ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 травня 2025 рокуСправа №160/15382/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі № 160/15382/20 за позовом ОСОБА_1 (представник: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 (представник: 69005, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )  до  головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427)  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,  – задоволено частково.

-зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсію з 07.10.2009 року по 16.03.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з компенсацією втрати частини доходів.

-у іншій частині позовних вимог відмовлено.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом надіслано 01 березня 2021 року виконавчі листи № 160/15382/20  представнику позивача.

22.04.2025 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просить роз`яснити питання здійснення  розрахунку  пенсії  вимогам Закону України № 1058  в розмірі  на час здійснення розрахунку щодо питання  нарахування  та виплати компенсації  втрати частини доходів.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначив, що суд не дослідив  питання за який саме період відповідачем повинна бути нарахована та виплачена  компенсація  втрати частини доходів.

Відповідно до ст. 254 КАС України, серед іншого, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Так, оскільки рішення у справі було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз`яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із заявою про роз`яснення рішення суд зробив висновок про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 цього Кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

У п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду.

Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/15382/20 є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об`єкт порушеного права.

Натомість, заявник просить суд роз`яснити власне не сам текст рішення, а необхідність вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.

Суд звертає увагу, що порушені заявником у заяві питання фактично полягають у роз`ясненні механізму виконання ухваленого судом рішення та наданні юридичної консультації, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору КАС України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз`яснення та консультації.

Більш того, суд визначив законодавчі межі, в рамках яких територіальний орган ПФУ має виконати покладені на нього законом функції.

З поданої заяви про роз`янення судового рішення слідує, що заявник фактично просить суд розглянути та вирішити новий спір між ним та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, який виник в результаті виконання територіальним органом ПФУ рішення по справі № 160\15382/20, що не відповідає інституту роз`яснення судових рішень, натомість є підставою для звернення до суду із новим позовом.

Крім того, суд може роз`яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

З матеріалів справи видно, що рішення суду у справі № 160/15382/20 набрало законної сили 18 лютого 2021 року та є виконаним відповідачем.

Суд вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року  у справі № 160/15382/20 є зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує.

На підставі наведеного та керуючись ст. 254, 241-244, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні представника позивача про встановлення судового контролю у справі № 160/15382/20 за позовом ОСОБА_1 (представник: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії  – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 С.В. Ніколайчук