

Підсудний – потерпілий ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав частково.  Суду показав, що в квітні 2010 року близько обіду біля свого господарства мив машину. На вулицю вийшов ОСОБА_4 і він зробив йому зауваження, через те що він розповсюджував на нього різні плітки.  Він перший наніс ОСОБА_4 удар рукою в обличчя, але скільки ударів йому наніс не пам’ятає, оскільки був у шоковому стані. Після чого ОСОБА_4 запхав йому у груди ніж та вдарив в ніс, а також кидав у нього камінням. З  рани та носа в нього пішла кров, йому почали терпнути руки і він пішов на подвір’я. Після чого дружина викликала швидку допомогу,  так як  в нього боліла голова, тоншило.  Цивільний позов ОСОБА_4 щодо матеріальної шкоди визнає частково в сумі 439 грн. за 6 днів згідно  висновку комісійної судово –медичної  експертизи від 20.09.2010 року, моральну не визнає.

Свій цивільний позов підтримує в повному обсязі, оскільки він поніс витрати на лікування та переніс моральне страждання.

Хоч підсудний – потерпілий ОСОБА_3 свою вину визнає частково, його   вина доводиться показаннями потерпілого - підсудного ОСОБА_4, який показав, що 18.04.2010 року біля 14 год. на вул. Олексюка, ОСОБА_3 мив автомобіль. Побачивши його він кинув мити автомобіль і безпідставно наніс йому удар рукою в голову. Від удару він впав на землю, ОСОБА_3 на нього. На землі ОСОБА_3 продовжував йому наносити удари кулаками по всьому тілу. Одночасно вина ОСОБА_3.  доводиться і показаннями самого ОСОБА_3, який показав, що він перший наніс йому удари, а після того не пам’ятає скільки наносив ударів, так як був у шоковому стані.

 Вина ОСОБА_3 доводиться і показаннями свідка ОСОБА_5, яка показала, що в той день  у житловому будинку почула сильний крик. Коли вийшла на вулицю побачила чоловіка, який кричав не своїм голосом та свідка ОСОБА_6 Чоловік був вимазаний    і просив, щоб викликати швидку та говорив, що його побив ОСОБА_3 В той час ОСОБА_3 вибіг з вилами,  проте його дружина та теща стримали, вила відібрали та кинули через паркан.    Після того ОСОБА_3 пішов домивати машину і загнав на подвір’я. На вулиці тоді було холодно ОСОБА_3 був одітий в костюм. Щодо ножа, чоловік не мав його біля себе.

Вина ОСОБА_3 доводиться показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які бачили як ОСОБА_3 кинув мити машину, пішов до ОСОБА_4 і відразу наніс йому удар кулаком в голову.  Також  ОСОБА_9 бачив як вони обидва упали на землю. ОСОБА_3 був одітий в зелений костюм, крові на ньому не було. Він без будь-якої допомоги сів у швидку допомогу, а ОСОБА_4 тримався за голову.   

Також вина ОСОБА_3 доводиться показаннями свідка ОСОБА_10, який чув від ОСОБА_4, що його вдарив ОСОБА_3 та бачив як ОСОБА_4 тримався за голову. Вина ОСОБА_3 доводиться показанням свідка ОСОБА_11, яка  чула конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_11.

Показаннями свідка ОСОБА_6 доводиться, що вона побачила ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на землі. Також бачила як ОСОБА_4 піднявся, взяв камінь і кинув у сторону ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_3 пригнувся і камінь пролетів над його головою. Крові в той час вона не бачила ні в кого.

Згідно висновку комісійної судово –медичної  експертизи від 20.09.2010 року у ОСОБА_4 малася закрита черепно – мозкова травма з струсом головного мозку та синцем в лобній ділянці справа, яка утворилася незадовго до поступлення на стаціонарне лікування від дії тупого твердого предмета, могла утворитися, як при нанесенні тупим твердим предметом в лобну ділянку, так і при ударі тупим твердим предметом в лобну ділянку голови і вони відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином,  ОСОБА_3  заподіяв потерпілому ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження. А тому його дії слід кваліфікувати за ст.125 ч.1 КК України.

Показання свідка ОСОБА_11, що причиною конфлікту являлась поведінка потерпілого - підсудного ОСОБА_4, який розповсюджував плітки щодо підсудно- потерпілого ОСОБА_3 та що в останнього  був відірваний рукав футболки, з грудей текла кров  і що вона бачила ніж, суд не приймає до уваги, оскільки свідок являється дружиною підсудного – потерпілого ОСОБА_3 і є особою, яка зацікавлена у розгляді справи.   

Призначаючи міру покарання  ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винну, а саме: що судиться вперше, позитивно характеризується по місцю проживання,  частково визнав вину.

Тому вважає за доцільне призначити  ОСОБА_12 покарання за ст. 125 ч. 1 КК України у вигляді штрафу.

В цій же справі ОСОБА_3 подав скаргу приватного обвинувачення відносно ОСОБА_4 за ст. 125 ч.1 КК України. В скарзі посилається на те, що йому  ОСОБА_4 в процесі конфлікту  наніс удар розкладним ножем в ліву половину тулуба, кулаком в область носа, правого передпліччя, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження у вигляді колотої рани лівої половини грудної клітки, садна носа, забою правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

 Посилання ОСОБА_3, що йому спричинено, тілесне ушкодження ОСОБА_4 розкладним ножем та кидання каменем є недостовірним і таким, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки об’єктивних доказів, які б підтвердили, вину ОСОБА_4 у такому обвинуваченні не здобуто.

Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи від 16.09.2010 року у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин носа і лівого передпліччя з наявності травматологічних набряків та саден, спричинені дією тупих твердих предметів.  

Показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7 ОСОБА_5 та показаннями свідка ОСОБА_6  доводиться, що вони не бачили ні крові, ні будь якого ножа  в потерпілого – підсудного ОСОБА_4  Свідок ОСОБА_6  бачила ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на землі.   Вона бачила як ОСОБА_4 піднявся, взяв камінь і кинув у сторону ОСОБА_3.  Проте в цей час ОСОБА_3 пригнувся і камінь пролетів над його головою. Крові в той час вона не бачила ні в кого із підсудних.

У зв’язку із цим суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 діяв в межах необхідної оборони, але він захищався від нападу підсудного - потерпілого ОСОБА_3

А тому в його діях відсутня об’єктивна сторона злочину передбаченого 125 ч.1 КК України, що є підставою для його виправдання  за відсутності в його діях складу злочину.

При вирішенні цивільного позову заявленого  ОСОБА_4 до  ОСОБА_3 в сумі 4270.75 грн. матеріальної шкоди та 50 0000 грн. моральної шкоди,  суд враховує обставини вчинення злочину, а також майновий стан підсудного.  Тому вважає, що матеріальну шкоду слід задоволити частково в межах доведеності в сумі 439 грн., враховуючи, що згідно комісійної судово-медичної експертизи перебування ОСОБА_4 на лікуванні більше 6 днів не відповідає характеру тілесного ушкодження та вимогам „Протоколів надання медичної допомоги хворим з черепно – мозковою травмою „ затверджених наказом №245 МОЗ України”. Суд бере до уваги лікування під час перебування у  Городенківські ЦРЛ за 6 днів.  Оскільки відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи підстав для перебування в цей період у інших лікарнях не передбачається. Суд також вважає, що моральну шкоду слід задовольнити частково в сумі 500 грн., оскільки він мав проблеми із здоров’ям, перебував на лікуванні, терпів стид від односельчан.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

                                                             ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України  та призначити йому покарання  600 (шістсот) гривень штрафу.

Обрати до ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, запобіжний захід – підписку про невиїзд із зареєстровано місця проживання.

ОСОБА_4 за ст. 125 ч.1 КК України – виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_4  задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4  439 (чотириста тридцять дев’ять гривень) матеріальної шкоди, 500 (п’ятсот  гривень) моральної шкоди.

В цивільному позові  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 – відмовити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області, протягом 15 діб з моменту проголошення через Городенківський районний суд.

Суддя                                                                                                       Корюкіна М.П.