Справа № 22Ц-2998/11Головуючий в суді першої інстанції:КРИВЕНКО Д.Т.
Категорія: 20 Доповідач: Сопрун В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
головуючого: Сопруна В.В.,
суддів: Медяного В.М., Камзалов В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін: арбітражного керуючого (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик ЛТД»- Федорова Миколи Миколайовича, представника СТОВ «Тростянчик»- Шлінчука Анатолія Івановича,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до СТОВ «Тростянчик»про визнання договору дійсним та визнання права власності,-
за апеляційною скаргою арбітражного керуючого (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик ЛТД», - на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2005 року,-
в с т а н о в и л а :
11 травня 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом. Він являвся одним із засновників СТОВ «Тростянчик»і його частка становила ? Статутного фонду товариства. ОСОБА_4 зазначив, що 8 серпня 2002 року СТОВ «Тростянчик» с. Тростянчик придбав транстпортні засоби у ТОВ «Тростянчик-ЛТД»в рахунок заборгованості, яка на той час була перед товариством. На предмет придбання транспортних засобів було укладено договір купівлі-продажу, про що був складений акт прийому передачі. Весь час транспортні засоби використовувалися у виробничій діяльності СТОВ «Тростянчик»та знаходилися на його балансі. Однак в органах МРЕВ перереєстрація не була проведена з невідомих причин. До того часу СТОВ «Тростянчик»жодних дій щодо реєстрації права власності не приймав, тому ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати договір купівлі-продажу транспортних засобів дійсним, а також визнати право власності за СТОВ «Тростянчик»автомобілів, а саме: автомобіль «ЗИЛ ММЗ 4502»н.з. НОМЕР_1, автомобіль «ЗИЛ ММЗ 554 М»н.з. НОМЕР_2, автомобіль «ЗИЛ ММЗ 431410»н.з. НОМЕР_3, автомобіль «ЗИЛ ММЗ 431410»н.з. НОМЕР_4, автомобіль «ЗИЛ 130»н.з. НОМЕР_5, автомобіль «ЗИЛ ММЗ 4502»н.з. НОМЕР_6, автомобіль «ЗИЛ 431410»н.з. НОМЕР_7, автомобіль «КАМАЗ 5320» н.з.НОМЕР_8, автомобіль «МАЗ 54331»н.з. НОМЕР_9, автомобіль «КАМАЗ 4325»н.з. НОМЕР_10, автомобіль «САЗ 3507»н.з. НОМЕР_11, автомобіль «САЗ 3507»н.з. НОМЕР_12, автомобіль «ГАЗ 5301»н.з. НОМЕР_13.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.11.2005 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, арбітражний керуючий (ліквідатор) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик ЛТД»подав до апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2005 року, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
При цьому зазначає, що судом при ухвалені рішення було порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не доведено обставини, що мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення і заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача позов визнав та були наявні законні підстави для його задоволення, а саме договір відповідає волі сторін, а переєстрації в органах МРЕВ перешкоджала обставина, яка не залежала від волі СТОВ «Тростянчик».
Згідно ч. 1 ст. 202 Цк України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним.
Це можливо за дотримання таких вимог: 1) сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору; 2) така домовленість підтверджується письмовими доказами; 3) відбулося повне або часткове виконання договору; 4) одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. Звідси випливає, що це правило не може бути застосоване: якщо сторонами не було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, якщо відсутні письмові докази того, що така угода мала місце, якщо не відбулося повне, або часткове виконання договору.
А також відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу, що діяв на той час, нотаріальному посвідченню підлягав лише договір купівлі-продажу нерухомого майна, а що стосується автомобілів, то він не потребує такого посвідчення.
По справі встановлено, що предметом спору є визнання дійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 08.08.2002 року, укладений між СТОВ «Тростянчик»та ТОВ «Тростянчик –ЛТД».
З матеріалів вбачається, що договір купівлі-продажу, на момент укладання, не суперечить Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, сторони договору, на момент його укладання, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення було вільним та відповідало його внутрішній волі, укладено в письмовій формі, спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме отримано кошти за майно та згідно акту передано у власність (а.с. 5-8).
До того ж ТОВ «Тростянчик ЛТД»було ліквідовано ще 22 січня 2007 року, що підтверджується Довідкою Державного реєстратора від 19 вересня 2011 року про припинення юридичної особи ТОВ «Тростянчик ЛТД»в зв’язку з визнанням її банкрутом та штампом про припинення юридичної особи на Свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ «Тростянчик ЛТД».
Відповідно до п. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»юридична особа є ліквідована з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Щодо ліквідаційної процедури, то вона почалася із 15 січня 2004 року, з моменту винесення Господарським судом Вінницької області ухвали про визнання ТОВ «Тростянчик ЛТД»банкрутом, а закінчилась 22 січня 2007 року, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ТОВ «Тростянчик ЛТД». Тобто. Ліквідаційна процедура тривала аж три роки і, безумовно, арбітражний керуючий ще тоді знав про наявність судового рішення від 29.11.2005 року, але не оскаржував його.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців.
Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції повно з’ясовано фактичні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги арбітражного керуючого (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик ЛТД» безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313–315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик ЛТД» - відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: підпис Сопрун В.В.
Судді: підписи Медяний В.М.,
Камзалов В.В.
З оригіналом вірно: Сопрун В.В.