Справа № 2-а-271/08

                                                       ПОСТАНОВА

                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 квітня 2008 року                                               Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:   головуючого - судді Голоти Л.О.

                 при секретарі - Пономаренко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними дії щодо несплати державної щомісячної допомоги на дитину, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними дії щодо несплати державної щомісячної допомоги на дитину.

В позові зазначено, що позивач являється матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", позивачу щомісячно повинна надаватись грошова допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В порушення вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку у 2007 році виплачувалась не в повному обсязі.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у розмірі з 1 січня 434 грн., з 1 квітня 463 грн., з 1 жовтня 470 грн. Недоплата позивачу ОСОБА_1 за 2007 рік складає 2532,67 грн.   

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Іщук Є.М. позовні вимоги не визнав у зв'язку з їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради є виконавчим органом Вінницької міської ради, яке створене 01.08.2006 року відповідно до рішення Вінницької міської ради від 04.07.2006 року №180 “Про реформування системи соціального захисту населення у м. Вінниці” та рішення міської ради від 22.09.2006 року №466 “Про загальну структуру виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконкому та їх чисельність”. Положення про Головне управління затверджене рішенням міської ради від 22.12.2006 року №737 «Про утворення секретаріату міської ради, виконавчих органів міської ради та Територіальних центрів соціального обслуговування населення у м. Вінниці та затвердження їх положень».

Відповідно до Положення Головне управління не наділене повноваженнями з призначення та нарахування допомоги сім'ям з дітьми, а лише забезпечує здійснення виплат такої допомоги на підставі розрахункових документів, поданих районним управлінням про розміри нарахованих сум допомоги.

Відповідно до вимог Конституції України та ст.ст. 11, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи міських рад виконують надані їм Законом делеговані повноваження та є підконтрольними і підзвітними з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади відповідним органам виконавчої влади та вповноважені діяти лише в межах та на підставі Закону та наданих їм повноважень. Статтею 67 цього Закону передбачено, що Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів.

Позивачка вважає, що всупереч вимогам ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" вищезазначена допомога повинна була виплачуватись в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про допомогу сім»ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Питання виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінці, яка є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та її розміру регламентовано іншим законодавчим актом - Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ”.

Згідно з ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, ст.71 цього ж Закону зупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п.7) ст.71 зупинено дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Стаття 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” визначає розмір допомоги по догляду за дитиною до 3х років для застрахованих в системі державного соціального страхування осіб, а саме: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 3 розділу VIII  «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» встановлено, що розмір державної допомоги сім»ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний Бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп було визнано такими, що не відповідають Конституції окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, азб.3 ч.2 ст.56 та п.7 і 14 ст.71.

Абзацом 1 частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (неконституційним не визнавався) встановлено джерела фінансування виплат допомоги сім'ям з дітьми - за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Виходячи із положень статті 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (неконституційною не визнавалась) головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2007 рік затверджено бюджетні призначення у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами та централізовані заходи і програми в розрізі адміністративно-територіальних одиниць згідно з додатками №3, №4 та №5 до цього Закону, обсяг видатків, затверджених у Держбюджеті 2007 року на виконання державних програм соціального захисту населення, в т.ч. і допомогу сім'ям з дітьми, в зв'язку із рішенням Конституційного суду України №6-рп не переглядався та неконституційним не визнавався.

Виходячи із зазначеного позивачці з червня по грудень 2007 року Головним управлінням праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради було призначено та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному розмірі, що підтверджується довідкою Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради від 22.02.2008 р. №Ч-544/01-08.

Будь-які виплати з коштів держбюджету, їх порядок здійснення врегульовано бюджетним кодексом України.

Відповідно до вимог Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Повноваження із встановлення порядку здійснення виплат допомоги сім'ям з дітьми відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України. Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто орган, до повноважень яких відноситься вирішення питань, які є предметом спору. Виходячи із вищезазначених положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” розмір допомоги сім'ям з дітьми визначається Верховною Радою України, а згідно із вимогами ст.96 Конституції України та ст.21 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”, єдиним суб'єктом законодавчої ініціативи та суб'єктом, що має право складання та формування Закону України про Державний бюджет України є Кабінет Міністрів України.

А тому, Головним управлінням праці і соціального захисту населення міської ради під час здійснення повноважень з виплати допомоги ОСОБА_1 було дотримано вимог чинного законодавства, усі рішення та дії приймались і вичинялись Головним управління у межах наданих йому повноважень, своєчасно та в повному обсязі, а вимоги позивача до Головного управління щодо визнання його дій незаконними, стягнення коштів та встановлення розмірів виплат є необґрунтованими, не відповідними діючому законодавству та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.ст. 11, 71, 86, 159, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними дії щодо несплати державної щомісячної допомоги на дитину - відмовити.  

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом 10 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом 20 днів після заяви апеляційної скарги.  

Суддя: