Справа № 305/794/25

Номер провадження 1-кс/305/173/25

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

01.05.2025.Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області  ОСОБА_4   за матеріалами досудового розслідування,  внесеного 21.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071140000090 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Косів, Івано-Франківської області , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, з вищою освітою, одруженого, раніше несудимого,-

ВСТАНОВИВ:

 Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся в суд з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено,  що ОСОБА_5 ,  у лютому-березні  2025 року, маючи умисел,  спрямований на незаконне переправлення  громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону  громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам – громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі  України,  крім військовозобов`язаних,  які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації  відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну  підготовку та  мобілізацію»,  усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння,  передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з  ОСОБА_7 , про спільне вчинення незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню з м. Львів до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу річки Тиса на території Рахівського району, за грошову винагороду у сумі 10000 доларів США. У середині лютого 2025 року (більш точна дата час досудовим розслідуванням не встановлені),  ОСОБА_5 повідомив  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  про можливість  організації його  незаконного переправлення  через державний кордон України з Румунією за грошову винагороду. 06.03.2025, близько 20 години 00 хвилин,  ОСОБА_5 , надав вказівку  ОСОБА_8 , з метою його подальшого переправлення через державний кордон, прибути до залізничного вокзалу у м. Львів, за адресою: м. Львів, Двірцева площа, 1, де 07.03.2025 сісти до вагону №16 поїзда «Київ-Ясіня». 07.03.2025, близько 23:50 години,  ОСОБА_8 , діючи за попередньою вказівкою ОСОБА_5  сів до вагону №16 поїзда «Київ-Ясіня», після чого  ОСОБА_5  зустрів ОСОБА_8  та під час руху у напрямку смт. Ясіня, Закарпатської області, провів інструктаж щодо його незаконного переправлення через державний кордон. 07.03.2025,  ОСОБА_7 , згідно до попереднього розробленого плану щодо незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України з Румунією, висловив прохання до своєї знайомої ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була необізнаною про протиправні наміри   ОСОБА_7 , доставити на автомобілі марки Audi з номерним знаком НОМЕР_1 ,  який перебуває у користуванні  ОСОБА_9 , двох осіб чоловічої статі (у подальшому встановлені, як ОСОБА_5  та ОСОБА_8 ), від ділянки дороги неподалік залізничного вокзалу за адресою:  смт. Ясіня,  вул. Привокзальна,  4,  до садиби за адресою:  АДРЕСА_2 , на що  ОСОБА_9  погодилась. 08.03.2025, близько 07:00 години,  ОСОБА_8  у супроводі  ОСОБА_5   вийшов з вагону №16 поїзда «Київ-Ясіня», де на ділянці дороги неподалік залізничного  вокзалу смт. Ясіня, вул. Привокзальна, 4,  ОСОБА_5  надав вказівку  ОСОБА_8  сісти до салону автомобіля марки Audi з номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого знаходилась  ОСОБА_9 , після чого вони продовжили свій рух у напрямку садиби за адресою:  смт. Ясіня, вул. Файбиша, 29. У цей ж період часу,  ОСОБА_7 , відповідно до розподілу ролей між ним та ОСОБА_5 , їхав на автомобілі марки Volkswagen Passat з номерним  знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2  поряд з автомобіля марки Audi з номерним  знаком НОМЕР_1 , у якому знаходились ОСОБА_5 ,  ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , на шляху їх руху до садиби за адресою: смт. Ясіня, вул. Файбиша, 29, з метою  запобігання викриттю нарядами та працівниками правоохоронних  органів. 08.03.2025, близько 07:10 години,  ОСОБА_8  за вказівкою  ОСОБА_5  вийшов з салону автомобіля марки Audi з номерним знаком НОМЕР_1 , та прослідував з ОСОБА_5  до будівлі садиби за адресою:  АДРЕСА_2 . Згодом, знаходячись у будівлі садиби за адресою:  АДРЕСА_2 ,  ОСОБА_5  надав вказівку  ОСОБА_8  очікувати ОСОБА_7 , який доставить у напрямку державного кордону України з Румунією, після чого  ОСОБА_5  висловив до  ОСОБА_8  прохання про надання йому грошових коштів у сумі 10000 доларів США, як грошову винагороду за незаконне переправлення через державний кордон України з Румунією, однак 08.03.2025, близько 07 години 30 хвилин, після передачі  ОСОБА_8  грошових коштів працівниками правоохоронних органів були припинені протиправні дії ОСОБА_5  та ОСОБА_7 . Відомості, щодо вказаного кримінального правопорушення 21.02.2025 були внесені до ЄРДР за №12025071140000090 за правовою кваліфікацією ч.3 ст. 332 КК України, тобто сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. 08 березня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Косів, Івано-Франківської області, мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, пенсіонеру, з вищою освітою, одруженому, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 10 березня 2025 року слідчим суддею Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_1 , було постановлено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 05 травня 2025 року, з визначенням розміру застави у сумі 908400 гривень. Обґрунтованість підозри  ОСОБА_5  у вчиненні  кримінального правопорушення,  підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.208 КПК України, показами свідка ОСОБА_8 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом огляду предметів та документів від 09.03.2025, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження. 29 квітня 2025 року постановою начальника Тячівської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до 08 червня 2025 року, оскільки є необхідність у розсекречуванні, відповідно до Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, документів, які є правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вищевказаному кримінальному провадженні, протоколів складених за результатами їх проведення. Вказані документи мають суттєве значення для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. ОСОБА_5 під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування з метою не доведення його вини, оскільки усвідомлює, що в разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення його буде засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. Також встановлено, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, у тому числі постійного місця роботи, а тому наявні ризики, що будучи на волі він зможе безперешкодно покинути місце свого проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_8 , шляхом вмовляння, підкупу чи погрози з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України та Румунії за грошову винагороду, та не має постійного місця роботи. Вказана обставина свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення. На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст.177 КПК, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення: особисте зобов`язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що безперешкодно може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ; особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою до органу досудового розслідування не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок; домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що він може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. За таких умов, на думку сторони обвинувачення, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного, буде доцільним продовжити щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строків досудового розслідування.

