Справа №  2-518/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року   смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний  суд  Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді Курочкіної О.М.

при секретарі: Лукіній Л.Г.

за участю представників відповідача Сінгур В.Г.,Решетнікова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Петропавлівка  цивільну справу за позовом ОСОБА_3   до Брагинівської сільської ради  про визнання встановлення факту належності домоволодіння  та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Брагинівської сільської ради  про визнання встановлення факту належності домоволодіння  та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.

      В обґрунтування позову зазначила, 03.05.1974року вона  уклала шлюб з ОСОБА_4. Шлюб зареєстровано у відділі РАЦС Ленінської районної ради м. Дніпропетровська актовий запис 69.

Вважає, що у  період шлюбу її чоловік придбав домоволодіння   за   адресою: АДРЕСА_1 згідно   до       протоколу   №1       спільних   зборів   колгоспників       колгоспу   «Комуніст» Петропавлівського   району   Дніпропетровської   області   від   01.02.1989року,   та   №8   від 26.06.1989 року, якими дозволений продаж у приватну власність за 50% балансової вартості.

Прозивачка зазначила, що її чоловікові, як спеціалісту - педіатру Брагинівської сільської амбулаторії - було продано за 50% балансової вартості вищевказане домоволодіння, у якому вони мешкали починаючи з 1989року. Дані обставини підтверджуються заявою її чоловіка про продаж будинку, протоколом загальних зборів, архівною довідкою, трудовою книжкою мого чоловіка, довідкою з районної адміністрації. Вважає, що адміністрація колгоспу, згідно до чинного на той час законодавства - Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966року, видана Міністерством комунального господарства Української РСР ( що діяла до 13.12.1995року) повинна була підготувати документи та передати їх в МБТІ для виготовлення технічної документації на домоволодіння та отримання свідоцтва про право власності.

Однак її  чоловік не отримав технічної документації МБТІ та свідоцтва про право власності на зазначене домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_4 трагічно помер. На момент смерті він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тобто на її погляд у придбаному в 1989 році будинку.

Після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина, що складається з частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 та на її переконання з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка  звернулася у Петропавлівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі, довідкою з нотаріальної контори, свідоцтвами про смерть та шлюб, рішенням суду.

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка не може по причині того, що до нотаріальної контори необхідно надати правовстановлюючі документи  на спадковий будинок.

Позивачка  звернулася до КП Павлоградське МБТІ з запитом про наявність права власності на спадкове домоволодіння. Згідно до відповіді КП Павлоградське МБТІ за № 5321 8.04.2011 року право власності на домоволодіння за адресою. АДРЕСА_1, не зареєстровано. Тому позивачка звернулася до суду для встановлення  факту належності зазначеного домоволодіння її чоловікові ОСОБА_4 та про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на зазначене володіння.

Позивачка в судовому   засіданні  позов підтримала  в повному обсязі, зазначивши, що  в1986 році вони за розподілом спеціалістів, потрапили в Петропавлівку, а потім в Брагинівку. Будинок дав ОСОБА_6, як спеціалісту, в 1989 році викупили за 50%, все виплатили, будинки були  оцінені  по 10 000 грн. Вони там жили і працювали. Після смерті чоловіка свідоцтво про смерть виписали помилково з прізвищем «ОСОБА_4», вона вимушена була встановлювати факт родинних стосунків, шлюб не було припинено, вона виїхала в Дніпропетровськ бо у неї  була хвора мати, добудували сарай, квитанції віддали ОСОБА_6, всі документи згоріли в літній кухні, підтвердила, що у 2000 році не розпайоване майно і їх будинок був переданий в Еліту.

Представник відповідача Сінгур В.Г.  проти задоволення позову заперечив, в судовому засіданні пояснив, що є сільською головою, коли помер ОСОБА_4, вони зателефонували  жінці, але вона на поховання  не приїхала. Перша сесія надала право  збирати документи поставити  будинок на баланс сільської ради, підтвердження права власності  не було. Будинки були для спеціалістів с/господарства, а померлому давали як лікарю. На сесії будинок прийняли на баланс виконавши припис прокурора. Викликали дільничого  коли знайшли померлого, так як він фактично був безхатченком.

Представник відповідача Решетніков А.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що рішення загальних зборів не є підставою вважати, що вказане домоволодіння знаходилось  у власності.

Треті особи надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що на вул. Молодіжну переїхали в 1986 році, померлий працював в районній лікарні, а потім в амбулаторії, їх дочка ходила в школу підтвердила, що будинки, що не були викуплені до розпаювання були передані до СВК  «Еліта», головою якого був Сінгур В.Г.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги викладенні в заяві не доказаними і такими що не підлягають задоволенню.  

Судом встановлено, що сторони надали суду всі докази, які на їх розсуд мають значення для вирішення справи.

Суд з’ясував, що позивачка не має фінансових документів, які б підтверджували факт сплати за будинок будь яких коштів, що позивачка  для їх отримання зверталась до архівного відділу Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області для отримання підтверджуючих документів про сплату померлим  коштів за будинок але як зазначила, їй відповіли, що вони працівником архіву не знайдені .

       Суд вважає, що вимога позивачки в порядку ст.137 ЦПК України доручити КП Павлоградське МБТІ провести інвентаризацію домоволодіння АДРЕСА_1 неправомірна і така, що не підлягає задоволенню, позивачка не позбавлена права звернутись до незалежних експертів для вирішення питання про вартість домоволодіння  для визначення ціни позову. Відповідно до  ст.6 Закону України «Про облік і технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна» технічна інвентаризація об'єктів безхазяйного нерухомого майна та самовільно збудованих або які будуються на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, може здійснюватися за ініціативою відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Згідно ст.7 облік і технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності належать до відання органів місцевого самоврядування, на території яких розміщені такі об'єкти. Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення обліку і технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

     Суд критично ставиться до тверджень позивачки, що вона з померлим чоловіком сплатили вартість викупленого будинку, так як суду не надано будь яких документальних доказів,квитанцій чи чеків, прибуткового ордеру,  крім того позивачка зазначила, що будинок було передано до СВК  «Еліта», але сама позивачка, свідок і представник відповідача Сінгур В.Г.  в судовому засіданні підтвердили, що до СВК  «Еліта» передавалось саме не викуплене і не розпайоване майно і домоволодіння АДРЕСА_1 в тому числі.

Суд бере до уваги, що відповідно до довідки  №5321 від 18.04.2011 року  виданої КП Павлоградського міжміського БТІ право власності  на домоволодіння АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Судом встановлено, що відповідно до архівного витягу  №45/289 від 12.05.2009 року  відповідно до протоколу №1 загальних зборів колгоспників колгоспу «Комуніст» від 01.02.1989 року  було вирішено тільки доручити правлінню колгоспу розглянути  заяви і дозволити продаж будинків у приватну власність за 50% балансової вартості і померлий ОСОБА_4 дійсно звертався з зазначеною заявою до  голови колгоспу, але рішення правління з цього питання у матеріалах справи відсутнє.

Суд критично ставиться до тверджень позивачки щодо факту втрати внаслідок пожежі всіх доказів, так як позивачка не надала суду навіть документів про рішення правління колгоспу щодо зазначеного питання.

Суд вважає доказаними факти того, що позивачка проживала у зазначеному домоволодінні відповідно до довідки з Брагинівської загальноосвітньої школи та копії трудової книжки, та те що ОСОБА_4 працював  в Брагинівській амбулаторії та в Петропавлівській районній центральній лікарні але зазначені факти є недостатніми для задоволення позову.

Судом встановлено, що 09.10.2009 року  прокурором  зроблено припис  щодо домоволодіння АДРЕСА_1 для вирішення питання щодо усунення порушень, крім того рішенням  Брагинівської сільської ради Петропавлівського району №277-23/У від 12.01.2010 року  зазначене домоволодіння було прийнято на баланс  сільської ради, зазначене рішення та припис учасниками судового розгляду не оскаржені і на даний час чинні.

Судом з’ясовано, що позивачці було відомо про прийняте  рішення  Брагинівської сільської ради Петропавлівського району №277-23/У від 12.01.2010 року  яким зазначене домоволодіння було прийнято на баланс  сільської ради, вона про  нього дізналась у січні лютому 2010 року , зверталась усно до сільської ради, але не оскаржила його.

Крім того суд бере до уваги, що позивачка в поясненнях суду зазначила, що будинок було викуплено в 1989 році а відповідно до  архівного витягу №45/957 від 11.12.2009 року протокол №10 засідання правління колгоспу  від 30.04.1992 року  затверджено список  спеціалістів проживаючих в службових будинках господарства і сплачуючи квартплату за весь період проживання в будинках, відповідно до якого за №4 зазначений ОСОБА_4, що підтверджує факт того що навіть в 1992 році зазначений будинок ще не був проданий.

Крім того позивачкою не надано будь яких доказів щодо виділення сільською радою земельної ділянки ОСОБА_4для обслуговування зазначеного домоволодіння.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивачка зверталась до державних нотаріусів для прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_4 але суд бере до уваги, що позивачкою  не надано жодного доказу про те, що вона прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право власності  за законом на будь яке майно, що належало померлому, позивачка також не зазначила коло спадкоємців, так як неодноразово зазначала, що у неї з померлим були спільні діти.

Сторонами не надано жодного правовстановлюючого документу про право власності зазначеного домоволодіння, відсутні будь які письмові докази про угоду купівлі продажу зазначеного домоволодіння.

Судом не встановлено, що померлий і правління колгоспу «Комуніст» домовилися щодо усіх істотних умов договору і взагалі, що він укладався, не встановлено час коли вирішено питання про викуп будинку, не зазначено суму вартості домоволодіння, так як згідно документів тільки встановлено , що померлому  було надано можливість викупу за 50% балансової вартості будинку, а вартість будинку взагалі будь якими документами не підтверджується, суду не надано жодного документу, який би свідчив про викуп   померлим ОСОБА_4 домоволодіння АДРЕСА_1.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що померлому ОСОБА_4 було надано право викупу зазначеного домоволодіння, але позивачем не доведено, що він  в повному обсязі скористувався цим правом, а надати додаткові докази позивачка відмовилась, зазначивши, що всі документи, що вона мала, вона на дала і суд має вирішити позов на підставі доказів, що  є в матеріалах справи  .

Суд відхиляє вимогу встановити  факт належності померлому чоловіку позивачки ОСОБА_4 домоволодіння АДРЕСА_1 так як це суперечить положенням гл.6 ЦПК України.

Суд вважає, що вимога  визнати за ОСОБА_3   право власності  в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, домоволодіння АДРЕСА_1 також не підлягає задоволенню, так як судом не встановлено, що зазначене домоволодіння належало на праві власності померлому ОСОБА_4

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб

Стаття 212 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Суд повно і всебічно з’ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і прийшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.15 ч.3  ст.1216 ЦК України ,ст.57,60, 64, 212-215, ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

       У задоволенні  позовних вимог   ОСОБА_3   до Брагинівської сільської ради  про встановлення факту належності домоволодіння  та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя    О. М. Курочкіна