Справа № 2-1725/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2011 року                                                                                            м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого - судді Супрун М. Ю.

                                        при секретарі - Антуль А.В.                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

                                                   В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Макіївської міської ради Донецької області про визнання за нею права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що 20 травня 1941 року ОСОБА_3, уклав угоду про забудову вільної земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а після зведення на даній земельній ділянці жилого будинку та господарських будівель зареєстрував на них своє право власності. 27 червня 1960 року ОСОБА_3 продав даний жилий будинок з господарськими будівлями ОСОБА_4. В подальшому змінилась назва вулиці Волочаєвської, на якої розташоване дане нерухоме майно змінилась на АДРЕСА_1. За час користування даним нерухомим майном ОСОБА_4 зніс старий будинок і збудував новий та на прилеглій до будинку земельній ділянці звів господарські будівлі. Дане будівництво ОСОБА_4 провів без належного дозволу та належно затвердженого проекту, тому дана нерухомість відноситься до самочинного будівництва. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 помер та після його смерті і відкрилась спадщина, яка складається з вказаного домоволодіння. На час смерті спадкодавця були живи його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_2. В нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини спадкоємці не подавали, але фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки були зареєстровані та постійно проживали разом зі спадкодавцем в жилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 та спадщину у вигляді частини даного жилого будинку після її смерті прийняв її син ОСОБА_2 також шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Вона була тривалий час цивільною дружиною сина ОСОБА_2 –ОСОБА_6 та мешкала разом з чоловіком та його батьком у жилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла дружина ОСОБА_2 –ОСОБА_7 і вона продовжила мешкати у вказаному будинку разом з ОСОБА_2, оскільки іншого житла не мала і з тієї причини, що останній був частково паралізований та потребував сторонньої допомоги. 07 квітня 2009 року ОСОБА_2 все майно яке належить йому, де б воно не знаходилось та з чого не складалось, і в загалі все те, що йому буде належати і на що він за законом має право заповідав їй і ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер. Отримати свідоцтво на право на спадщину за заповітом в теперішній час вона не має можливості з тієї причини, що спадкодавець ОСОБА_2 своєчасно не отримав свідоцтво про право на спадщину на спадковий жилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті свого батька. Крім того, ще одною перешкодою для отримання нею свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 є та обставина, що за адресою спадкового будинку було проведено самочинне будівництво. Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на жилий будинок під літерою «Ж-1», загальною площею 62,70 кв. м., в тому числі жилою –49, 30 кв. м., господарські будівлі у вигляді літньої кухні під літерою «В», прибудови до літньої кухні під літерою «в», котельної під літерою «в1», прибудови під літерою «в2», вбиральні під літерою «З», сараю під літерою «Є», колонки питної, під літерою «І», огорожі № № 3,4, ганка, під літерою «ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивачки, ОСОБА_8 діючий на підставі довіреності, підтримав позов та просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на жилий будинок під літерою «Ж-1», загальною площею 62,70 кв. м., в тому числі жилою –49, 30 кв. м., господарські будівлі у вигляді літньої кухні під літерою «В», прибудови до літньої кухні під літерою «в», котельної під літерою «в1», прибудови під літерою «в2», вбиральні під літерою «З», сараю під літерою «Є», колонки питної, під літерою «І», огорожі № № 3,4, ганка, під літерою «ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача - Макіївської міської ради Донецької області, у судове засідання не з'явився, згідно листа, просив справу розглянути у його відсутність, визнав позовні вимоги в повному обсязі.

          Суд, заслухавши позивачку, її представника, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В силу п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування”, відносини спадкування регулюються правилами діючого ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовуються чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно до ст. 548 ЦК України, в редакції Закону 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до п. 1 і 2 ч.1 ст. 549 того ж ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належало домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі –продажу від 27 червня 1960 року, зареєстрованим в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки». ( а. с. 9)

Згідно довідки, виданої 21 липня 2011 року Гірницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, про що існує актовий запис.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України в редакції Закону 1963 року, що діяла на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, визначене коло осіб, що віднесені до спадкоємців першої черги за законом. До числа спадкоємців першої черги, згідно вказаній нормі Закону, віднесені діти, дружина і батьки померлого.

