Справа № 2-581/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

       14 листопада 2011 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:          

                    головуючого судді: Панченко О.О.,

при секретарі: Сильчевій Ю.С.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

                відповідачки ОСОБА_2,

                представника відповідачки - адвоката ОСОБА_3,

                представника відповідача ОСОБА_4,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Авдіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Авдіївської міської ради про скасування державного акту на землю та визнання права власності на майно, –

В С Т А Н О В И В:

       Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про скасування державного акту на землю та визнання права власності на майно. Мотивувала доводи тим, що 21 вересня 2010 року набрала законної сили ухвала Авдіївського міського суду, якою затверджено мирову угоду між нею та відповідачкою, згідно якої частково скасоване свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Авдіївською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 01 липня 1997 року та визнано за кожною право власності на Ѕ частку житлового АДРЕСА_1 в м.Авдіївка.  Коли позивачка вирішила розпорядитись належною їй часткою у спільній власності та звернулась до відділу Держкомзему у м.Авдіївка, їй стало відомо, що 12 серпня 1997 року на ім’я відповідачки видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1554 га за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель 0,10 га та для ведення підсобного господарства 0,0554 га. Позивачка вважає, що Авдіївська міська рада, видаючи державний акт, помилилась відносно користувача земельної ділянки, оскільки відповідачка не надала правовстановлюючих документів з технічною документацією, з яких вбачалось би, що власником житлового будинку, який розташований на земельній ділянці, є померлий батько позивачки ОСОБА_5 Таким чином земельна ділянка мала належати померлому батькові і сторони мали отримати у спадок по Ѕ її частці.  Оскільки виправлення у державному акті не допускаються, позивачка просила скасувати державний акт та визнати за нею право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0554 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.               

      Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

     Відповідачка, її представник ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання юридичних послуг, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Пояснили, що державний акт видано на законних підставах, на момент укладення мирової угоди позивачкою питання про земельну ділянку не ставилось.

      Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що державний акт видано на законних підставах. На момент видачі акту єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 була ОСОБА_2

        Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних обставин.

        Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданого Авдіївською міською радою 12 серпня 1997 року, довідок про правовий статус земельної ділянки 02-15-1071, 02-15-1072 земельна ділянка площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, земельна ділянка площею 0,0554 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2.

             Ухвалою Авдіївського міського суду Донецької області від 15 вересня 2010 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно якої частково скасоване свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Авдіївською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 01 липня 1997 року та визнано за кожною право власності на Ѕ частку житлового АДРЕСА_1 в м.Авдіївка.

           Відповідно до ст..30 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

          На момент видачі державного акту на землю ОСОБА_2 була єдиним власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який залишився після смерті ОСОБА_5, що підтверджувалось свідоцтвом про право на спадщину, видане 01.07.1997 року Авдіївською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-1033.

        Таким чином, Авдіївською міською радою державний акт на право приватної власності на землю було видано на законних підставах.

        Однак, ухвалою Авдіївського міського суду Донецької області від 15.09.2010 року свідоцтво про право на спадщину було визнано частково недійсним в частині права ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право на спадщину за законом кожної на Ѕ частку будинку.

        Згідно п.2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на землю і права постійного користування землею, договорів про право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), що затверджена наказом Держкомзему України від 15.04.1993 року У№ 28 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 31 23.04.1993 року, виправлення у державному акті не допускається.   

        Згідно ст..105 Земельного Кодексу в редакції 1990 року спори між громадянами, яким належить жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.

        Оскільки на момент видачі державного акту Авдіївській міській раді не було відомо про існування ще одного спадкоємця ОСОБА_1, виправлення у державному акті не допускається, тому суд вважає необхідним скасувати державний акт на право приватної власності на землю.

        На підставі ст..30 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

        Згідно ст..115 ЦК України в редакції 1963 року кожний з учасників спільної часткової власності вправі вимагати виділу своєї частки  зі спільного майна.

         Відповідно до ст..22 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

        Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по Ѕ частки будинку, тому суд вважає необхідним визнати за ними право власності кожної на Ѕ  частку змеленої ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

        В частині позовних вимог про визнання права власності окремо на ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку  господарських будівель та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства  суд вважає необхідним відмовити, оскільки вони є необґрунтованими та не засновані на законі.

      На підставі ст.115  ЦК України в редакції 1963 року, ст..ст.22, 30, 105 ЗК України в редакції 1990 року, керуючись 11, 57-61, 208, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Авдіївської міської ради про скасування державного акту на землю та визнання права власності на майно –задовольнити частково.  

      Скасувати державний акт на право приватної власності на землю ДН без номеру, виданий Авдіївською міською радою 12.08.1997 року на ім’я ОСОБА_2, площею 0,1554 га з цільовим призначенням для будівництва  та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, для ведення особистого підсобного господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

     Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

     Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

      В іншій частині позовних вимог –відмовити.  

       Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Суддя: