Справа № 2-719/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        "23" серпня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді  Іванченко А. М.,  при секретарі Корольовій Т.О.., розглянувши у вікритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Державна виконавча служба Іллічівського району Маріупольського міського управління юстиції, Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», ПАТ «Маріупольгаз», ОСОБА_3, про стягнення суми боргу, визнання права власноси на залогове майно боржника та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 треті осби: Державна виконавча служба Іллічівського району Маріупольського міського управління юстиції, Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», «Маріупольгаз», ОСОБА_3, про стягнення суми боргу та визнання права власності на залогове майно боржника та стягнення моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що 13 серпня 2010 року він передав гроші відповідачу у розмірі 3000 гривень, про що одержав розписку із зобов»язанням повернути борг в строк до 30 вересня 2010 року. Як залогове майно відповідач йому залишив комп»ютер «Самсунг», вартістю 1500 гривень, про що вказано в розписці. Посилаючись на закінчення термінів, обумовлених в розписці, необов»язковість відповідача, який під  різними приводами ухиляється від повернення  боргу, позивач звернувся з позовом до суду і просить стягнути не повернений борг в суммі 3000 гривень та визнання права власності на залогове майно боржника- комп»ютер «Самсунг»  та стягнути моральну шкоду у розмірі 2500 гривень.

        У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги просить стягнути не повернений борг в суммі 3000 гривень та визнати право власності на залогове майно боржника - комп»ютер «Самсунг», стягнути моральну шкоду у розмірі 2500 гривень, неустойку у розмірі 437 гривень та судові витрати держмито у розмірі 51 гривня, витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі  120 гривень та витрати на відправку телеграми 31 гривня 28 коп та пояснив, що 13 серпня 2010 року позичив гроші відповідачу у розмірі 3000 гривень, про що одержав розписку із зобов»язанням повернути борг в строк до 30 вересня 2010 року. Як залогове майно відповідач йому залишив комп»ютер «Самсунг», вартістю 1500 гривень, про що вказано в розписці, але потім без його відома забрав його. Відповідач під різними приводами ухиляється від повернення  боргу, його майно як йому відомо за борги описано державним виконавцем, в тому числі і комп»ютер «Самсунг». Також в розписці відповідач вказував , що у разі неналежного виконання своїх обов»язків відшкодує збитки передбачені законом. Він вважає, що має право на стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2500 гривень. Тому, що на час надання відповідачу грошей його дружина була вагітной, йому потрні були гроші. Його моральні страждання також були в порушенні нормальних життєвих умов, він та його родина зазнали незручностей, їм  потрібні були гроші, він витрачав свій власний час та додаткові зусилля для повернення боргу. Просив задовольнити його позов у повному обсязі.

           Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 28.04.2011 року суму боргу у розмірі 3000 гривень, суму неустойки та судові витрати визнав в повному обсязі, частково визнав моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, та пояснив, що дійсно 13 серпня 2010 року брав у борг у ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 3000 гривень і повинен був її повернути до 30 вересня 2010 року. У зв»язку із скрутним матеріальним становищем, довгий час він  не працював, мав тимчасові заробітки ,  не зміг своєчасно повернути борг. Не заперечує, що залишав під заставу позивачу свій комп»ютер, але через деякий час забрав його щоб на ньому працювати вдома. Комп»ютер «Самсунг» належить йому. Зараз з дружиною разом він не мешкає, вони розлучаються. На теперешній час проживає разом з батьками. У  зв»язку з тим, що його батьки мають борги по квартирі, а він зараз проживає з ними, та зареєстрован за їх адресою все його майно описано державним  виконавцем, у тому числі і спірний комп»ютер. Він не має зараз можливості суму у розмірі 3000 гривень повернути позивачу, у зв»язку із скрутним матеріальним становищем, готов сплачувати борг по часткам.

         Представник Державної виконавчої служби Іллічівського району Маріупольського міського управління юстиції в судовому засіданні 09.06.2011 року пояснив, що відкрито виконавче провадження на ОСОБА_3, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, за данною адресою мешкає багатодітна родина, яка має заборгованості по тепломережі та газу. На теперешній час між ОСОБА_3 та підприємствами розглянуто питання про складання графіку погашення ОСОБА_3 заборгованості. Опис майна боржника було складено 29.12.2010 року. Не заперечував проти задоволення позову.

        Представник ККП «Маріупольтепломережа» в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву з проханням слухати справу за їх відсутністю, заперечував проти задоволення позову, у зв»язку з тим, що предмет застави комп»ютер «Самсунг» арештован в рахунок боргу. (а.с. 82-84)

        Представник ПАТ «Маріупольгаз» в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву з проханням слухати справу за їх відсутністю (а.с. 85)

        Третя особа  - ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

        Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, який підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлено, що відповідач 13.08.2010 року взяв у позивача в борг 3000 гривень, які зобов»язався сплатити до 30.09.2010 року, про що видав розписку.  Та  залишив як заставу, комп»ютер «Самсунг», який оцінив в сумі 1500 гривень, та зобов»язався у випадку невиконання ним зобов»язань компенсувати позивачу грошові суми передбачені законодавством України .

