Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/696/2025 Справа № 641/3176/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року                                                        м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого  ОСОБА_4 ,

підозрюваного  ОСОБА_5 ,

захисника  ОСОБА_6 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000550 від 29.04.2025, до

        ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Вовчанськ Харківської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого,  зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до якого раніше застосовувалися примусові заходи медичного характеру згідно ухвали Вовчанського районного суду Харківської області від 23.11.2021, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

                                                              ВСТАНОВИВ:

          До Cлобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000550 від 29.04.2025, до       ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління № 1 ГУ НП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження за № 12025221150000550 від 29.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 29.04.2025 приблизно о 14 год. 00 хв. працівник поліції - інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , перебуваючи у складі екіпажу патрульної поліції №2202, приїхав на виклик з кодуванням «бійка» за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходився заявник. З метою виконання своїх функціональних обов`язків, працівник поліції ОСОБА_8 , перебуваючи в однострої працівника поліції відповідно до Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, зі знаками розрізнення поліцейського, піднявся до вказаної квартири, де знаходився гр. ОСОБА_5 , з явними ознаками сп`яніння. Надалі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 , є працівником правоохоронного органу, так як останній знаходився в однострої працівників поліції, з відповідними знаками розрізнення, реалізуючи свій раптово виниклий умисел на протидію здійсненню ним покладених обов`язків, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, безпідставно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, стоячи навпроти ОСОБА_8 , наніс один удар кулаком правої руки у ліву частину обличчя у ділянку вуха останнього. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин лівого вуха, травми м`яких тканин обличчя, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, - тобто умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. Старшим слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області 30.04.2025 за погодженням з прокурором, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_5 . 29.04.2025 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час досудового розслідування зібрані докази, які вказують на вину ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, а саме його причетність підтверджується: протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, протоколами допитів свідків, та іншими доказами у їх сукупності. Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що у ОСОБА_5 відсутні стійкі соціальні зав`язки, він не одружений та підозрюється у вчиненні злочину, покарання за який передбачено у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленя волі на той самий строк, що згідно ст. 12 КК України вважається нетяжким злочином, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). З огляду на викладене, прокурор та слідчий зазначають, що є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання.

В судовому засіданні пдозрюваний ОСОБА_5 та захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків, просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або розглянути можливість застосування до підозрюваного приписів статті 508 КПК України. Захисник наголосила на тому, що ОСОБА_5 є особою, до якого раніше застосовувалися примусові заходи медичного характеру згідно ухвали Вовчанського районного суду Харківської області від 23.11.2021, має діагноз "парнаоїдна шизофренія", що також пітверджується його поведінкою як в ході затримання, так і в даному судовому засіданні.        

Слідчий суддя, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, які долучені до клопотання, вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так, в ході судового засідання з`ясовано, що слідчим відділенням ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221150000550 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області 30.04.2025 ОСОБА_5 за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

ОСОБА_5 29.04.2025 о 18 годині 00 хвилин затримано, що підтверджується протоколом затримання особи.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.        

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий – що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що  ОСОБА_5  30.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів(даними протоколу огляду місця події від 29.04.2025, протоколом допиту потерпілого від 29.04.2025, протоколами від 29.04.2025 допиту свідків ОСОБА_9 ,. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , висновком експерта від 09-715/2025, протоколом огляду речого доказу від 30.04.2025), які перелічені у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри на час розгляду клопотання щодо можливого вчинення  ОСОБА_5  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя акцентує увагу, що висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості  ОСОБА_5  у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати проведенню досудового слідства та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

       Щодо наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.

Надаючи оцінку можливості  ОСОБА_5  переховуватися від слідства та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Слідчий суддя зазначає, що очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Отже, існування цього ризику суд уважає доведеним.

Щодо наявності ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати особу підозрюваного, до якого раніше застосовувалися примусові заходи медичного характеру згідно ухвали Вовчанського районного суду Харківської області від 23.11.2021, при цьому в ході судового розгляду даного клопотання з урахуванням тих пояснень, що намагався надати ОСОБА_5 з урахуванням його психологічного стану, слідчий суддя дійшов переконання, що ризик впливу на потерпілого, який є працівником правоохоронного органу, та свідків є настільки мінімальними, що не може розглядатися як ризик в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він офіційно не працевлаштований, у нього відсутні законні джерела доходу, він не має міцних соціальних зав`язків, але раніше не судимий. Суд ураховує наявність у підозрюваного розладу психічної діяльності в минулому та невизначеність психологічного стану на момент розгляду вказаного клопотання, водночас вказує, що така сукупність обставин не свідчить високу вирогідність прокріманальної поведінки.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду.

       Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

Так, ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. В ході судового розгляду даного клопотання прокурором не доведено, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, будь-яким чином перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Отже, враховуючи імперативні приписи п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді триання під вартою

       Водночас, з огляду на існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому та високої йомовірності рецидиву розладу психічної діяльності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

       Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваного на поруки.

       Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи або джерел його доходів, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.

       Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також є неможливим, оскільки у підозрюваного, який раніше мешкав в м. Вовчанську, відсутнє постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до 27.06.2025, тобто в межах строку досудового розслідування, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та дорученням прокурору організації контролю за виконанням даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України, слідчий суддя

                                                             ПОСТАНОВИВ:

       Клопотання задовольнити частково.

       В застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

     Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.06.2025.

       Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

       -прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

       -не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

       -повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

       -утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.

       Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду.

       Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 .

       Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

       Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя ОСОБА_1