2-а-5211/11 року

         П О С Т А Н О В А  

        І М ' Я М      У К Р А Ї Н И  

12.12.2011 року                                                                                                         м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко Сергій Михайлович розглянувши у скороченому провадженні в м. Немирів адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі   про поновлення пропущеного строку звернення до суду  та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»та стягнення недоплаченої щомісячної додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю потерпілому в наслідків аварії на ЧАЕС 4 –ї категорії ,                                                                        

                                        В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області про  поновлення пропущеного строку звернення до суду  та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»та стягнення недоплаченої щомісячної додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю потерпілому в наслідків аварії на ЧАЕС 4 –ї категорії, мотивуючи свої  вимоги тим,  що вона є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, особою яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, крім тогго, є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

Позивач отримує пенсію за віком. Вважає, що відповідач не доплачує її  пенсію, яку повинен виплачувати відповідно до вимог ст. ст. 39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області, щодо відмови  її у перерахунку пенсії, протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Немирівському  районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату заборгованості по пенсії за період з 22.05.2008 року по день припинення такого права.

Ухвалою Немирівського районного суду від 21.11.2011 року адміністративний позов в частині позовних вимог за період до 28.03.2011 року залишено без розгляду, відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України.

Представник відповідача УПФ України у Немирівському районі надав заперечення проти позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі   про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 183-2 п.4  адміністративні справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності  суб”єкта владних  повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг розглядаються суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.   

          В зв’язку з наведеним позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ст. ст. 39,51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі:  додаткової пенсії –15 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач звертався з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі про перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до вищевказаного Закону.

Проте, Управління Пенсійного фонду України в Немирівському  районі відмовило йому в перерахунку призначеної пенсії.

Пенсія позивачу призначена за віком відповідно до Закону України “Про загальнодержавне пенсійне страхування”. Додаткова пенсія, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови Кабінету Міністрів № 745 від 06.07.2011 року та Законів України “Про державний бюджет 2011 року”, “Про державний бюджет 2011 року”.

Доведено, що позивач належить до соціальної групи діти війни і має право відповідно до Закону на одержання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з моменту набрання чинності Законом і до дня припинення права на її отримання, така надбавка відповідачем йому у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді виплачувалась і виплачується в неповному обсязі (49,8 грн.) на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі Постанова Уряду), хоча за Законом обмежена бути не може, а повинна бути ним позивачу в передбаченому Законом розмірі нарахована і щомісячно виплачувана до дня припинення права на неї.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дії відповідача являються незаконними, оскільки основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.  

Обчислення і призначення доплати та додаткової пенсії має проводитись відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Але, до зазначених статей, відповідно до Закону від 28.12.2007 року №107-VІ були внесені зміни, які звужували права громадян на соціальний захист встановлений даним Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ “Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України”Закону України № 107-17 “Про державний бюджет України на 2008 рік”, зокрема до ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визнані неконституційними та не чинними  з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України “Про бюджет…”який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина

В зв’язку з скасуванням Конституційним судом України змін до Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст. ст. 39,51 даного Закону, починаючи з 22 травня 2008 року, продовжують діяти в його попередній редакції.

У відповідності до частини 3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік (ч.3 ст.4 Закону України “Про прожитковий мінімум”від 15.07.1999 №966-14).  

Крім того, у відповідності до п.1,п.6 ст.92 Конституції України, ст.71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, дія положень зазначеного Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом 2 преамбули, частиною ч.4 п.16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

На виконання вимог закону України від 14.06.2011 року №3491-VI "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2011 рік" 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 39,50,51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 14,22,37 та частини третьої ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З 23.07.2011 року правомірність дій суб"єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від06.07.2011 року №745.

Оскільки позивачу як дитині війни, Законом передбачено довічну щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка обмежена або скасована бути не може і є майном в розумінні ч. 1 Протоколу № 1 Конвенції, відповідачем вона у межах шестимісячного строку позовної давності виплачувалась і виплачується в неповному обсязі - 49,8 грн. замість 30% мінімальної пенсії за віком, в тому числі через чинність Постанови Уряду наміру виконувати Закон відповідач не має, - то задля захисту конвенційного і законного права позивача на мирне володіння своїм майном суд визнає бездіяльність відповідача протиправною в частині ненарахування та щомісячної невиплати надбавки до пенсії в повному обсязі, зобов'язує його нарахувати, перерахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та щомісячно здійснювати виплату йому передбаченої ст. 6 Закону надбавки до пенсії із  встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розміру,- 30% мінімальної пенсії за віком - починаючи з дня звернення до суду і по день припинення права; така постанова є гарантовано ефективним засобом юридичного захисту, тому що позбавляє дитину війни необхідності регулярно в межах строку позовної давності звертатися до суду у разі захисту ним порушеного права лише за минулий період, тобто запобігає виникненню умов, які становлять порушення, та не допускає подальшого їх існування.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 року №2017-111, у відповідності до ст.17 якого до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст.19 цього Закону виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсій за віком.

Даючи оцінку представленим запереченням відповідача суд вважає, що з дійснюючи нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідач не діяв у спосіб передбачений Законом України, тобто не здійснював нарахування та виплату у розмірі визначеному Законом, а здійснювали нарахування та виплату у розмірі визначеному підзаконним нормативним актом, що є протиправним.

Таким    чином позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача у нарахуванні доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбаченої ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи”є обґрунтованими та підлягають задоволенню частковому.

Так, вирішуючи питання про задоволення вимог позивача, суд враховує положення ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

При задоволенні вимог позивача, враховуючи положення ст. 256 КАС України, суд вважає, що постанова може бути допущена до негайного виконання, як то визначено ч.1 п.1 вказаної статті, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, у межах суми стягнення за один місяць.

Також суддя вважає, що клопотання відповідача про залучення Державного казначейства України в якості другого відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нарахування та виплата основної та додаткової пенсії покладено на органи Пенсійного Фонду України.

Керуючись ст.ст. 39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 11, 14, 79, 94, 138, 158-163, 167, 183-2, 255, 257 КАС України, суд

 П О С Т А Н О В И В:             

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі   про поновлення пропущеного строку звернення до суду  та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»та стягнення недоплаченої щомісячної додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю потерпілому в наслідків аварії на ЧАЕС 4 –ї категорії задовільнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплати недоплаченої додаткової пенсії ОСОБА_1 протиправними.

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 28.03.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі протиправною в частині не нарахування і щомісячної невиплати  ОСОБА_1 надбавки до пенсії розміром 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі нарахувати, перерахувати та виплатити  ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 28.03.2011 року по 22.07.2011 рік  з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до апеляційного адміністративного суду Вінницької області через Немирівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя