Справа №2-188/11

                                                    2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.12.2011 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

                              Головуючий                    - суддя Сватіков А.В.,

                              при секретарі                    - Наугольнікової О.В.,

за участю адвоката           - ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_8 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_9 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_10 –законний представник ОСОБА_6, та ОСОБА_11, третя особа Орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку Ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.

В позовній заяві ОСОБА_3 зазначив, що він з 1989 року разом з матір’ю та сестрою мешкав за адресою АДРЕСА_1. Згодом, його мати змінила місце проживання. В квартирі за зазначеною адресою залишився проживати він з відповідачами. У зв’язку з тим, що між ними було укладено усний договір про користування жилим приміщенням, позивач користувався кімнатою площею 14,5 м. кв., а відповідачі користувалися кімнатами площею 16 та 15 м. кв. відповідно. Але згодом, між позивачем та відповідачами стали виникати спори, щодо користування жилим приміщенням та його ремонту, тому вони були вимушені звернутися до суду для урегулювання спору в судовому порядку. 18.03.1993 року Калінінським районними судом м. Донецька було винесено рішення, яким встановлено порядок користування жилим приміщенням, а саме: - виділити в користування ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6 дві сумісні кімнати, розмірами 15 та 16 м.кв. , а позивачу було виділено окрему кімнату розміром 14,5 м. кв. Останнім часом позивач не може користуватися виділеною йому окремою кімнатою в квартирі у зв’язку з тим, що відповідачі перестали його пускати до квартири, розташованої за адресою 83017 АДРЕСА_1 і стали користуватися усіма кімнатами на свій розсуд. А позивач, який на підставі рішення Калінінського районного суду м. Донецька маючи право на користування частиною квартири, повинен тимчасово мешкати у знайомих або їздити до матері в м. Докучаєвськ. Відповідачі не пускають позивача до квартири, хоча позивач сумлінно сплачую послуги за користування квартирою. У січні 2010 року відповідачі змінили замок на квартирі та не дали позивачу ключі. Тепер позивач навіть не може потрапити до квартири. Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону, або рішенням суду. Крім того, в зазначеній квартирі залишилися особисті речі позивача. Позивач неодноразово приходив до квартири стукав, намагався потрапити до своєї кімнати, але відповідачі його не пускали та навіть викликали міліцію. У порушенні кримінальної справи за ст. 297 КК України було відмовлено у зв’язку з відсутністю в діях позивача складу злочину. Відповідно до ч. 4 ст. 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом. Ситуація яка склалася порушує права позивача та його законні інтереси. Позивачу нема де жити, він не може весь час перебувати у знайомих, маючи при цьому своє житло, за яке він сплачую комунальні послуги. З цих підстав позивач просив суд зобов’язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1, шляхом видачі позивачу дублікату ключа від зазначеної квартири, та стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

В процесі розгляду справи по суті, позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги, притягаючи до участі у справі всіх осіб, які зареєстровані у зазначеній квартирі. І останній раз в уточненій позовній заяві позивач звернув свої позовні вимоги до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_8 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_9 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_10 –законний представник ОСОБА_6, та ОСОБА_11, третя особа Орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку Ради, і посилаючись на зазначені обставини просив суд зобов’язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні позивачем - ОСОБА_3, житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1 шляхом видачі позивачу ОСОБА_3 дублікатів ключів від зазначеної квартири.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, але надав до суду письмову заяву в якій просив суд розглядати справу у його відсутність, свої позовні вимоги він повністю підтримує, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача по справі, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та уточненнях до неї і просив суд повністю задовольнити вимоги позивача.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, не визнав і суду пояснив, що позивач по справі зловживає алкогольними напоями, він зламав меблі в їх квартирі, тому ОСОБА_4 викликав міліцію. Вони дійсно поміняли замки на дверях в квартиру, і він не бажає щоб позивач проживав у його квартирі, тому що з ним проживають неповнолітні діти.

Відповідачка ОСОБА_5 також в судовому засіданні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, не визнала і суду пояснила, що позивач в 2007 році вибив двері у квартиру і вона викликала міліцію. Позивач зловживає алкогольним напоями, тому вони змінили замки на дверях і не дають ключі позивачу, тому що в квартирі проживають неповнолітні діти.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в судове засідання не прибули, але надали до суду письмові заяви, в яких просили суд розглядати справу у їх відсутність, вимоги позивача вони не визнають, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.

Представник третьої особи –Органу опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку Ради, в судове засідання не прибула, але надала до суду письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу у відсутність представника третьої особи, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів та дослідивши матеріали справи, суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 – законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_8 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_9 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_10 –законний представник ОСОБА_6, та ОСОБА_11, третя особа Орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку Ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні і підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

          В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 з 1989 року разом з матір’ю та сестрою мешкав за адресою 83017 АДРЕСА_1. Згодом, його мати змінила місце проживання. В квартирі за зазначеною адресою залишилися проживати він з відповідачами.          З 1982 року позивач ОСОБА_3 є зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 що підтверджено копією його паспорту.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 18.08.1993 року було змінено умови договору житлового найму в квартирі АДРЕСА_1 в м. Донецьку, було виділено в користування ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6 дві сумісні кімнати, розмірами 15 та 16 м.кв., а ОСОБА_3 було виділено у користування окрему кімнату розміром 14,5 м.кв. Службові приміщення були залишені у загальному користуванні сторін. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Таким чином судом встановлено, що на підставі рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.08.1993 року позивачу ОСОБА_3 було виділено у користування окрему кімнату розміром 14,5 м.кв. в квартирі АДРЕСА_1 в м. Донецьку і позивач має право безперешкодно користуватись цим житловим приміщенням.

Відповідно до копій квитанцій, позивач частково сплачує комунальні послуги за свою кімнату.

Також судом встановлено, що позивач не може користуватись виділеною йому окремою кімнатою в квартирі у зв’язку з тим, що відповідачі перестали його пускати до квартири, розташованої за адресою 83017 АДРЕСА_1 і стали користуватись усіма кімнатами на свій розсуд, а у 2010 році відповідачі змінили замок на квартирі квартири та не надали позивачу ключі від квартири, і позивач не може потрапити до квартири. В судовому засіданні відповідачі не заперечували, що вони не пускають позивача до кватири, і що вони змінили замки на дверях до квартири і не дають ключі позивачу, мотивуючи це тим, що не бажають щоб з їх неповнолітніми дітьми проживав позивач.

Відповідно до ч. 4 ст. 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до виписки із особистого рахунку НОМЕР_1 від 11.10.2011 року ОСОБА_3 є відповідальним квартиронаймачем кімнати площею 14,5 кв. м. в квартирі розташованої за адресою АДРЕСА_1 і цей особистий рахунок на житлове приміщення було відкрито на підставі рішення суду від 18.08.1993 року та рішення РИК №368 від 27.09.1989 року.

Таким чином судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 є користувачем окремої кімнати площею 14,5 м. кв. в квартирі АДРЕСА_1 в м. Донецьку і позивач має право безперешкодно користуватись цим житловим приміщенням і службовими приміщеннями у квартирі, тому він має право вимагати від відповідачів усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1 шляхом надання позивачу дублікатів ключів від зазначеної квартири.

Із зазначених вище підстав суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_8 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_9 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_10 –законний представник ОСОБА_6, та ОСОБА_11, третя особа Орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку Ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати в розмірі сплаченого держмита в сумі 8 гр. 50 коп. підлягають стягненню з повнолітніх відповідачів у солідарному порядку на користь позивача.

Згідно вимог ст. ст. 79, 81 та 88 ЦПК України, з повнолітніх відповідачів на користь позивача також потрібно стягнути сплачені позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 37 гр.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 310, 211 ЦК України, вимогами Житлового Кодексу України, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 130, 158, 169, 209, 212, 214-215, 216 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_8 – законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_9 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_10 –законний представник ОСОБА_6, та ОСОБА_11, третя особа Орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку Ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, задовольнити.

          Зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_9 –законний представник ОСОБА_4, ОСОБА_10 –законний представник ОСОБА_6, та ОСОБА_11, усунути перешкоди в користуванні позивачем - ОСОБА_3, житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1, шляхом видачі позивачу ОСОБА_3 дублікатів ключів від зазначеної квартири.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 гр. та витрати по сплаті держмита в сумі 8 гр. 50 коп., а всього у сумі 45 гр. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

СУДДЯ СВАТІКОВ А.В.

                                                                                                              21.12.2011