Справа № 2-а-3557/11

                                                                       П О С Т А Н О В А

                                                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 м. Донецьк                                                                                                                           18 липня  2011 року

Будьоннівський  районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді - Тараньової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька,  -  про  визнання дії неправомірними,   зобов’язання  здійснити перерахунок пенсії, -

                                                            В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся  до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька (далі –ПФУ) про визнання дії неправомірними, зобов’язання ПФУ здійснити перерахунок пенсії з 01 червня 2011 року.

В обґрунтування позову вказав, що 05 травня 2011 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії згідно зі ст. ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058)  в зв’язку зі збільшенням трудового стажу і заробітку. Відповідачем був здійснений перерахунок пенсії. Однак при проведенні перерахунку була застосована середня заробітна плата в галузях економіки  тільки за 2007 рік –1197, 91 грн., що є порушенням норм, встановлених   ч. 2 ст. 40 Закону № 1058.  Вважає зазначені дії ПФУ по перерахунку пенсії у  2011 році неправомірними.

Позивач  у судове засідання не з’явився, суду надав клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності юридичної особи, у судове  засідання не з’явилася, суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності,  проти позову заперечує, оскільки вважає, що згідно зі змінами, внесеними до ст. 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії по заробітку за періоди, передбачені ст. 40, з урахуванням допрацьованого нового стажу та уплати страхових внесків, не оптимізуються ті роки заробітку, які до нараховуються, а при перерахунку пенсії по заробітку одночасно можлива зміна кількості місяців, які належали оптимізації раніш. Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача та представника відповідача,  в особистих поясненнях котрих немає необхідності, за матеріалами справи, в порядку письмового провадження за правилами, встановленими ч. 4 ст. 122 КАС України.

 Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

 Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька і отримує пенсію за віком з 12.05.2009 року, але після призначення пенсії продовжує працювати, що підтверджується копіями паспорту позивача, його пенсійного посвідчення, трудової книжки  і не оспорюється відповідачем.   

05 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії по стажу і заробітку.

Розпорядженням ПФУ від 30.05.2011 року йому був здійсненний перерахунок  з 01 травня 2011 року по стажу і заробітку. Згідно з  розрахунком  для обчислення пенсії відповідачем був застосований показник заробітної плати за повний 2007 рік у сумі 1197, 91 грн.

Відповідач відмовив позивачу в задоволенні його звернення щодо перерахунку пенсії в 2011 році зі застосуванням показнику заробітної плати за 2010 рік, з якої сплачені страхові внески.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ГУ (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту - Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є різними правовими категоріями.

Як вбачається з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії за віком вже відбулося.

Отже позивач звернувся із заявою за перерахунком пенсії, а не її призначенням, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник (Зс), що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.

Крім того, відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Управління Пенсійного Фонду після прийняття документів про призначення (перерахунок) пенсії їх розглядає, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Рішення відповідача у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб'єктом владних повноважень.

Рішення (розпорядження) про перерахунок пенсії за стажем або про відмову в перерахунку пенсії за заробітком позивачем не оскаржено, тоді як правові наслідки для позивача створює саме розпорядження та (або) рішення УПФУ , а не дії суб'єкта владних повноважень.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і  задоволенню не підлягають.

Сплата позивачем суми  судового збору підтверджена документально.

У відповідності зі  ст. 94 КАСУ  судові витрати слід покласти на позивача.

  На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.40, 42, 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",   ст.ст. 11, 86, 88, 94, 122, 159, 161, 163 КАС України, суд -    

                                                                       П О С Т А Н О В И В :

         В задоволені позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька  про  визнання дії неправомірними,   зобов’язання  здійснити перерахунок пенсії - відмовити повністю.

         Судові витрати покласти на позивача.           

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

          Суддя                                                                                                    Тараньова В.С.