Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  2-а-1380/11

П О С Т А Н О В А

31.05.2011м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі :

                    головуючого судді – Крючко Н.І.

                    при секретарі          -   Закорецькій М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВІ № 255835 від 14.03.2011 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У  березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВІ № 255835 від 14.03.2011 року, складену інспектором ДПС взводу ДПС ВДАІ м. Полтави  та АТ п/п УМВС України в Полтавській області Гежою В.В. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування своїх вимог  позивач посилається на те, що його транспортний засіб ВАЗ 21013 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1 в зимовий період часу не експлуатувався в зв’язку з технічною несправністю. На талоні про проходження державного технічного огляду, вказаного транспортного засобу було зазначено січень 2011 року. 14 березня 2011 року ним було прийнято рішення щодо проходження технічного огляду автомобіля. З метою доставити вказаний транспортний засіб до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області і при цьому уникнути накладення адміністративного стягнення ним було прийнято рішення про переміщення вказаного транспортного засобу шляхом його буксирування методом жорсткого зчеплення. Так, 14 березня 2011 року він разом зі своїм братом ОСОБА_1, здійснюючи буксування його автомобіля способом жорсткого зчеплення з автомобілем Mazda MPV д.н.з. НОМЕР_2, рухалися в напрямку ГУМВС України в Полтавській області. 14 березня 2011 року на вул. Шевченка приблизно о 10 год. 30, хв. їх було зупинено працівниками Державтоінспекції, які нерозбірливо представились та висловили вимогу надати їм документи на вказані транспортні засоби. Після перевірки документів працівник Державтоінспекції повідомив, що позивачем пропущено строк проходження технічного огляду практично на 2 місяці, на зауваження позивача про те, що буксирування транспортного засобу не вимогає наявності талону про проходження технічного огляду на нього, та на той факт, що в нього ще є час на проходження технічного огляду до 15 грудня 2011 року працівники ДАІ не звернули увагу та склали протокол про адміністративне правопорушення та винесли постанову про накладення адміністративного стягнення, яку він вважає незаконною, оскільки: адміністративна відповідальність наступає за керування транспортним засобом без пройденого технічного огляду, а за буксирування такого транспортного засобу чинним законодавством відповідальність не передбачена; транспортний засіб було зупинено безпідставно; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ч. 4 ст. 256 КУпАП, оскільки його не ознайомили з правами передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність його підпису в протоколі, також не дотримано вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки йому не було вручено копію протоколу у справі про адміністративне  правопорушення. Крім цього, позивач посилається на те, що постанова в праві про адміністративне правопорушення винесена з численними порушенням вимог КУпАП, а копію вищевказаної постанови йому не було вручено, в зв’язку з чим він був змушений звернутися до ВДАІ м. Полтави з відповідною заявою, щоб отримати дану постанову, та призвело до пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.               

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1,  позовні вимоги підтримав в повному об’ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про  протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності  свого рішення, дії чи бездіяльності покладається  на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень на користь  особи-позивача. Для  позивача достатньо  вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач  має довести  факт  прийняття такого рішення чи  вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов’язку адміністративний  суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи  бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення  позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення  чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).

Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 не  підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВІ1 №120936 та постанови про адміністративне правопорушення ВІ № 255835, ОСОБА_1 14 березня 2011 року о 10 год. 40 хв. в м. Полтава по вул. Шевченка керував автомобілем ВАЗ -21013, д.н.з. НОМЕР_1, який своєчасно не пройшов державний технічний огляд, чим порушив п. 31.3  Правил дорожнього руху. Відповідно до зазначеного протоколу та постанови його було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

В своїх поясненнях позивач зазначив, що постанову про накладення адміністративного стягнення, він вважає незаконною, оскільки: адміністративна відповідальність наступає за керування транспортним засобом без пройденого технічного огляду, а за буксирування такого транспортного засобу чинним законодавством відповідальність не передбачена; транспортний засіб було зупинено безпідставно; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ч. 4 ст. 256 КУпАП, оскільки його не ознайомили з правами передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність його підпису в протоколі, також не дотримано вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки йому не було вручено копію протоколу у справі про адміністративне  правопорушення. Крім цього, позивач посилається на те, що постанова в праві про адміністративне правопорушення винесена з численними порушенням вимог КУпАП, а копію вищевказаної постанови йому не було вручено, в зв’язку з чим він був змушений звернутися до ВДАІ м. Полтави з відповідною заявою, щоб отримати дану постанову, та призвело до пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Позивач також вказав на ту обставину, що його транспортний засіб ВАЗ 21013 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1 в зимовий період часу взагалі не експлуатувався.

Суд не приймає до уваги доводи позивача з  вказаних  приводів, оскільки, ним не надано будь-яких доказів на підтвердження перебування транспортного засобу на станції технічного обслуговування, а також не надано доказів на придбання запчастин до автомобіля.

Крім цього, позивач в судовому засіданні підтвердив факт ознайомлення з графіком проходження технічного огляду – органами ДАІ, також даний факт підтверджується змістом позовної заяви, в якій позивач чітко зазначає, що на талоні про проходження державного технічного огляду, час проходження наступного технічного огляду зазначено січень 2011 року, але не зважаючи на вище викладене свідомо порушив вищевказаний графік.

Більш того, посилання позивача з приводу не експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21013 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1 в зимовий період часу є неспроможними, оскільки ніяких доказів на їх підтвердження позивачем суду надано не було.      

Суд, не приймає до уваги доводи позивача, щодо не надання йому інспектором ДАІ копії протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, оскільки даний факт спростовується поясненнями представника відповідача в судовому засіданні та записами інспектора у відповідному протоколі та постанові, які свідчать про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та отримання копій вищевказаних протоколу та постанови в присутності двох свідків.     

В свою чергу  представник відповідача УДАІ УМВС України в Полтавській області   вказала, що 14 березня 2011 року близько 11 год. по вул. Шевченка в м. Полтава поблизу буд. 101 в м. Полтава  у відповідності до п. 14.1.2 наказу МВС України № 111 – 2009 року, інспектором Гежою В.В. був зупинений автомобіль ВАЗ -21013 д.н.з. НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 Підійшовши до зупиненого автомобіля, інспектор відрекомендувався, роз’яснив водію його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після чого йому було пред’явлено порушення п. 31.3 б) Правил дорожнього руху. Адміністративна відповідальність за вказане порушення ПДР, передбачена ст. 121 КУпАП. За порушення правил дорожнього руху, інспектором Гежою В.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.     

Крім того, представник відповідача УДАІ УМВС України в Полтавській області зазначила, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, інспектор Гежа В.В. діяв виключно на підставі чинного законодавства. Тобто, станом на 14 березня 2011 року строк дії талону про проходження державного технічного огляду автомобіля  ВАЗ -21013 д.н.з. НОМЕР_1 скінчився, так як на талоні ТО серії НОМЕР_3 вказано дату наступного чергового проведення ТО – січень 2011 року. На підставі вище викладеного подальша експлуатація даного транспортного засобу забороняється.    

Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний  з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП). 

Відповідно до ч. 1 ст. 287 кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Зважаючи на те, що позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому жодних підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 255835 від 14.03.2011 року не вбачається, оскільки вона винесена законно та обґрунтовано, а її скасування призведе до невілювання відповідальності правопорушника за вчинений ним адмінпроступок.     

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 14, 18, 122, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

    П О С Т А Н О В И В:

          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВІ № 255835 від 14.03.2011 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення  - відмовити за безпідставністю в повному обсязі.

Постанова  оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави    Н. І. Крючко