Справа № 2а-4444/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2011 року                                         

Суддя Калінінського районного суд м. Донецька Іванова А.П., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної  соціальної допомоги дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни починаючи з  01.01.2010 року та з  подальшим проведенням нарахування та виплати вказаного підвищення до пенсії, обгрунтовуючи позов тим, що він має статус дитини війни, у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачувана йому пенсія повинна щомісячно підвищуватись на 30% мінімальної пенсії в Україні за віком, який визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Однак в зазначений період відповідач нарахування та виплату у вищевказаний період дітям війни підвищення до пенсії проводив у розмірі 10%, який не відповідає її розміру відповідно до норм Закону України «про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою від 24.06.2011 року позовні вимоги в частині про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни» за період до 21.12.2010 року  залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду за захистом порушеного права, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, та відсутністю підстав для його поновлення.

Оскільки представник відповідача отримала копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з додатками 05.08.2011, та за спливом десятиденного строку не надала до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову, вважаю можливим розглянути адміністративну справу без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України.

На підставі вивчених документів, які є у справі, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Калінінському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Законом  України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1V від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено  правовий статус дітей війни та визначені  основи їх соціального захисту та  гарантії  їх соціальної  захищеності, які здійснюються  шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно зі статтею 6 цього Закону  особа,  яка має статус дитини війни,  має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах  з 22.05.2008 року  та у розмірі  10% виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.             

Підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльності  відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії  позивача,  відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»№ 1058-1У від 09.07.2003 року ( набрав чинності з 01.01.2004 року) мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого відповідно до абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»№ 966-Х1 від 15.07.1999  року  застосовується для встановлення мінімальної пенсії за віком. Згідно ч.3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя,який  не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,  у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірі, що діяли  у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними  законами України, цим  Законом та нормативно-правовими актами КМ України. Цим Законом будь яких змін до Закону України  до  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена. А тому  відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення: до пенсії у розмірі 30%  відповідно до  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та з наступними змінами його розміру.

Будь яких обмежень щодо виплати у 2010 році  соціальної допомоги передбаченої ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни, Законами України   Про державний бюджет України на 2010 рік, не передбачено.

Законом України  від 14.06.2011 року № 3491-17, який набрав законної сили 18.06.2011 року ( опубліковано  в газеті Голос України від 18.06.2011 року № 110)  «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»,  Прикінцеві положення  Закону України «Про Державній  бюджет  України на 2011 рік» доповнено  п. 4 , згідно якого  - установити   що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Тобто з 18.06.2011 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах  з 22.05.2008 року  та у розмірі  10% виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Постанови Кабінету  Міністрів України  №  530 від   28 травня 2008 року  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах  з 22.05.2008 року  та у розмірі  10% виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.             

Однак відповідач  неправомірно проводив нарахування та виплату підвищення  позивачу , як дитині війни у період з 21.12.2010 року по 18.06.2011 року відповідно до  Постанови  Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року, № 530  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у твердих розмірах.               

Відповідач  як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них,  повинен   був  діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-1V і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводив   чим  допустив  протиправну бездіяльність.

Виходячи з наведеного слідує визнати  про порушення відповідачем права  позивача у вищевказаний період  на отримання  надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30%  прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за  відповідний період часу, а тому  слідує  зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити  позивачу  надбавку до пенсії за вказаний період часу з урахуванням виплачених у цей період грошових сум.

Крім того,  при спірних правовідносинах, які склалися між сторонами, розрахунок та  стягнення конкретної суми  на вимогу закону не базується, оскільки розрахунок та виплата  соціальних виплат  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»є обов’язком відповідача, а не суду.

Виходячи з наведеного необхідно визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не донарахування щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 21.12.2010 року по 18.06.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька провести нарахування та виплату на користь позивача щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 21.12.2010 року по 18.06.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням здійсненних виплат.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачці підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі викладеного. керуючись, ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

   П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни»- задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька щодо не донарахування на користь ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з  21.12.2010 року по 18.06.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з  21.12.2010  року по 18.06.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням здійсненних виплат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд міста Донецька протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду. Якщо постанову суду було постановлено у письмовому провадженні, чи без виклику особи, яка її оскаржує, або в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя

                                                                                                              19.08.2011