02.06.2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                           2   червня   2011    року   Єнакіївський    міський    суд   Донецької  області  у  складі

головуючого                     судді                                        Куція Є.М.

                                          при секретарі                          Здебської Т.М.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2009-2010 роки,-

В С Т А Н О В И В :

             ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області   про  стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2009-2010 роки.

             В обґрунтування своїх позовних вимог  посилається на ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської   катастрофи»,   згідно    якої   він    має   право    на   щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі п’яти  мінімальних  заробітних плат.

             Позивач зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

            У зв'язку з цим Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської   ради   Донецької   області  нараховувало, але не  виплачувало   позивачу   компенсацію оздоровлення у 2009-2010 роках, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.

   Позивач вказує на те, що Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області при виплаті спірної компенсації на підставі постанов Кабінету Міністрів України, а не на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», значно звужує його право на отримання матеріальної допомоги, чим порушує Конституцію України.

   Позивач вказує, що у 2009-2010 роках йому було відмовлено у виплаті щорічної допомоги з посиланням на відсутність коштів на ці виплати.

   Вважає, що з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на 2009 рік 744 гривен, та за 2010 рік –922 гривни на його користь підлягає виплата 8330 гривен допомоги на оздоровлення.

  Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецькій області із адміністративним позовом не погодився. В обґрунтування своїх заперечень  посилався на ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що витрати, пов'язані з реалізацією цього закону встановлюються постановою від  12 липня 2005 року Кабінета Міністрів України  № 562 про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, яки постраждали в наслідок чорнобильської катастрофи, в якій були встановлені нові розмірі компенсаційних виплат. Просить застосувати строк позовної давності.

  Суд, заслухавши  сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

  У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, що підтверджено посвідченням А № НОМЕР_1, виданого 17 лютого 2006 року.

             Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону  України   «Про   статус   та   соціальний   захист   громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».                 

            Згідно із довідкою Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області  щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 за 2009-2010 роки не виплачувалася..

            Як вбачається із заперечень Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області до позовної заяви у 2009-2010 роках  ОСОБА_1 повинен був отримати допомогу на оздоровлення за ці роки у розмірі по  100 гривен, як встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.

            Позивач, вважаючи неправомірною відмову УПСЗН виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не погодившись із розмірами вказаних допоміг, звернувся до відповідача із заявою про виплату різниці між фактично отриманими сумами допомоги на оздоровлення та сумами, належними йому до виплати відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року. Позивачу дана відповідь про відмову у виплаті різниці з підстав того, що як базу для нарахування сум допомоги на оздоровлення відповідач використовував наведене вище положення Постанови Кабінету Міністрів України, а крім того вказав, що зазначена допомога буде здійснюватися при надходченні коштів.  Вказана відповідь стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.

            Посилання відповідача  на те, що законом України про Державний бюджет України  надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, є необґрунтованими, оскільки ч.І ст.92 Конституції України передбачено, що права громадян встановлюються виключно законами України.

           Так, дійсно право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           Встановлений законом розмір допомоги (чотири або п’ять мінімальних заробітних плати) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.

           Відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України, якою фактично зменшено розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивачки на спірну допомогу.

         У відповідності із ст. 9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

         Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а інвалідам П групи –п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

         Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17  Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.І ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

          Тобто при виплаті спірної допомоги за 2009-2010 роки Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Таким чином, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки.  

          Отже, виплаті підлягає щорічна допомога за 2009-2010 роки у розмірі  744 гривен х 5 = 3720 гривен, 922 гривни х 5 = 4610 гривен, а всього 8330 гривен.                                                                                     

          Керуючись  ст. ст. 7, 10, 11, 69, 71, 159, 161, 162 КАС України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2009-2010 роки –задовольнити.

          Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області суму щорічної допомоги за 2009-2010 роки у розмірі 8330 (вісім тисяч триста тридцять) гривен на користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету.

          Постанова може бути оскаржено до Апеляційного адміністративного суду Донецькій області через Єнакіївський міський суд протягом десяти  днів після її проголошення.

                             Суддя