ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"23" жовтня 2006 р. |
Справа № 11/5463 |
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП" м. Нововолинськ Волинської області
до Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 9605,81 грн.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача Денисенко І.В. -представник за довіреністю №1305 від 19.09.2006р.
від відповідача не з'явився
Позивач -ТОВ «СМП»м. Нововолинськ Волинської області, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ПП ОСОБА_1 м. Хмельницький на свою користь заборгованості в розмірі 9 605, 81 грн. що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору поставки НОМЕР_1, з яких 8 984, 41 сума основного боргу, 88, 74 грн.. -3% річних та 532, 66 грн. пеня.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2006 року порушено провадження у справі № 11/5463. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином.
Розгляд справи відкладався через клопотанням відповідача.
В процесі розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог в зв'язку з частковою проплатою відповідачем суми заборгованості.
В судовому засіданні 23.10.2006р. представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 23.10.2006р. не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, однак як вбачається з відповіді на претензію позивача, позовні вимоги визнає.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
06 лютого 2006 року між сторонами по справі, укладено договір поставки НОМЕР_1.
У відповідності до умов даного договору, позивач зобов'язався постачати відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити м'ясопродукти та ковбасні вироби. Предметом поставки є товар вказаний у накладних, що додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною. Під партією товару розуміється товар, вказаний у кожній окремій накладній.
Згідно розділу 4 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється готівкою шляхом внесення в касу або в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється з відстроченням платежу у 15 робочих днів з моменту поставки товару покупцеві.
Так на виконання умов даного договору позивачем згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, протягом лютого-березня 2006 року передано відповідачу ковбасні вироби на загальну суму 40 248, 42 грн.
Відповідачем повернуто позивачу товар на суму 24 006, 81 грн.
Свої зобов'язання відповідач виконав частково і на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 9 035, 81 грн.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 88, 74 грн. -3% річних та 532, 66 грн. -пені.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору поставки за НОМЕР_1, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
У відповідності до п. 7.3 договору, за прострочення терміну оплати поставленого товару покупець плачує постачальнику залікову неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «СМП»м. Нововолинськ Волинської області підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 538, 547-549 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СМП»м. Нововолинськ Волинської області до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 9 035 грн. 81 коп. задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СМП»м. Нововолинськ Волинської області, вул.. Луцька, 3 (код 31401373) суму основного боргу в розмірі 8 414, 41 грн., 88, 74 грн.. -3% річних, 532, 66 грн. -пені, витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Д.І. Радченя