Справа № 2-а-7725/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 листопада 2011 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді  Дрюка П.М.

                                                       при секретарі :           Григораш В.А.                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі  Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії як особі, яка зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована у відповідності з пунктом «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,-   

                                                                            В С Т А Н О В И В:   

       Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Великоновосілкіському районі Донецької області здійснити з 1 травня 2011 року перерахунок підвищення до його пенсії за статусом особи, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, у відповідності з пунктом «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

     На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він має статус особи, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована у зв’язку з чим згідно пункту «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на отримання підвищення  до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. На дійсний час відповідне підвищення нараховується та виплачується відповідачем в неповному розмірі, що є порушенням Конституції та законів України. Його звернення до відповідача з вимогою здійснення належних нарахувань та сплати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому пунктом «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» залишено без задоволення.

   Позивач та його представник в судове засідання не прибули, надали суду заяви, в яких просять суд справу розглянути без їх участі. Позовні вимоги підтримують.

   Відповідач також в судове засідання не прибув. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Надав суду клопотання, в якому просить суд справу розглянути без його участі.

    Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, норми права, які регулюють спірні правовідносини, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

    ОСОБА_2 з 1998 року знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, листом № 223/І-01-01-03 від 06.10.2011 року.

   З довідки про реабілітацію Львівської обласної ради від 02.06.2003 року № 926/15 вбачається, що позивач у 1951 році зазнав політичних репресій. На підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17.04.1991 року рішенням Сколівської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 15.04.2003 встановлено факт політичної репресій позивача та його реабілітовано.

   Відповідно посвідчення № 000674 від 30.06.2004 року виданого Сколівською районною радою  позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

   Статтею 77 пунктом «г» Закону України  «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ встановлено, що призначені пенсії підвищуються, зокрема, громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані на 50% мінімальної пенсії за віком.

   Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

    Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   

       Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

      Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової оцінки для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 року № 966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.200 року, згідно із ст. 1 якого прожитковий мінімуму використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.  Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року  передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення щороку затверджується в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Основні державні соціальні гарантії та порядок визначення їх розмірів встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній рівень соціального забезпечення. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

    Отже, суд дійшов висновку, що для позивача як реабілітованої особи, яка необгрунтовано зазнала політичних репресій, розмір підвищення до пенсії повинен розраховуватися з розміру мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. У зв’язку з чим суд не приймає правову позицію відповідача, оскільки вона суперечить чинному законодавству та Конституції. Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій щодо нарахування та  виплати позивачу підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 77 Закону україни „Про пенсійне забезпечення”.

    Таким чином, враховуючи положення ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-   

                                                                        П О С Т А Н О В И В:   

   Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України – задовольнити.   

   Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області  здійснити з 01 травня 2011 року перерахунок підвищення пенсії  ОСОБА_2 за статусом особи, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, у відповідності з пунктом «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

    Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Великоновосілківський районний суд протягом 10 днів з дня її  проголошення.

Суддя                                                                                                    Дрюк П. М.