01.05.2025, захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , надіслав через систему "Електронний суд" заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміст якого зводиться до наступного. Сторона захисту вважає, що є всі підстави для продовження строку дії запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Стверджує, що його підзахисний не має наміру переховуватися від суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню у обвинуваченого не має можливості, скоювати нові злочини останній не збирається. Вважає, що сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (наприклад, справа Летельє проти Франції). Просить постановити ухвалу, якою визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у даному кримінальному провадженні, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Крім того, ОСОБА_5 , раніше не судимий, до моменту повідомлення про підозру мав та продовжує мати постійне місце проживання, за яким і зареєстрований, а також є необхідність з`являтися до суду за викликом. Також просить суд, врахувати стан здоров`я його підзахисного, відповідно до доданої відповідь на адвокатський запит №66 та медичної документації: КНП «Рахівська РЛ» інформує, що 08.03.2025, о 13 годині оо хвилин у ВЕ(н)МД КНП «Рахівська РЛ» доправлено працівниками поліції гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок побиття. Хворий оглянутий лікарем з медицини невідкладних станів, черговим лікарем-травматологом та лікарем-неврологом. Зроблено рентгенографію носа, черепа у 2-х проекціях та лівої гомілки. Діагноз: Забійно-підочноямкова гематома зліва, перелом спинки носа, забій м`яких тканин гомілки. Гостра реакція на стрес. Внаслідок чого стан здоров`я ОСОБА_5 значно погіршився, а перебування під вартою позбавить його можливості пройти необхідне лікування та медичне обстеження. На підтвердження вказаного в додатках клопотання додає копії консультативних висновків лікарів спеціалістів, щодо стану здоров`я підозрюваного. На підставі вищенаведеного просить клопотання про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково. Одночасно визначити ОСОБА_5 , розмір застави у межах 80 (вісімдесять) розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , відносно заявленого клопотання адвоката ОСОБА_6 заперечують, оскільки слідчим суддею при визначенні такого розміру застави були з`ясовані всі обставини кримінального правопорушення та наявність ризиків, для уникнення яких і дотримання підозрюваним процесуальних прав і був визначений саме такий розмір застави. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав свого захисника, просив замінити йому раніше обраний запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під варто. А також зменшити раніше визначений розмір застави.

Адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні просив клопотання слідчого задовольнити частково, вважає, що для дотримання процесуальних обов`язків підозрюваним можуть бути забезпеченні заставою на рівні 80 прожиткових мінімумів. Звертає увагу слідчого судді, що ОСОБА_5 , з моменту затримання перебуває під вартою, через незаконні дії працівників прикордонної служби, які нанесли йому тілесні ушкодження. В умовах ізоляції від суспільства підозрюваний не отримує належного лікування, раніше визначена застава для його підзахисного є занадто високою, ніхто з його родини не має можливості внести таку. Досудове розслідування перебуває на стадії завершення, свідки в кримінальному провадженні наразі допитані.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. При цьому, слідчий суддя бере до уваги доведені прокурором обставини, якими слідчий обґрунтовує на підставі ст.177 КПК України наявність ризиків, викладених у клопотанні, які на даний час не зменшились, не дивлячись на значний обсяг проведених слідчих та процесуальних дій, складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування.

Так, ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду ОСОБА_1 , від 10.03.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 , обраний на судовому розслідувані запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 травня, з визначеним розміром застави у сумі 908400 гривень.

При розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу і визначення застави саме в розмірі 908400 гривень, слідчий суддя виходив із обставин інкримінованого кримінального правопорушення, негативних наслідків, а також реальних ризиків, для уникнення яких і був застосований вказаний запобіжний захід.

Відповідно до постанови про продовження строку досудового  розслідування від 30 квітня 2025 року  керівник Тячівської місцевої прокуратури   ОСОБА_10   продовжив строк досудового  розслідування у кримінальному провадженні  №12025071140000090 до трьох місяців, тобто до 08.06.2025.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 , має постійне місце проживання у м. Києві, одружений, пенсіонер, його стан здоров`я, а також те, що він раніше не судимий.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, що наведені обставини на даний час не можуть свідчити про те, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами, слідчий суддя, враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальних правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінальних правопорушення, даних про особу підозрюваного, його соціальних зв`язків, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст.177 КПК України ризикам.

Слідчий суддя погоджується з клопотанням слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , оскільки таке продовження, на думку слідчого судді, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та не суперечить вимогам ст.199 КПК України.

Слідчий та прокурор у повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також враховує, що у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Слідчий суддя, виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

При цьому, приймаючи до уваги встановлені при розгляді клопотання обставини, зокрема стан здоров`я  ОСОБА_5 , який значно погіршився, що підтверджується наданими висновками лікарів, необхідність підозрюваного пройти медичне обстеження та лікування, слідчий суддя вважає за можливе зменшити визначений ухвалою від 10.03.2025 розмір застави із 300 до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 гривень. Такий розмір застави, на думку слідчого судді є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений (підозрюваний), якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що сума застави у кримінальному провадженні в розмірі  150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, в даному випадку буде достатньою для забезпечення уникнення ризиків у кримінальному провадженні та зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених обов`язків та не зашкодить кримінальному провадженню.

Керуючись ст. ст. 117, 178, 183, 184,193-194, 197, 199, 202, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний згідно ухвали суду від 10 березня 2025 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уродженця м. Косів, Івано-Франківської області,  мешканця АДРЕСА_1 ,  українця,  громадянина України,  пенсіонера, з вищою    освітою,  одруженого, раніше несудимого по 06 червня 2025 року, включно.

Клопотання захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , про заміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Зменшити раніше визначений розмір застави ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2025 до 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Косів,  Івано-Франківської області,  мешканця АДРЕСА_1 та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв`язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 06 червня 2025 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до центрального міжрегіонального Управління ГУ ДМС в м. Києві та Київської області ( м. Київ, вул. Березниківська, буд.4-А), свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 06 червня 2025 року.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 06 червня 2025 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. 

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1