ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                       

"10" жовтня 2006 р.                                                                                 Справа №  04-14/4462

Господарський суд Черкаської області в складі : головуючого судді Упир І.І.,

при секретарі –Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від  позивача:  Черненко М.П.- представник за довіреністю ; від відповідача: Носенко Л.Г.- представник за довіреністю; від прокуратури: Горюнова І.В.               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом

прокурора Шполянського району в інтересах держави в особі ДП Державної акціонерної компанії „Хліб України” Шполянський елеватор до державного підприємства „Златодар”

про стягнення 11633,08 грн.

                                                                     ВСТАНОВИВ:

             Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 11633 грн. 08 коп., заборгованості за надані послуги по збереженню зерна пшениці Держрезерву згідно укладеного договору від. 25.08.2005 року № 77-7/258.

Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримує з обставин викладених в позовній заяві.

                    Відповідач, проти позову заперечує з мотивів, що витрати по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву здійснюються за рахунок асигнувань з державного бюджету на підставі договору укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем. Держкомрезерв не має можливості провести розрахунки з ДП „Златодар”, а відповідно відповідач з позивачем.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідно до укладеного договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 25.08.2005 року № 77-7/258 відповідач на зберігання позивачу передав 254,9 тони  пшениці 3-го класу, 68 тони пшениці 4-го класу та 137,2 тони пшениці 5 класу, а всього 460,1 тон. На зберіганні у відповідача пшениця знаходилася з вересня 2005 року по 01 серпня 2006 року.

Відповідно до п.п.4.1,4.2 договору за надані послуги по збереженню пшениці відповідач забов’язувався відшкодувати витрати по збереженню з розрахунку 2,50 грн. (в т.ч. ПДВ) за тоно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок зберігача.

Строки здійснення розрахунків сторони в договорі не встановили.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений момент пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимог, якщо обов’язок негайного виконання  не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.05.2006 року позивач надіслав відповідачу претензію № 5 з вимогою погасити заборгованість до 01.06.2006 року.

Відповідач на претензію  не прореагував, відповіді не дав, борг не погасив.

На 01.08.2006 року борг за зберігання зерна пшениці згідно розрахунку позивача складає 11633 грн. 08 коп.

Згідно п.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання за’бовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмови від виконання або відстрочка від виконання з мотиву, що забов’язання другої сторони за іншим договором не були виконані належним чином. Таким чином заперечення відповідача проти позову з мотивів, що Держкомрезерв, згідно укладеному договору доручення від 17.08.2005 року № Ю/1-203/2005 не   розрахувався з ним, а він відповідно з позивачем, є помилковими.

Забов’язання, згідно ст.526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявність заборгованості в сумі 11633 грн. 08 коп. підтверджується матеріалами справи зокрема, договором № 77-7/258, розрахунком позивача, складськими квитанціями на зерно та іншими матеріалами справи. Оскільки наявність заборгованості в сумі 11633 грн. 08 коп. доведена матеріалами справи, то відповідно до розділу 4 договору грошові вимоги підлягають до задоволення в повній сумі. Держмито в сумі 116 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

          Керуючись ст. ст. 49,82 –85 ГПК України, суд -                   

                                                  

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства ” Златодар”, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47, код –00952545 на користь ДП Державної акціонерної компанії „Хліб України” Шполянський елеватор Черкаська обл., м. Шпола, вул. Калініна,1, код  –00952628, 11633 грн.08 коп. боргу;

- в доход бюджету на рахунок №31110095600002, банк - УДК в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку - 095, отримувач –ВДК м. Черкаси, код 22809222 через відділ Золотоніської ОДПІ м. Золотоноша, Золотоніський р-н, 116 грн. 33 коп. державного мита;

- на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Рішенняня може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.          

Суддя                                                                                                     І.І. Упир