         Позивач з цим погодився і розписку прийняв.

         Тому, на підставі ст.. 1046 ч.2, ст. 576  ЦК України суд приходить до висновку, що сторони уклали між собою договір позики та договір застави

         Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

         Відповідно до вимог ст..1050 ЦК України, цей борг підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

              Терміни, обумовлені в розписці закінчилися, отже, позивач має право, звернувшись за судовим захистом, вимогати стягнення неповерненої суми боргу у розмірі 3000 гривень.

         Відповідно до вимог ст..1050 ЦК України, цей борг підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

         В судовому засіданні відповідач не заперечував, проти повернення суми боргу у розмірі 3000 гривень та   сплати неустойки та моральної шкоди, посилаючись на те, що при складанні розписки обіцяв позивачу відшкодувати всі грошові суми передбачені законодавством України за порушення договору та строків, при поверненні суми боргу  про що вказано у розписці.(а.с.8,25)

         Відповідно до ст. 549 -552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язань. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Сплата неустойки (передання) не звільняє боржника від виконання свого обов»язку в натурі.

           Суд вважає, що позивач має право на стягнення неустойки на 23.08.2011 року , у розмірі 437 гривень.

          Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної

шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

          Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»я'зання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

         Судом також установлено, що позивачеві була заподіяна моральна шкода, тому що через несвоєчасне повернення грошей, він хвилювався, був порушений його звичайний життєвий уклад, він був змушений звертатися за захистом своїх прав, у зв»язку з чим він ніс моральні страждання. З обліку цього суд вважає його вимоги про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими, і в рахунок відшкодування моральної шкоди, враховуючи вимоги розумності і справедливості з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1000 гривень, які були визнані відповідачем ОСОБА_2 у суді.

        Застава – це спосіб забезпечення зобов»язань, якщо інше не встановлено законом.

         Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов»язання, забезченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами того боржника, якщо інше не встановлено законом.

        Відповідно до ст.589,590  ЦК України у разі невиконання зобов»язання, забезпеченного заставою, заставодержатель набуває  право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Зі змісту ст. 590 ЦК України вбачається, що сторони у договорі застави мають можливість вирішити порядок переходу  права власності на предмет застави к  заставодержателю у випадку невиконання боржником забезпеченного заставою зобов»язання.

          Розглядаючи питання про звернення стягнення  на предмет  застави – комп»ютер «Самсунг», суд вважає можливим задовольнити позов в цій частині. В судовому засіданні було встановлено, що  договор позики та застави було складено  13.08.2010 року (а.с. 8,25), а акт опису й арешту майна 29.12.2010 року (а.с. 44-47), відкрито виконавче провадження 25.12.2010 року (а.с. 73-81).

            Згідно з вимогами ст. 79 ЦПК України до витрат пов»язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов»язані з явкою до суду, витрати пов»язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати пов»язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

         Перелік цих витрат є виключним. Інші фактичні витрати учасників процесу, не передбачені у даній статі, до складу витрат, пов»язаних з розглядом судової справи не належать. Отже, витрати на відшкодування витрат на оплату поштових відправлень про виклик відповідача відшкодуванню не підлягають.

            Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені судові витрати у розмірі 171 гривня, а саме судовий збір- 51 гривня, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

          Керуючись ст.ст. 10.57, 60,88,212,213,215 ЦПК України, ст.23,576,589,590,572, 1049,1050 ЦК України, Закону України «Про заставу», суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Державна виконавча служба Іллічівського району Маріупольського міського управління юстиції, Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», ПАТ «Маріупольгаз», ОСОБА_3, про стягнення суми боргу, визнання права власноси на залогове майно боржника та стягнення моральної шкоди- задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 1500 (одна тисяча п»ятсот гривень), витрати на сплату державного мита у розмірі 51 гривня та інформаційно- технічного забезпечення у розмірі 120 гривень, неустойку у розмірі 437 гривень, та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

        Звернути стягнення на предмет застави комп»ютер ІD – 76456-640-2394127-23878 МІСROSOFТ – Е 764Е9, монітор «SаmSung  940 модель LS 19HAAKSB/ EDC № S/N Н А 19 НА 19 НМС Р 357781 W  1500 гривень визнавши за ОСОБА_1 право власності на предмет застави.

          У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

         На  рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
          

 Суддя:                                                            А.  М.  Іванченко