справа № 631/1888/24

провадження № 2/631/362/25

У Х В А Л А

п р о п е р е д а ч у с п р а в и н а р о з г л я д і н ш о г о с у д у

30 квітня 2025 року                                                селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В., розглянувши цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості»,-

в с т а н о в и в:

12.12.2024 року за вхідним № 8706/24-вх до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості».

На виконання вимог частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України в день надходження позову суд звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , відповідь на яку отримав лише 18.02.2025 року за вхідними № ЕП-197/25-вх, з якої вбачається, що ОСОБА_1 знятий з реєстрації на території Харківської області.

Оскільки з отриманої інформації не вдалося встановити зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, суд повторно зробив відповідний запит до Державної міграційної служби України, відповідь на якій отримав 29.04.2025 року за вхідним № 2361/25-вх.

Як убачається з отриманих відомостей, останнє відоме місця проживання відповідача ОСОБА_1 є за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, перевіривши їх письмовими доказами, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, суд вважає, що справу слід надіслати за підсудністю з наступних підстав.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Аналогічне вбачається й у рішенні Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), в якому вказане, що частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Отже, звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Водночас, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом, тобто суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до правил з територіальної підсудності.

Також, положеннями статті 28 цього ж кодексу обумовлені правила альтернативної підсудності за вибором позивача, частина 9 якої унормовує, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Аналізуючи зміст позовної заяви та додані на обґрунтування позовних вимог докази, суд вбачає підстави задля застосування альтернативної підсудності, а отже справа підлягає розгляду за правилом частини 9 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України і тому не підсудна цьому суду.

Положення частини 9 статті 187 цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 наведеного нормативно-правового акту обумовлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням зазначеного та беручи до уваги імперативний припис цивільного процесуального законодавства України щодо правил підсудності, суд вважає, що справу з єдиним унікальним № 631/1888/24 (провадження № 2/631/362/25) за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» слід передати на розгляд Індустріального районного суду міста Харкова як таку, що належить до його територіальної юрисдикції (підсудності).

Водночас, слід зауважити, що правило, викладене у частинах 1 і 2 статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, мовить про те, що спори між судами про підсудність не допускаються, й справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Також, постановляючи ухвалу, суд ураховує, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтями 8, 17 і пунктом 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); і статтями 1 – 5, 13, 17, 18, 27, 31, 32, 76 – 80, 89, 187, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 – 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 9 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 та підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

Справу з єдиним унікальним № 631/1888/24 (провадження № 2/631/362/25) за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до  ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» передати на розгляд Індустріальному районному суду міста Харкова за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України підсудністю з підстав належності її до територіальної юрисдикції цього суду.

Здійснити передачу справи з єдиним унікальним № 631/1888/24 (провадження № 2/631/362/25) за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до  ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» з Нововодолазького районного суду Харківської області до Індустріального районного суду міста Харкова на підставі цієї ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати позивачу – ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та іншим учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо справи та цієї ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з цього дня.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя                                                                С. В. Мащенко