07.10.2011

2-3455/11  

У Х В АЛ А  

07 жовтня 2011  року суддя Ворошиловського  районного суду м.Донецька  Орєхов О.І., розглянувши заяву  Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»про забезпечення  позову по цивільній справі за позовом  Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-   

В С Т А Н О В И В :

07 жовтня  2011 року на адресу Ворошиловського районного суду м.Донецька надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з  відповідача  заборгованість у розмірі 15519,83 грн. за кредитним договором №б/н від 24.11.2008 року; судові витрати у розмірі 155.20 грн. судовий збір та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду судрвого процесу.

Разом з позовною заявою, позивачнадав заяву  про забезпечення позову, в якій  просить,  в якості забезпечення позову   накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, шляхом заборони будь-якитм особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію, здійснювати його відчудження; обмежити  відповідача  у праві виїзду за межі України до виконання  ним своїх зобов’язань:

-          заборонити відділу  у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м.Донецьку видачу  відповідачу  пасорта/проїзного документа;

-          адміністрації Державної прикордонної служби  України, вжити заходів щодо тимчасмового затримання  та вилучення наявних у відповідача  паспортів/проїзних документів, обмежеитти особу (боржника) у праві виїзду за межі України  до виконання нею своїх зобов’язань;

-          вжити заходів для термновог виконання ухвали про забезпечення позову.

 Суд, перевіривши матеріали цивільної справи вважає  необхідним  в задоволенні заяви  ПАТ КБ «ПриватБанк»про забезпечення позову відмовити, з таких підстав.

Так, згідно ч.1 та ч.3  ст.151 ЦПК України  суд за заявою  осіб, які беруть участь  у справі, може вжити  заходи забезпечення  позову.

 Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгялду справи, якщо нежитття заходів забезпечення  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

 Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

  Згідно ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

  Відповідно до ч. 4 цієї ж постанови суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Окрім того, статтею 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»визначено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. Так відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбаченими пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Також   пунктом 3 статті 8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України»затверджених постановою KM України від 27.01.1995р. №57 передбачено обмежуючі обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а саме такими обставинами є договірні невиконані зобов'язання та наявність цивільного позову.

При цьому органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" надано право не пропускати через державний кордон України осіб,  яким тимчасово обмежено  право  виїзду з України  за мотивованим  письмовим рішенням суду та правоохоронних органів

Однак, всупереч зазначеним вимогам закону позивачем не надано доказів наявності у відповідача  ОСОБА_2 закордонного  паспорту, його серія та номер, орган, яким видано паспорт, що виключає можливість забезпечення позову шляхом, який зазначений в заяві. Окрім того, позивачем також не надано доказів того,  що існує реальна загроза невиконання  чи утруднення виконання рішення суду, не надано переконливих доказів, стосовно того, що  відповідач планує здійснити виїзд за межі України, до того ж того, ціна позову,  яка складає -15519.83 грн., непропорційна  вартості нерухомого майна, що належить  ОСОБА_2

   Тому в задоволенні заяви про забезпечення позову суд вважає необхідним відмовити.

   На підставі викладено та керуючись ст. ст.151, 153 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

  У задоволенні  заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»про забезпечення  позову по цивільній справі за позовом  Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості–відмовити.

  Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’яти  днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ворошиловського районного

     суду міста Донецька О.І.Орєхов