Справа № 2а-5044/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2011 року                                         

Суддя Калінінського районного суд м. Донецька Іванова А.П., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної  соціальної допомоги дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни починаючи з 01.01.2008  року  та з  подальшим проведенням нарахування та виплати вказаного підвищення до пенсії, обгрунтовуючи позов тим, що він має статус дитини війни, у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачувана йому пенсія повинна щомісячно підвищуватись на 30% мінімальної пенсії в Україні за віком, який визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Однак в зазначений період відповідач нарахування та виплату у вищевказаний період дітям війни підвищення до пенсії проводив у розмірі 10%, який не відповідає її розміру відповідно до норм Закону України «про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою від 21.07.2011 року позовні вимоги в частині про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни» за період до 18.01.2011 року  залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду за захистом порушеного права, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, та відсутністю підстав для його поновлення.

Оскільки представник відповідача отримала копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з додатками 03.08.2011, та за спливом десятиденного строку не надала до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову, вважаю можливим розглянути адміністративну справу без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України.

На підставі вивчених документів, які є у справі, адміністративний позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Калінінському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Законом  України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1V від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено  правовий статус дітей війни та визначені  основи їх соціального захисту та  гарантії  їх соціальної  захищеності, які здійснюються  шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно зі статтею 6 цього Закону  особа,  яка має статус дитини війни,  має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах  з 22.05.2008 року.             

Підвищення дітям війни виплачувалося органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльності відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії  позивача, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст.4 ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 14.06.2011 року № 3491-17, який набрав законної сили 18.06.2011 року (опубліковано  в газеті Голос України від 18.06.2011 року № 110)  “встановлено,  що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”. Тобто з 18.06.2011 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводилося відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України  № 530 від   28 травня 2008 року  “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.             

Однак відповідач  неправомірно проводив нарахування та виплату підвищення  позивачу , як дитині війни у період з 18.01.11 року по 18.06.2011 року відповідно до  Постанови  Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року, №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, у твердих розмірах.

Відповідач  як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону №2195-1V і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводив, чим  допустив  протиправну бездіяльність.

Виходячи з наведеного слідує визнати  про порушення відповідачем права  позивача у вищевказаний період  на отримання  надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30%  прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за  відповідний період часу, а тому  слідує  зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити  позивачу  надбавку до пенсії за вказаний період часу з урахуванням виплачених у цей період грошових сум.

Крім того, при спірних правовідносинах, які склалися між сторонами, розрахунок та стягнення конкретної суми на вимогу закону не базується, оскільки розрахунок та виплата соціальних виплат  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни”є обов’язком відповідача, а не суду.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17. 18, 87, 94, 99, 100,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька “Про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної  соціальної допомоги дітям війни”–задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька з невиплати на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 18.01.11 по 18.06.11 з урахуванням виплачених сум.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька провести нарахування на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з  18.01.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя           

                                                                                                              19.08.2011