ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/3757а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2006 р.
15год. 30хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом малого приватного підприємства „Вегас”
до державної податкової інспекції у Чигиринському районі
про визнання нечинними рішень
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Касапенко Р.Д. –за довіреністю від 01.02.2006р.;
від відповідача: Іванов О.В. –за довіреністю від 03.07.2006р.
Заявлено позов про визнання нечинними рішень Кам’янської міжрайонної державної податкової інспекції, правонаступником якої є державна податкова інспекція у Чигиринському районі, від 10 лютого 2006р.:
_- №0000142302/0 про застосування до позивача 1485грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій;
- №0000142303/0 про застосування до позивача 256грн. 52коп. фінансових санкцій за здійснення ним операцій, які підлягають патентуванню, без одержання відповідних торгових патентів.
В обґрунтування позову позивач вказав на порушення Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривий Ріг встановленого порядку проведення перевірки позивача, за результатами якої були прийняті спірні рішення.
За твердженням позивача перевірка була проведена без вручення йому направлення на перевірку, копії наказу про проведення перевірки та посвідчень на перевірку, тому акт, складений за результатами такої перевірки, не може братися судом до уваги при вирішенні цієї справи як доказ, одержаний з порушенням закону.
Позивач також вважає, що Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривий Ріг без заведення оперативно-розшукової справи не мала права при проведенні перевірки здійснювати контрольну закупку послуг.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав і у доповнення до нього зазначив, що 11 гральних автоматів, на які ним не були придбані торгові патенти, насправді для надання послуг не використовувалися, оскільки перебували в неробочому стані. Також представник позивача вказав на те, що він не використовував реєстратор розрахункових операцій і згідно з постановою Кабінету міністрів України від 07.02.2001р. №121 до 31 грудня 2006р. не зобов’язаний був його використовувати при здійсненні розрахункових операцій.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що перевірка позивача була проведена у відповідності з вимогами законодавства, а встановлені нею правопорушення позивача –доведеними.
У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову з викладених вище підстав.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.
25 січня 2006р. у період з 21 години 50 хвилин по 22 годину 45 хвилин у залі гральних автоматів позивача, розташованому за адресою: пр. Карла Маркса, буд. 48, м. Кривий Ріг, Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривий Ріг була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. За результатами цієї перевірки був складений акт від 25.01.2006р. №000018, з якого вбачається, що перевірка проводилася у присутності адміністратора позивача Міронової О.В. державними податковими ревізорами –інспекторами Кравцовою Т.Л., Гореславець А.В. і державним податковим інспектором Повханіч В.С. на підставі посвідчень на перевірку від 25.01.2006р. №121-23/3, №126-23/3 і №129-23/3.
Доказів надання позивачу під розписку направлення на перевірку і копії наказу про проведення перевірки відповідач суду не надав.
Перевіркою були встановлені такі факти:
- у залі гральних автоматів знаходилося 30 гральних автоматів, на 11 із яких не було надано торгових патентів;
- у залі гральних автоматів був у наявності не зареєстрований податковим органом реєстратор розрахункових операцій ЕРА 101.05, термін експлуатації якого закінчився;
- на зроблену ставку для гри на гральному автоматі у сумі 50грн. реєстратор розрахункових операцій не був застосований, розрахунковий документ не був виданий;
- сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила 402грн., а зазначена у поточному звіті реєстратора розрахункових операцій –105грн.
Встановлені перевіркою факти були оцінені відповідачем як факти порушення відповідачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ з урахуванням внесених до нього у подальшому змін та доповнень (далі – Закон №265/95-ВР) та ст. 5 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності (далі –Закон №98/96-ВР).
10 лютого 2006р. Кам’янська міжрайонна державна податкова інспекція на підставі акта від 25.01.2006р. №000018 прийняла спірні рішення №0000142302/0 і №0000142303/0.
За спірним рішенням від 10.02.2006р. №0000142302/0 Кам’янська міжрайонна державна податкова інспекція вирішила застосувати до позивача передбачену ст. 22 Закону №265/95-ВР фінансову санкцію в сумі 1485грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (297грн. х 5).
За спірним рішенням від 10.02.2006р. №0000142303/0 Кам’янська міжрайонна державна податкова інспекція вирішила застосувати до позивача передбачену ст.8 Закону . №98/96-ВР фінансову санкцію в сумі 256грн. 52коп. за здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів без одержання торгових патентів у подвійному розмірі вартості 11 торгових патентів за один день діяльності із зазначеним порушенням.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно із ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вважаються позаплановими перевірками.
Статтею 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Пункт 13 ст. 3 Закону 265/95-ВР встановлює обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до ст. 11 Закону №265/95-ВР терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Статтею 15 Закону №265/95-ВР встановлено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством.
Згідно ст. 22 Закону №265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність
Постановою Кабінету міністрів України від 07.02.2001р. №121 з урахуванням змін і доповнень встановлено термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій за таким видом діяльності як використання гральних автоматів до 31 грудня 2006р.
Частинами 1 та 3 ст. 5 Закону №98/96-ВР встановлено, що патентувань підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням одного грального автомату становить 4200грн. на рік.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною за здійснення операцій, передбачених цим законом, без одержання відповідних торгових патентів сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обов’язок доказування правомірності рішення у адміністративних справах про протиправність рішень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на відповідача, якщо той заперечує проти позову.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривий Ріг приступивши до перевірки позивача без вручення йому під розписку направлення на перевірку і копії наказу про проведення перевірки, порушила вимоги ст. 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”. Відтак, складений за результатами такої перевірки акт від 25.02.2006р. №000018 згідно з ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України не може братися до уваги судом при вирішенні даної справи як доказ вказаних вище правопорушень позивача.
Крім того, спірні рішення не є достатньо обґрунтованим, оскільки відповідач не довів належними доказами факту використання позивачем для обліку розрахункових операцій за надані послуги у сфері грального бізнесу реєстратора розрахункових операцій та факту використання для надання таких послуг 11 гральних автоматів, на які позивачем не були придбані торгові патенти. Сам факт знаходження у залі ігрових автоматів незареєстрованого у податковому органі реєстратора розрахункових операцій, термін експлуатації якого закінчився, та 11 гральних автоматів, на які позивачем не були придбані торгові патенти, ще не означає про використання позивачем таких реєстратора розрахункових операцій і гральних автоматів за їх призначенням.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 3грн. 40коп. підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними рішення Кам’янської міжрайонної державної податкової інспекції від 10 лютого 2006р. №0000142302/0 та №0000142303/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства „Вегас” вул. Щорса, буд. 39, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, ідентифікаційний код 30199999) - 3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.