Справа №  2-а-1423/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року                                                                                  м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

                                                              головуючого - судді Завальнюк О.О.

                       при секретарі –Ноздріній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області в особі інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з забезпечення супроводження роти дорожньо-патрульної служби ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Онопко І.О.- про визнання незаконним та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03.11.2011 року відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №412230 на підставі того, що, керуючи автомобілем DAEWOO д/з НОМЕР_1 в районі автовокзалу у м.Дніпропетровську на вул..Курчатова, позивач порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено»та скоїв зупинку та стоянку в зоні дії знаку. Але з даним правопорушенням позивач не згоден, оскільки, як він пояснив інспектору ДПС, що дійсно не помітив знак «зупинка Заборонена», оскільки не є місцевим жителем м.Дніпропетровська, але зупинку здійснив на краю тротуару, що дозволяють вимоги п.15.10. п.п.(в) Правил дорожнього руху України, а саме: стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху для пішоходів залишається щонайменше 2 метри.      

         Але відповідачем не було вислухано жодного доводу з боку позивача та не зважаючи на фактичні обставини справи ним була виписана постанова про накладання на позивача адміністративного штрафу в розмірі 255 грн., яку видали позивачеві на руки. Вважає, що дану постанову було винесено відповідачем неправомірно та просить її скасувати.

          Позивач в судове засідання не з»явився, але надав суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.

          Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

            У відповідності до вимог ч.4 ст. 128 КАСУ, у разі неприбуття відповідача-суб»єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

           Суд, вивчивши та оцінивши в сукупності всі матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно постанови №412230 від 03.11.2011 року у справі про адміністративне правопорушення  ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та  накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

          Складаючи постанову про накладання адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

Підставою для складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є  порушення водієм п.8.1 Правил дорожнього руху України.  Відповідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне  правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків , коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У відповідності до ч.6 вказаної статті якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається , суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,  а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст..ст.283 та 284 КУпАп. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 489599 від 03.11.2011 року складеного відповідачем,  не зазначено свідка правопорушення, який був у салоні автомобіля водія ОСОБА_1, що є грубим порушенням прав позивача передбачених с. 268 КУпАП.

Крім того, згідно з вимогами п.15.10. п.п.(в) Правил дорожнього руху України, а саме: стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху для пішоходів залишається щонайменше 2 метри, позивач ОСОБА_1 зупини автомобіль саме на краю тротуару, тому суд вважає, що вимоги п.8.1 ПДР України позивачем було не порушено.

Таким чином, правомірність вчинення відповідачем як суб’єктом владних повноважень оскаржуваних дій та прийняття рішення у суді не доведена. В контексті викладеного слід навести норму ст.62 Конституції України, яка є нормою прямої дії і визначає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі усі досліджені докази у їх сукупності, враховуючи відсутність у постанові по справі про адміністративне правопорушення  належних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, що в свою чергу тягне за собою неправомірність дії, вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, визнати дії відповідача-інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з забезпечення супроводження роти дорожньо-патрульної служби ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Онопко І.О.- незаконними та скасувати  постанову по справі про адміністративне правопорушення.

          На підставі викладеного, керуючись ст.293 КУпАП, ст.ст. 2, 8-12,11, 69,71, 79, 158-169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з забезпечення супроводження роти дорожньо-патрульної служби ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Онопко І.О. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення  відносно ОСОБА_1 передбачене ст.122 ч.1 КУпАП.

Скасувати постанову №412230  від 03 листиопада 2011 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1.

          Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

            Суддя:


О. О. Завальнюк