СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
07 квітня 2008 року |
Справа № 2-13/9411-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Дугаренко О.В.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 27.08.2007 у справі №2-13/9411-2007
за позовом Прокурора Роздольненського району Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 58, с.Роздольне,96200)
(вул.Павліченко,1, місто Севастополь)
в інтересах держави в особі Роздольненської селищної ради (вул. Леніна, 14, с.Роздольне,96200)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3-тя особа - Роздольненський районний відділ земельних ресурсів (вул. Леніна, 70, с. Роздольне,96200)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2007 у справі № 2-13/9411-2007 (суддя А.І. Жукова) позов прокурора Роздольненського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Роздольненської селищної ради Роздольненського району Автономної Республіки Крим до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за участю третьої особи - Роздольненського районного відділу земельних ресурсів Автономної Республіки Крим про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволено.
Судом зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернути позивачеві самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 0008 га, яка використовується під розміщення 3 торгових металевих контейнерів, що знаходяться на резервних землях Роздольненської селищної ради Роздольненського району Автономної Республіки Крим без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування земельною ділянкою.
Стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету України 85, 00 грн державного мита та 118 грн витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і засновані на нормах діючого законодавства.
Не погодившись з висновками суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що він здійснює свою діяльність на території, яка відведена йому під торгове місце директором комунального підприємства „Центральний ринок”, що на його думку, не може кваліфікуватися як самовільне захоплення земельної ділянки.
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 склад судової колегії змінено, суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Маслову З.Д.
Ухвалою від 24.03.2008 справа була відкладена на 07.04.2008.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідач надав в суд телеграму про відкладення слухання справи, у зв'язку із хворобою. Судова колегія вирішила можливим розглянути спір за відсутністю представників сторін, оскільки згідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглянувши повторно матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
04.04.2007 посадовими особами державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим була проведена перевірка вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт.
Зазначеним актом були зафіксовані порушення, що виразились у використанні відповідачем земельної ділянки площею 0, 0008 га під розміщення торгових контейнерів без правовстановлюючих документів.
04.04.2007 у межах своїх повноважень державною інспекцію з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим було прийнято і надіслано на адресу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 припис № 007089 з вимогою усунути порушення статті 125 Земельного кодексу України у 30-тиденний строк.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимоги зазначеного припису і не повідомив контролюючий орган.
Проаналізувавши всі обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
По-перше, вимоги апеляційної скарзі щодо: 1)скасування припису від 12.04.2007 № 007077 про самовільне захоплення земельної ділянки; 2) надання дозволу на узаконення володіння земельною ділянкою під контейнерами, та 3)зобов'язання голови Роздольненської селищної ради Роздольненського району Автономної Республіки Крим узаконити право на передачу в оренду спірної земельної ділянки, є по суті самостійними позовними вимогами, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, і не можуть розглядатися судом апеляційної інстанції, тим більш, що навіть припис від 12.04.2007 № 007077 відсутній у матеріалах справи, і судова колегія позбавлена можливості дослідити його.
По-друге, у порядку перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією господарського суду Автономної Республіки Крим і вважає, що юридичними підставами задоволення позовних вимог є правові положення статей 12 Закону України „Про місцеве самоврядування”, 125, 212 Земельного кодексу України, зі змісту яких вбачається, що позивач повноважний вилучати самовільно зайняті землі, якщо вони використовуються до встановлення меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та державної реєстрації, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування.
А оскільки матеріалами справи підтверджується вина відповідача, що виражається у протиправному використанні земельної ділянки, то вимоги позивача щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки є цілком обґрунтованими.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що апелянт не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2007 у справі № 2-13/9411-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді О.В. Дугаренко
З.Д. Маслова