На час смерті спадкодавця ОСОБА_4 були живи два його спадкоємця першої черги - його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_2, які в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини не подавали, але фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки були зареєстровані та постійно проживали разом зі спадкодавцем в жилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується будинковою книгою (а.с.21-30).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, про свідчить довідка, видана 21 липня 2011 року Гірницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Спадщину у вигляді частини жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після її смерті прийняв її син ОСОБА_2 також шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом зі спадкодавцем в жилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.          

Згідно відомостей П’ятої макіївської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадкові справи заведені не були.

          Згідно статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Судом встановлено, відповідно до акту, складеного інженером КП «БТІ м. Макіївки»22 липня 2011 року, за адресою: АДРЕСА_1, розташований самочинно збудований жилий будинок під літерою «Ж-1», загальною площею 62,70 кв. м., в тому числі жилою - 49,30 кв. м., а також господарські будівлі у вигляді літньої кухні під літерою «В», прибудови до літньої кухні під літерою «в», котельної під літерою «в1», прибудови під літерою «в2», вбиральні під літерою «З». Житловий будинок під літерою «А-1»знесений.

Згідно висновку експертного дослідження, складеного П.П. „Експерт –Оцінка”, жилий будинок та господарські будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відповідають вимогам діючих будівельних норм та правил. Стан будівель відповідає нормативним вимогам пожежної безпеки та санітарним нормам України та придатні для подальшої експлуатації по призначенню.

З свідоцтва про смерть, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Спадкоємців за законом на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 не залишилось, так як його дружина ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, його сини –ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, і ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про смерть.

Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Третьої макіївської державної нотаріальної контори 07 квітня 2010 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, все його майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 ( а. с. 16)

Відповідно до відомостей П”ятої Макіївської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що знала сім»ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки 36 років мешкає в жилому будинку, який розташований рядом з будинком подружжя. ОСОБА_1 була цивільною дружиною сина ОСОБА_2 –ОСОБА_6 та мешкала разом з чоловіком та його батьком у жилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. В 2009 року померлі чоловік позивачки та дружина ОСОБА_2 –ОСОБА_7. Після вказаних подій позивачка продовжила мешкати у вказаному будинку разом з ОСОБА_2, оскільки останній був паралізований та потребував сторонньої допомоги. В травні 2010 року ОСОБА_2 помер і ОСОБА_1 організовувала його поховання, так як рідних в нього не було. На теперішній час ОСОБА_1 продовжує мешкати в жилому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_11 надав суду аналогічні пояснення.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, суд вважає, що позивачка вважається такою, що прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2, оскільки аналіз приведених вище доказів приводить до висновку в тому, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 постійно мешкала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 і протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не заявила про відмову від неї.

Приймаючи до уваги те, що спадкодавцем ОСОБА_2 не було отримано свідоцтво про право на спадщину на спадковий жилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті свого батька та спадкове домоволодіння є самочинним будівництвом, що виключає можливість отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 в нотаріальній конторі, її право на спадщину підлягає захисту в судовому порядку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку в тому, що позовні вимоги ОСОБА_1, про визнання за нею права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 на жилий будинок та господарські будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, основані на законі та підлягають задоволенню, оскільки це не порушує прав інших осіб.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України ст. ст. 328, 331, 376, 1268 ЦК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦК Української РСР, суд

                     В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

          Визнати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на жилий будинок під літерою «Ж-1», загальною площею 62,70 кв. м., в тому числі жилою –49, 30 кв. м. та господарські будівлі у вигляді літньої кухні під літерою «В», прибудови до літньої кухні під літерою «в», котельної під літерою «в1», прибудови під літерою «в2», вбиральні під літерою «З», сараю під літерою «Є», колонки питної, під літерою «І», огорожі № № 3,4, ганка, під літерою «ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.          

          Скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - зняти арешт на жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі –продажу від 27 червня 1960 року.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

                                                            СУДДЯ