27.12.2011

                                                                                                  Справа №1–689/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року                                               Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі :

головуючого судді: Ковбаси Ю.П.

при секретарі: Коровай А.А.

за участю прокурора: Гайду С.В., Слісарчука О.М.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 191   КК України, -

В С Т А Н О В И В :

            07 серпня 2010 року, ОСОБА_2 з метою зайняття підприємницької діяльністю у вигляді музиканта по музичним супроводженням в кафе «Десенка», яке розташоване в с. Коло-Михайлівка Вінницького району Вінницької області згідно усної домовленості про оренду, взяв у ОСОБА_3, музичне обладнання, а саме: дві музичних акустичних колонки «Вертон»вартістю 3600 гривень, посилювач звуку «СФ-700»вартістю 2616 гривень, мікшерний пульт «Вехриндер» вартістю 2979 гривень та один комплект комутаційних шнурів вартістю 220 гривень. Згідно домовленості, ОСОБА_2 сплачував на протязі двох місяців орендну плату та почав уникати ОСОБА_3 і на телефонні дзвінки не відповідав. 25 січня 2011 року ОСОБА_2 маючи намір поліпшити своє матеріальне становище, за рахунок здачі музичного обладнання, яке перебувало в його виданні, але йому не належало, незаконно його здав у ломбард «Лувр», який розташований по вул. Соборній, 29 в м. Вінниці, за що отримав гроші в сумі 1500 гривень, які використав на власні потреби, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди, на загальну суму 9 415 гривень.

            Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину при зазначених обставинах визнав повністю, щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.  

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 191 ч. 1 КК України – як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її виданні.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь  тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують його покарання.

При обранні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що він раніше не судимий (а.с.77), вчинив злочин середньої тяжкості, на обліку у наркологічному не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є  щире каяття

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що підсудному ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк і на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування даного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає всі покладені на нього обов’язки, оскільки суд переконаний, що виправлення та попередження вчинення даним підсудним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства.

Суд також вважає, що згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України необхідно покласти на ОСОБА_2 обов‘язки на протязі іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання та роботи.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_3 9 415 (дев’ять тисяч чотириста п'ятнадцять) гривень у відшкодуванні матеріальної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком  – 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 ч.1 п. п. 2, 3, 4 КК України покласти на ОСОБА_2 обов‘язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію  про зміну свого місця проживання та роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації до  кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної  сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти з залу суду.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_3 9 415 (дев’ять тисяч чотириста п'ятнадцять) гривень у відшкодуванні матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області  через Ленінський районний суд м. Вінниці  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: