Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 2-277\11
2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29.11.2011смт. Доманівка
Зміст рішення Доманівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючої судді –Кривенко О.В..,
при секретарі –Кравець Л.В.,
за участі сторін ОСОБА_1,ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Доманівка об»єднану справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позивачка ОСОБА_2 також звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Ухвалою суду від 08 липня 2011року вказані справи об»єднано, так як необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна подружжя.
В позові ОСОБА_1 зазначив, що перебував з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 1987 по 2009 рік. Від шлюбу народилося двоє дітей: донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. В період шлюбу за час спільного проживання подружжям за спільні кошти було придбане майно, а саме ? квартири з господарськими будівлями, розташованими АДРЕСА_1, загальною вартістю 40000грн. Оскільки згода про добровільний поділ спірного майна сторонами не досягнута, а тому позивач, враховуючи рівність часток подружжя, просив поділити майно. Уточнивши, просив визнати за ним право власності на 1/2 частини квартири з господарськими будівлями, розташованими АДРЕСА_1.
Позивачка ОСОБА_2 в позові просила розподілити придбане під час шлюбу з відповідачем майно, яке складається з ? частини квартири по АДРЕСА_1, господарські будівлі та споруди (літня кухня, два гаражі, господарські споруди), розташовані по АДРЕСА_1, присадибна земельна ділянка площею 0.0812га, розташована по АДРЕСА_1, мотоцикл, державний номер НОМЕР_4, автомобіль ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, автомобіль ВАЗ 2115, державний номер НОМЕР_2, земельна частка (пай) площею 5.48 га, земля для ведення особистого селянського господарства –1.0 га. Посилаючись на те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо добровільного поділу майна, позивачка просила провести поділити майно, врахувати, що нею був зроблений ремонт за власні кошти в будинку та виділити їй майно ? частини квартири по АДРЕСА_1, господарські будівлі та споруди (літня кухня, два гаражі, господарські споруди), розташовані по АДРЕСА_1, присадибна земельна ділянка площею 0.0812га, розташована по АДРЕСА_1- загальною вартістю 66000грн., а решту майна –вартістю 11700грн. залишити у власності ОСОБА_1 Також просила стягнути з ОСОБА_1 судові витрати. Також зазначила, що їй належала на праві власності земельна ділянка 1.0 га, у серпні 2007року вона була продана, кошти за вказану земельну ділянку –8000 дол.США були поділені порівну між нею та ОСОБА_1
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, просив не виділяти майно в натурі, а розподілити майно подружжя, визнавши за ним право власності на ? частини квартири з господарськими будівлями, розташованими АДРЕСА_1. Зазначив, що жодного добровільного розподілу майна між ним та ОСОБА_2 не було, відсутні жодні рішення сільської ради, які б це підтверджували, ? частина квартири, а також присадибна ділянка площею 0.0812 га є єдиним та є неподільним, господарські будівлі розпочав будувати після розірвання шлюбу за власні кошти, вони є незакінченим будівництвом та не введеними в експлуатацію, автомобіль ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_3 йому не належить на праві власності, земельна частка(пай) площею 5.48 га та земля для ведення особистого селянського господарства площею 1.0 га –право на них він набув як член кооперативу і вони є його особистою власністю.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила розділити майно наступним чином: визнати за нею право власності на майно - ? частини квартири по АДРЕСА_1, господарські будівлі та споруди (літня кухня, два гаражі, господарські споруди), розташовані по АДРЕСА_1, присадибну земельну ділянку площею 0.0812га, розташовану по АДРЕСА_1- загальною вартістю 66000грн., а решту майна - мотоцикл, державний номер НОМЕР_4, автомобіль ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, автомобіль ВАЗ 2115, державний номер НОМЕР_2, земельна частка (пай) площею 5.48 га, земля для ведення особистого селянського господарства –1.0 га. - залишити у власності ОСОБА_1
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а уточнений позов ОСОБА_1 - повному задоволенню.
Свідчення свідків, в судових засіданнях, суд не брав до уваги, так як їх свідчення про обставини спільного проживання з обох сторін протирічать одне одному.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 1987 року, шлюб розірвано 17 серпня 2007року, згідно рішення суду. За укладеним договором купівлі-продажу від 25 травня 1992року ОСОБА_1 придбав ? частину жилого будинку з по господарськими надвірними будівлями. Покупцем за договором купівлі-продажу спірного майна виступав ОСОБА_1 Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»(далі –постанова Пленуму) зазначає, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69, ч. 1 ст. 71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, яке ділиться між ними в натурі. Поділ здійснюється за взаємною згодою подружжя, а в разі недосягнення згоди –судом. Положення ч.ч. 1, 3 ст. 70 СК України, п. 30 постанови Пленуму вказують на те, що в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За таких обставин, враховуючи рівність часток подружжя, суд вважає, що сторони мають право на ?? частини житлового будинку з господарськими спорудами, ( ? - тому що будинок на 2 господаря, а спільною власністю подружжя є ? - будинку) ), а тому вимоги позивача ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та набутого на час припинення спільного ведення господарства (пункти 23, 24 Постанова від 21 грудня 2007 р.).
Що стосується присадибної земельної ділянки (0.0812 га), на якій розташований будинок, то ст.377 ЦК України передбачає перехід до покупця права власності на земельну ділянку, що закріплена за житловим будинком, у разі купівлі-продажу останнього, оскільки в договорі купівлі - продажу розміри цієї земельної ділянки не зазначені. Згідно ч. 2 ст. 381 ЦК України до складу садиби входить житловий будинок з належними господарсько-побутовими будівлями та земельна ділянка, на якій вони розташовані. При цьому, вважається, що при відчуженні будинку відчужується і уся садиба. Відповідно до змісту ст. 30 Земельного кодексу України 1991 р. при переході права власності на будинок і споруди разом з цими об’єктами переходить і право власності або право користування на земельну ділянку, призначену для їх обслуговування. Аналогічне право в учасників спільної сумісної власності на будинок і споруди виникає при приватизації цієї земельної ділянки.
Не підлягають поділу земельні ділянки розміром 5.48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 1.00 га для ведення особистого селянського господарства. Стосовно земельної ділянки площею 1.00 га для ведення особистого підсобного господарства, яке рішенням виконавчого комітету Прибузької сільської ради передано у власність ОСОБА_1 з видачею державного акта, то відповідно до положень ст.ст. 6 та 22 чинного на час виникнення спірних правовідносин Земельного кодексу України 1991 р. та Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 «Про приватизацію земельних ділянок»ця земельна ділянка є часткою державного земельного фонду, одержаною відповідачем у власність в процесі приватизації, тобто його особистою власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя незалежно від того, що приватизована вона ним в період шлюбу з позивачкою. Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5.48га, набута ОСОБА_1 згідно рішення загальних зборів КСП ім.Суворова та рішення Прибузької сільської ради народних депутатів № 5 від 23.02.2001року. Відповідно до положень ст. 57 СК України та ст. 81 ЗК України земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність, у тому числі виділена в натурі земельна частка (пай), є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану безоплатно частку із земельного фонду. Відповідно до частини 5 ст. 61 С України земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, стала об'єктом права спільної сумісної власності подружжя лише з 09 лютого 2011 року, після внесення до ст. 61 СК України змін Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя». Зазначені земельні ділянки до 09 лютого 2011 року не були об’єктом спільної сумісної власності подружжя, що також є підставою для відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання земельних ділянок набутих під час спільного проживання з ОСОБА_1 спільною сумісною власністю та визнання за нею права власності на 1/2 частку цих земельних ділянок.
Також згідно листа Прибузької сільської ради ОСОБА_2 згідно розпорядження Доманівської РДА № 125 від 16.05.2002року отримала земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах території Прибузької сільської ради площею 1 га, яка у 2007році була продана. Свідок ОСОБА_4 показала, що земельна ділянка була продана, але вона бачила, що виходили сторони після продажу землі з приміщення, але їй не відомо як сторони розпорядилися коштами за продану землю і передачу кошів вона не бачила.
Підлягає поділу та визнанням за сторонами права власності на 1/2 мотоцикла ИЖ Ю 5К, 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, вартістю 2000 грн., про що погодилися сторони.
Також згідно бази даних АІС «АВТОМОБІЛЬ»за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб ВАЗ 2101 27.09.2005року, вартістю 8000 грн., тобто вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, який також підлягає поділу між подружжям та визнання за сторонами права власності на ? автомобіля, так як сторони погодилися і з його вартістю. Сторони не погоджуються на визнання за одним з них права власності на транспортні засоби взамін грошової компенсації, а тому вказані транспортні засоби підлягають поділу.
Також сторонами не надано доказів, що спірні господарські будівлі та споруди –літня кухня, два гаражі є закінченим будівництвом та введені в експлуатацію. Відповідно до ст. 376 ЦК України - Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Не доведено в судовому засіданні, що укладалася між сторонами Прибузькою сільською радою угода про поділ майна подружжя, що не було документально підтверджено, а також не додано докази, що за продану земельну ділянку розміром 1 га, яка належала ОСОБА_2 були поділені кошти між подружжям.
Що стосується автомобіля ВАЗ 2115, державний номерний НОМЕР_5 –вказаний автомобіль знаходився на тимчасовій реєстрації, на даний час термін її дії закінчився, власник ОСОБА_5 уповноважував по довіреності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розпоряджатися автомобілем, довіреність дійсна до 13 липня 2011року, тому вказаний автомобіль не підлягає поділу.
Оцінка спірного майна не проводилася, тому суд виходить з того, що сторони досягли домовленості про те, що вартість будинку на даний час складає 40000грн., присадибної ділянки –1000грн, мотоциклу –2000грн, автомобіля –8000 грн
Також сторони не погоджуються сплатити грошову компенсацію за транспортні засоби, а тому вони підлягають поділу.
ОСОБА_2 при подачі позову сплатила 1700 грн судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ, ОСОБА_1 –200 грн судового збору та 120 грн –витрат на ІТЗ.
Згідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому слід стягнути 55 грн. на користь ОСОБА_7
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 про поділ майна подружжя –задовольнити повністю.
Позовну заяву ОСОБА_2 про поділ майна подружжя –задовольнити частково.
Виділити у власність ОСОБА_1 1/4 частину житлового будинку з господарськими надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1, Доманівського району Миколаївської області та ? присадибної земельної ділянки, загальною площею 0.0812 га
Виділити у власність ОСОБА_2 1/4 частину житлового будинку з господарськими надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1, Доманівського району Миколаївської області та ? присадибної земельної ділянки, загальною площею 0.0812 га
Провести поділ спільного майна подружжя визначивши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частки за кожним на: мотоцикл ИЖ Ю 5к, 1988 року випуск, номерний знак НОМЕР_4, автомобіль ВАЗ 2101, 1976 року випуску, номерний знак НОМЕР_1
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 –відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 –55 грн. судових витрат на користь ОСОБА_2
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст.294 ЦПК України
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко
Секретар