справа  № 2-158/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 06 жовтня  2011 року        Авдіївський  міський  суд  Донецької  області   у  складі:

головуючого  судді  Панченко О.О.,

секретаря  судового  засідання  Сильчевої Ю.С.,

за  участю  представника  позивача  ОСОБА_1,

 представника  відповідача  ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  у  залі  суду  в  місті  Авдіївці  Донецької  області  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_3  до  Донецької  філії публічного  акціонерного  товариства «Укртелеком» про  відшкодування  матеріальної  та моральної  шкоди,  завданої  джерелом  підвищеної  небезпеки,  -

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся  з  позовом  до  відповідача  про  відшкодування  матеріальної  та  моральної  шкоди,  завданої  джерелом  підвищеної  небезпеки.   Мотивував  свої  доводи тим,  що  31 липня  2010 року  приблизно  о  19 годині,  керуючи  власним  мотоциклом,   рухався  по  вулиці  Пархоменка  у  м.Авдіївці  Донецької  області,  раптово  впав  з  мотоцикла  та  відчув  сильний  біль  в  області  шиї,  не  міг  самостійно  держати  голову,  з шиї  текла  кров.   Був  доставлений  до  Авдіївської  міської  лікарні,  де  йому  було поставлено  діагноз:  забито-рвана  рана  надпід’язичного  відділу  шиї  з  повним пошкодженням  ротогортані  і  носоглотки,  перелом  шилоподібного  відростка  зправа,   гілки  нижньої  щелепи  зліва  за  типом  бокового  зрізу,  розрив  щитоподібної  мембрани, під’язичної  кістки.   Дані  тілесні  ушкодження  він  отримав  внаслідок  травмування металевим  дротом,  який  провисав  над  дорогою  на  висоті  1.5-3 м.   За  час  лікування    витратив  6 994,46 гривень,  крім  цього  зазнав  моральної  шкоди,  яка  полягає  в  тому,  що він  більше  невзмозі  повернутись  до  свого  звичайного  укладу  життя,  в  результаті  травми  він  має  понівечені  частки  тіла,  невзмозі  нормально  говорити  і  спілкуватись  з оточенням,  також  не  може  нормально  їсти,  оскільки  їжу  необхідно  додатково  обробляти,  що  завдає  додаткових  турбот  для  оточуючих  його  людей.   Моральну  шкоду оцінює  в  150 000 гривень,  яку  разом  з  матеріальною  шкодою  у  розмірі  6 994,46 гривні, витратами,  пов’язаними  з  оплатою  правової  допомоги,  судовими  витратами  просить стягнути  з  відповідача  на  його  користь.     

Позивач  ОСОБА_3  та  представник  позивача  ОСОБА_1,  який  діє  на  підставі  довіреності,  в судовому  засіданні  позовні  вимоги  підтримали  у  повному  обсязі.

Представник  відповідача  ОСОБА_2,  яка  діє  на  підставі  довіреності,  в судовому  засіданні  позовні  вимоги  визнала  частково.  Пояснила,  що  погоджується  з  тим,  що  позивач  отримав  тілесні  ушкодження  у  вказаний  час,  у  зазначеному  місці  та  за  вказаних  обставин,  проте  не  може  погодитись  з  розміром  завданої  матеріальної  шкоди,  оскільки  не  всі  чеки  та  квитанції  на  придбання  ліків,  стосуються  понесених     ОСОБА_4  у  зв’язку  з  лікуванням.  Не  погоджується  й  з  доводами  позивача  про  отримання  ним  моральної  шкоди,  оскільки  прав  на  керування  мотоциклом  він  взагалі  не  має,  їхав  на  ньому  без  шолома,  та  й  взагалі  у  вказаний  час  не  була  темна  пора  доби,  і  позивач  мав  бачити  провислий  дріт  та  повинен  був  вжити  заходів  до  уникнення  події,  тому  просила  відмовити  в  задоволенні  позовних  вимог  у  цій  частині.   Не  визнала  позов  і  в  частині  відшкодування  позивачеві  витрат  на  правову  допомогу.

Суд,  вислухавши  сторони,  дослідивши  усі  докази  у  справі  у  їх  сукупності, вважає,  що  позов  підлягає  частковому  задоволенню  з  наступних  підстав.  

31.07.2010р.  приблизно  о  19 годині  ОСОБА_3,  рухаючись  на  мотоциклі  ІЖ Юпітер 5  д/н  НОМЕР_1  по  вулиці  Пархоменко,  що  в  м.Авдіївці Донецької  області,  отримав  тілесні  ушкодження  шиї  та  внутрішніх  органів  рото гортані,  носоглотки  та  щелеп  внаслідок  травмування  металевим  дротом,  який  провисав  над  дорогою  на  висоті 1,5-2м  від  землі,  що  належить  ПАТ «Укртелеком»,  що  підтверджується  постановою  про порушення  кримінальної  справи  від  27.08.2010р  за  фактом  необережного  заподіяння  тяжких  тілесних  ушкоджень  ОСОБА_3  за  ознаками  злочину,  передбаченого  ст..128  КК  України (а.с.11).

В  результаті  травмування  ОСОБА_3  з  31.07.2010р.  по  09.08.2010р. знаходився  на  стаціонарному  лікуванні  в  хірургічному  відділенні  Авдіївської  центральної  міської  лікарні  з  діагнозом:  забито-рвана  рана  надпід’язичного  відділу  шиї  з  повним  пошкодженням  ротогортані  та  носоглотки,  перелом  шилоподібного  відростку зправа,  гілки  нижньої  щелепи  зліва  за  типом  бокового  зрізу,  розрив  щитоподібної мембрани,  під’язичної  кістки,  про  що  свідчить  витяг  з  історії  хвороби  №  4159 (а.с.18).

Відповідно  до  історії  хвороби  № 16336  з  09.08.2010р.  по  25.08.2010р.  позивач знаходився  на  стаціонарному  лікуванні  в  ЛОР-відділенні  КЛПУ «Донецьке  обласне клінічне  територіальне  медичне  об’єднання»,  після  чого,  продовжуючи  хворіти,  був  випасаний  у  задовільному  стані  під  нагляд  ЛОР-лікаря  та  лікаря-невропатолога  за  місцем  проживання (а.с.17).

Згідно  з  довідкою  МСЕК  №  412450  ОСОБА_3  з  17.11.2010р.  було  встановлено  третю  групу  інвалідності (а.с.19).

Під  час  лікування  з  31.07.2010р.  по  25.08.2010р.  ОСОБА_3  купував  медичні препарати,  що  підтверджується квитанціями  та  чеками (а.с.12-16).

На  підставі  ч.2  ст.1187  ЦК  України  шкода,  завдана  джерелом  підвищеної небезпеки,  відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності,  інше  речове  право,  договір  підряду  оренди  тощо)  володіє  транспортним засобом,  механізмом,  іншим  об’єктом,  використання,  зберігання  або  утримання  якого створює  підвищену  небезпеку.  

Оскільки  металевий  дріт  ОС-3,  яким  були  спричинені  ОСОБА_3  тілесні ушкодження,  знаходиться  на  балансі  Донецької  філії  ВАТ «Укртелеком»,  що підтверджується  висновком  службового  розслідування,  проведеного  на  вимогу  прокурати м.Авдіївки,  який  міститься  в  матеріалах  кримінальної  справи  № 28-10017.

Обставини  отримання  ОСОБА_4  через  провисання  вказаного  дроту  по  вул.Пархоменка  у  м.Авдіївці  Донецької  області  31.07.2010р.  близько  19 години  тілесних  ушкоджень,  які  у  разі  невчасного  надання  медичної  допомоги  могли  б  призвести  до  фатальних  наслідків,  в  судовому  засіданні також  підтвердили  свідки  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7  та  ОСОБА_8

У  своїй  сукупності  вказані  докази  не  суперечать  один  одному,  є  належними,  достовірними,  взаємопов'язаними  та  достатніми.   У  суду  немає  підстав  ставити  під  сумнів  вказані  докази.

Внаслідок  пригоди,  що  сталася  31 липня  2010 року  близько  19 години, позивачу  ОСОБА_4  відповідно  до  висновку  експерта  №  99/20  від  07.10.2010р.  було  завдано  таких  тілесних  ушкоджень:  забито-рвану  рану  надпід’язичного  відділу  шиї  з  повним пошкодженням  ротогортані  і  носоглотки,  перелом  шилоподібного  відростка  зправа,  розрив  щитоподібної  мембрани,  перелом  під’язичної  кістки,  ушкодження  м’язів  та  судин  шиї,  що  супроводжувались  розвитком  геморагічного  шоку  третього  ступеню,  які  утворились  від  дії  тупого  предмету  можливо  у  вказаний  строк  та  за  вказаних  обставин  і  відносяться  до  категорії  тяжких  тілесних  ушкоджень,  як  небезпечні  для  життя  в  момент  їх  спричинення (а.с.48).

На підставі наведеного суд доходить висновку про те, що, оскільки позивач отримав  ушкодження  здоров’я  з  вини  відповідача  внаслідок  дії  джерела  підвищеної  небезпеки,  він  повинен  відшкодувати  йому  завдану  матеріальну  та  моральну  шкоду.

Відповідно  до  наданих  позивачем  письмових  документів  -  чеків  та квитанцій (а.с.12-16)  він  витратив  на  лікування  та  ліки  6 994,46 гривні.   Суд  не  приймає  в  якості  доказів  завдання  матеріальної  шкоди  квитанцію  на  придбання  ліків  від  09.08.2010р.  на  суму  51,45 гривні,  оскільки  вказані  кошти  були витрачені  на  придбання  продуктів  харчування  та  господарської  продукції,  що  не  є майновою  шкодою,  також  квитанцію  від  26.08.2010р.,  оскільки  з  матеріалів  справи  не вбачається,  що  позивач  потребував  лікування  зазначеними  в  ній  препаратами  після виписки  з  КЛПУ «Донецьке  обласне  клінічне  територіальне  медичне  об’єднання»,   також суд  не  приймає  в  якості  доказів  квитанції  від  10.09.2009р.  на  суму  100,71 гривні  та 14,80 гривні,  оскільки  вказані  у  них  лікарські  препарати  купувались  задовго  до спричинення  шкоди  позивачу.

Таким  чином,  в  судовому  засіданні  знайшла  своє  підтвердження  майнова шкода,  завдана  позивачеві,  у  розмірі  5 672,75 гривні.  

На  підставі  ч.2  ст.1167  ЦК  України  моральна  шкода  відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом,  іншим  ушкодженням  здоров’я  або  смертю  фізичної  особи  внаслідок  дії джерела  підвищеної  небезпеки.  

Виходячи  з  вимог  ст.23  ЦК  України  розмір  грошового  відшкодування моральної  шкоди  визначається  судом  залежно  від  характеру  правопорушення,  глибини душевних  страждань,  ступню  вини  особи,  яка  завдала  шкоди,  а  також  з  урахуванням інших  обставин,  які  мають  істотне  значення.

Відповідно  до  п.9  постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  № 4  від 31.03.1995р.  «Про  судову  практику  у  справах  про  відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди»з наступними змінами та доповненнями розмір відшкодування моральної  шкоди  суд  визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу  страждань,  яких  зазнав позивач,  характеру  немайнових  втрат (їх  тривалості,  можливості  відновлення  тощо),  при цьому  суд  має  виходити  із  засад  розумності,  виваженості  та  справедливості.

Визначаючи  розмір  моральної  шкоди,  яку  завдано  позивачу,  суд  враховує  обсяг заподіяних моральних та фізичних страждань ОСОБА_4, характер та ступінь тяжкості  заподіяних  йому  тілесних  ушкоджень,  які  потягли  тяжкі  наслідки,  були  несумісними  з  життям  у  момент  їх  спричинення,  спричинили  сильний  та  тривалий  фізичний  біль, певний обсяг незручностей  та  душевних хвилювань  через  неможливість  вести  звичний  спосіб  життя (через  необхідність  проходження  постійних  оглядів  та  лікування,  вимушеність  вживати  лише  перетерту  їжу  через  відсутність  рефлексу  ковтання,  який  не  може  бути  відновлено  в  повній  мірі,  через  неможливість  спілкування  мовою  з  дружиною  та  дітьми,  іншими  людьми, через  пошкодження  голосових  зв'язок,  гортані  та  язика),  незручностей,  пов’язаних  із  цим.   Крім  того,  його  моральний  стан  погіршився  через  неможливість  у  зв’язку  з  отриманням  зазначених  вище  тілесних  ушкоджень  та  тривалим  лікуванням  належного  утримання  своєї  родини  як  її  годувальником,  так,  відповідно  до  висновку  МСЕК   № 412450  ОСОБА_3  працювати  газоелектрозварювальником  як  до  вказаних  подій  не  може,  йому  доступні  легкі  види  праці,  як  то  вахтер,  комірник,  слюсар,  підсобний  робітник  і  т.і. (а.с.19),  таким  чином  позивач  надалі  не  зможе  отримувати  гідної  заробітної  плати  та  належним  чином  забезпечити  своїй  родині  належне  існування.

У зв’язку з наведеним та виходячи з принципів розумності,  виваженості  та  справедливості, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача моральна  шкода  у  розмірі  30 000 гривень.

Відповідно  до  ч.3  ст.79  ЦПК  України  до  витрат,  пов’язаних  з  розглядом  судової  справи,  належать  зокрема  витрати  на  правову  допомогу.

На  підставі  ч.ч.1,  2  ст.84  ЦПК  України  витрати,  пов’язані  з  оплатою  правової допомоги  адвоката  або  іншого  фахівця  в  галузі  права,  несуть  сторони,  крім  випадків надання  безоплатної  правової  допомоги.   Граничний  розмір  компенсації  витрат  на правову  допомогу  встановлюється  законом.

З  матеріалів  справи  вбачається,  що  позивачем  були  понесені  витрати  на правову  допомогу  у  розмірі  2 500 гривень,  про  що  свідчить  книга  обліку  доходів  та витрат  для  громадян-суб’єктів  підприємницької  діяльності  ОСОБА_1,  з  яким позивачем  28.02.2011р.  було  укладено  договір  про  надання  правової  допомоги,  крім  того,  підтверджується  поясненнями  самого  позивача,  з  яких  вбачається,  що  він  дійсно  звернувся  до  фахівця  в  галузі  права  ОСОБА_1  по  правову  допомогу  для  написання  та  подання  до  суду  позовної  заяви,  а  також  представлення  його  інтересів  в  суді,  оскільки  він  сам  майже  не  може  говорити,  йому  це  складно  та  боляче  дається,  його  не  розуміють,  через  що  він  дуже  комплексує  та  уникає  спілкування  на  людях..

Враховуючи  наведене,  підлягають  задоволенню  позовні  вимоги  позивача  про  відшкодування  йому  витрат,  пов’язаних  з  правовою  допомогою,  у  розмірі  2 500 гривень,  оскільки  вони  є  обґрунтованими  та  доведеними,  підтверджуються  наданими  суду  доказами (а.с.78-85).

Відповідно  до  ч.3  ст.88  ЦПК  України  якщо  позивача,  на  користь  якого  ухвалено рішення,  звільнено  від  сплати  судового  збору,  він  стягується  з  відповідача  в  дохід держави  пропорційно  до  задоволеної  чи  відхиленої  частини  вимог.   Таким  чином,  підлягають  стягненню  з  відповідача  судові  витрати:   судовий  збір  у  розмірі  56,08 гривні,  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  у  розмірі  120 гривень.

Відповідно  до  ст.88  ЦПК  України  якщо  позов  задоволено  частково,  судові витрати  присуджуються  позивачеві  пропорційно  до  розміру  задоволених  позовних  вимог,  а  відповідачеві  -  пропорційно  до  тієї  частини  позовних  вимог,  у  задоволенні яких  позивачеві  відмовлено.

Підлягають  стягненню  з  відповідача  судові  витрати:  судовий  збір  у  розмірі   58 гривень  70 копійок,  витрати  на інформаційне-технічне  забезпечення  розгляду  справи  у  розмірі  15 гривень,  підлягає  стягненню  з  позивача  судовий  збір  у  розмірі  19 гривень     80 копійок.

На  підставі  викладеного  та  керуючись  ст.ст.1167  ч.2,  1187  ч.ч.1, 2, 5,  постановою  Пленуму  Верховного  Суду  України  № 14  від  18.12.2009р.  «Про  судове рішення  у  цивільній  справі»,  постановою  Пленуму  Верховного  Суду  України  № 4  від 31.03.1995р.  «Про  судову  практику  у  справах  про  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди»  з  наступними  змінами  та  доповненнями;  постановою  Пленуму  Верховного  Суду  України  № 6  від  27.03.1992р.  «Про  практику  розгляду  судами  цивільних  справ  за  позовами  про  відшкодування  шкоди»,  ст.ст.10,  11,  57-61,  79,  84,  88,  208,  209,  212-215  ЦПК  України,  суд,  -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3  до  Донецької  філії  публічного  акціонерного  товариства «Укртелеком» про  відшкодування  матеріальної  та моральної  шкоди,  завданої  джерелом  підвищеної  небезпеки,   -   задовольнити  частково.

Стягнути  з  Донецької  філії  публічного  акціонерного  товариства «Укртелеком»  на  користь  ОСОБА_3  матеріальну  шкоду  у  розмірі  5 672 гривні      75 копійок,  моральну  шкоду  у  розмірі  30 000 гривень,  витрати,  пов’язані  з  правовою  допомогою,  у  розмірі  2 500 гривень,  а  всього  стягнути  38 172 (тридцять  вісім  тисяч  сто  сімдесят  дві) гривні  75 (сімдесят  п’ять) копійок.

В  іншій  частині  позовних  вимог  ОСОБА_3  до  Донецької  філії  публічного  акціонерного  товариства «Укртелеком» -  відмовити.

Стягнути  судові  витрати  зі  сторін:  з  ОСОБА_3  -  судовий  збір  у  розмірі  19 гривень  80 копійок,  з  Донецької  філії  публічного  акціонерного  товариства «Укртелеком» -  судовий  збір  у  розмірі   58 гривень  70 копійок  та  витрати  на інформаційне-технічне  забезпечення  розгляду  справи  у  розмірі  15 гривень.

Вступна  та  резолютивна  частини  рішення  проголошені  06 жовтня  2011 року,  повний  текст  рішення  складено  11 жовтня  2011 року.

Рішення  суду  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду  Донецької  області  через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом  десяти  днів  з  дня  його  проголошення.   Особи,  які  брали  участь  у  справі,  але не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення,  можуть подати  апеляційну  скаргу  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.  

           Суддя: