Провадження № 2/331/1936/2025

                                                                ЄУН 331/1926/25

У Х В А Л А

       2 травня 2025 року         місто Запоріжжя

       Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Скользнєвої Н.Г., перевіривши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тисячник Рузанни Робертівни до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна,

В С Т А Н О В И В :

       1 квітня 2025 року ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Сердюченка Володимира Володимировича звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (теперішній Олександрівський) (далі суд) з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

       Ухвалою суду від 8 квітня 2025 року відкрито позовне провадження та постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

       Справу призначено до розгляду на 5 травня 2025 року – 9.40 годин.

       29 квітня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тисячник Р.Р. до суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої позивач просить : визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 .

       Позивач за зустрічним позовом просить прийняти даний позов до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (справа № 331/1926/25).

       Ознайомившись із зустрічним позовом ОСОБА_1 , суд прийшов до такого.

Відповідно до положень статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Частиною другою статті 193 ЦПК України встановлено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до частини шостої статті 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Так, із змісту прохальної частини зустрічної позовної заяви вбачається, що нерухоме майно , яке просить поділити позивач за зустрічним позовом територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Запоріжжя, що відповідно до вимог частин першої, шостої статті 30 ЦПК України унеможливлює прийняття зустрічного позову, оскільки це призведе до порушення правил виключної підсудності.

Порушення правил виключної підсудності, у відповідності до вимог частини першої статті 378 ЦПК України є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ майна для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Керуючись статтями 30, 193, 260, 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тисячник Рузанни Робертівни до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ майна для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Сердюченка Володимира Володимировича до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом –  ОСОБА_1 право звернутися до суду зі своїми вимогами з додержанням виключних правил підсудності щодо пред`явлення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 2 травня 2025 року.

Суддя :                                                                        Н.Г.Скользнєва