Справа №4с-27/11

УХВАЛА

Іменем України

22вересня 2011 р. Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої -судді Гладкої І. А. при секретарі -          Фадєєвій Г.О.

за участю сторін

представника заявника - Харченко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ»в особі Харченко Д.П., боржник ОСОБА_3, на дії державного виконавця Центрально - Міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрально - Міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції Істоміної Н.Ф. Подану скаргу представник заявника обгрунтувала наступними обставинами. В провадженні судді Калінінського районного суду м.Донецька Гладкої І.А. знаходилась цивільна справа №2- 5516/2010 р. за позовом ПАТ «ПРОФІН БАНК»до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №20/2/2007 від 18.06.2007р. на суму боргу 42 067,32 грн., та судових витрат. За результатами розгляду справи постановлено рішення від | 22.12.2010 р. та виданий виконавчий лист № 2-5516/2010 р., який пред'явлений до Центрально - І Міського Відділу ДВС Горлівського міського управління юстиції. В Ході примусового виконання рішення державним виконавцем Істоміною Н.Ф. організований та проведений аукціон з реалізації арештованого майна - автотранспортного засобу марки ВАЗ, модель 21101 125 51, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, легковий сєдан, чорного кольору свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2, який належав ОСОБА_3 та знаходився в заставі у ПАТ «ПРОФІН БАНК». Автотранспортний засіб реалізований за 19 300 грн., з якої покупцем було перераховано Відділу ДВС 16 443,60 грн. Згідно розпорядження щодо сплати стягнутих грошових коштів, затвердженого начальником Відділу ДВС від 16.06.2011 р. ц сума грошових коштів, яка 20.06.2011 р. надійшла у ПАТ «ПРОФІН БАНК»від реалізації становить 14 370,67 грн., 185,86 грн. - витрати на проведення виконавчого провадження, 450 грн. - витрати на проведення оцінки, 1437,07 - виконавчий збір. Таким чином сума недоотриманих коштів складає 1437,07 грн.

ДержвиконавецьЦентрально - Міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції Істоміна Н.Ф. в судове засідання не з’явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Заяв про відкладення слухання справи до суду не надала.

Дослідивши матеріали скарги, суд вважає що скарга Публічного акціонерного товариства ‘«БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ»на дії державного виконавця Центрально– Міського ВДВС Горлівського міського управління кктиції обґрунтована, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно ст. 384 Цивільно - процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішенню дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.          

Стаття 385 Цивільно - процесуального кодексу України передбачає що, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ст.6 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимс ами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсогків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. Відповідно до ст. 43 Закону України «Про виконавчі провадження»розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику.

Згідно ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо сума, стяг нута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування); 6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Стаття 54 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає звернення стягнення на заставлене майно в порядкупркмусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставо держателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для | задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до оуду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставо держателя. У разі якщо заставо держатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" .

Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої | служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувать рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому | | законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом. Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги. Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".Згідно ст.ст. 1, 20 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При припиненні (реорганізації, І ліквідації) юридичної особи заставодавця заставодержат ль набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. До третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду (арбітражного або третейського суду), на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду або арбітражного суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу арбітражного суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи З договором.

Керуючись ст.ст 6, 28, 43, 44, 54, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст..ст.1,20 Закону України «Про заставу», ст..ст. 384, 385, 387ЦПК, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства на дії державного виконавця Центрально - Міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції - задовольнити.

Визнати незаконними дії державного виконавця Центрально - Міського Відділу ДВС Горлівського міського управління юстиції Істоміної Н.Ф. по стягненню виконавчого збору у розмірі 1 437,07 грн.

Зобов’язати Центрально - Міський Відділ ДВС Горлівського міського управління юстиції повернути суму у розмірі 1 437,07 грн., яка була стягнута в якості виконавчого збору та перерахувати за реквізитами п/р 290996090000007 в ПАТ «ПРОФІН БАНК», м.Донецьк, код банку 334594 іден. Код 09806437.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м.Донецька шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом десяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                       Гладка І.А.                    22.09.2011