Справа № 136/466/25

провадження № 2-а/136/6/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2025 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Діденко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про скасування постанови та накладення адміністративного стягнення, 

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить: 

-   поновити строки для подання адміністративного позову з поважних причин;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 285 про накладення адміністративного стягнення від 21.01.2025, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн;

- справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 11.03.2025 особисто з`явився для отримання постанови про накладення адміністративного стягнення з якої було з`ясовано, що 21.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 285 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього штраф у сумі 17 000,00 грн. Згідно вказаної постанови вбачається, що 10.12.2024 позивач не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце зазначені в повістці № 1456842, тим самим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ознайомившись зі змістом даної постанови, позивачем було встановлено, що обставини викладені у ній не відповідають дійсності, адже він не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв`язку, ані в будь-який інший спосіб від ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки за № 1456842 чи будь якого іншої повістки/розпорядження/виклику та /або будь-якого іншого повідомлення з вимогою з`явитися 10.12.2024 до вказаного органу в зазначений час.  

Окрім того позивач зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається вчинення правопорушення позивачем, що передбачено ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки зміни до Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» та норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку.

За таких обставин, вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 зазначає, що позов є безпідставним, оскільки в діях позивача є склад правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 

Так, 16 січня 2025 року під час перебування позивача у ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено порушення правил військового обліку. А саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у строк вказаний у повістці, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 про причини не прибуття за повісткою.

27.11.2024 року була сформована Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів електронна повістка № 1456842 з метою уточнення даних на ім`я військовозобов`язаного ОСОБА_1 , електронний підпис накладено начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , де позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних. Електронна повістка направлена до АТ “Укрпошта”. АТ «Укрпошта», повістку № 1456842 направила рекомендованим листом, що підтверджується Ф.107П з повідомленням та описом вкладення за задекларованою позивачем адресою АДРЕСА_1 . Відповідно довідки АТ “Укрпошта”, поштове відправлення повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки адресат був відсутній за вказаною адресою. Причина повернення поштового відправлення підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта». 

Відтак, позивач був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 10.12.2024 року. Позивач не виконав вимоги мобілізаційного законодавства та проігнорував виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибувши 10.12.2024 року на 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 

В зв`язку з тим, що позивач не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АІТС « ІНФОРМАЦІЯ_7 » було автоматично сформовано звернення до національної поліції про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення адміністративного протоколу. 16.01.2025 року працівниками поліції було встановлено та доставлено позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідальним працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 

Протоколом про адміністративне правопорушення № 50 від 16.01.2025 р. було зафіксовано правопорушення – не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаного ОСОБА_1 за повісткою № НОМЕР_1 у встановлений в ній строк, а саме 10.12.2024 р. Щодо вказівки в протоколі № 50 адреси на яку було направлено повістку: АДРЕСА_1 . Відповідач вважає, що повістка була надіслана з дотриманням вимог чинного законодавства - за відомою адресою місця проживання позивача, яка є в облікових даних. Невручення повістки з причин, які не залежать від відповідача (відсутність адресата), не може свідчити про порушення з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не може бути підставою для визнання дій протиправними. Позивач, як військовозобов`язаний, зобов`язаний самостійно інформувати органи військового обліку про зміну місця проживання або обставини, що перешкоджають виконанню ним обов`язків, встановлених законом. Таким чином, факт повернення поштового відправлення не свідчить про порушення процедури зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_2 , а лише підтверджує ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків за повісткою. Відтак, військовозобов`язаний ОСОБА_1 попри належним чином вручену повістку, без поважних причин не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений термін.

Того ж дня, 16 січня 2025 року старшим лейтенантом ОСОБА_5 було складено ще один протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. 

За фактом вчинення правопорушення офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_6 було складено протокол за № 51 відносно громадянина ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. 

Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 (Липовець). 18.08.2024 року набули чинності зміни до Закону України № 2232-ХІІ, а саме: громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Позивач, відповідно до інформації з АІТС «Оберіг», здійснив звірку даних під час особистої явки 16.01.2025 року. Водночас, у встановлений законом строк він не уточнив свої персональні дані. Відповідно до Закону України № 2232-ХІІ, строк для здійснення такого уточнення становить 60 днів і тривав з 19.05.2024 року по 16.07.2024 року включно. Оскільки позивач підлягав взяттю на військовий облік, на нього поширювався обов`язок оновлення персональних даних. Відповідно до чинного законодавства, громадяни можуть уточнити свої персональні дані через Центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста, або безпосередньо у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Під час складення протоколу позивач пояснив невиконання ним вчасно вимог законодавства тим, що хворів і не було можливості оновити дані. Проте жодного підтвердження своїх слів не надав. При цьому у своїх поясненнях позивач не визнав вини у вчиненні адміністративного правопорушення. 

Перелік персональних даних, які громадяни в тому числі і позивач зобов`язані були уточнити, міститься у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”. В цьому Переліку зазначені відомості в тому числі в пункті 17-1 зазначено відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. В Примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до законодавства, можливість отримання даних територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки з інших інформаційних реєстрів чи систем передбачена лише за наявності відповідних технічних умов. Станом на день встановлення законом строку на оновлення персональних даних, на день складення протоколу такої можливості у ТЦК не було. Крім того, законодавцем оновлення персональних даних встановлено, як обов`язок громадянина. 

Протоколом № 51 від 16.01.2025 р. було зафіксовано правопорушення – порушення правил військового обліку в частині, не уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_1 не оновив свої облікові дані протягом 60 календарних днів, що є порушенням ним вимог законодавства у сфері військового обов`язку та мобілізаційної підготовки. 

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що жодних правових підстав для визнання оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, протиправною та скасування її немає, свободи та інтереси позивача по даному адміністративному позову відповідачем порушено не було. 

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 17.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про скасування постанови та накладення адміністративного стягнення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

02.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 03.04.2025 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи за адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 та ч. 3 ст. 210 КУпАП, у якій було винесено постанову № 285 від 21.01.2025. 

08.04.2025  через систему «Електронний суд» від представника відповідача Бойко О.І. надійшло клопотання про перенесення судового засідання та продовження строку на надання відзиву на позовну заяву.

17.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з долученими до нього матеріалами  справи  № 2/50 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та справи № 2/51 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210 КУпАП на ОСОБА_7 .

01.05.2025 позивачем подано до суду заяву про долучення доказів на підтвердження відсутності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного штрафу, а саме: довідки № 8 від 17.05.2024 КНП «Іллінецька міська лікарня», військово-облікового документа №120520239340713600027, довідки № 1531 від 19.02.2025 про надання відстрочки.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши та вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до постанови № 285 від 21.01.2025, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та підпункту 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р., а саме 10.12.2024 у строк вказаний в електронній повістці не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 про причини неприбуття за електронною повісткою. Відповідно електронної повістки № 1456842 громадянин ОСОБА_1 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 10.12.2024 на 14:00 год за адресою: АДРЕСА_2 . Електронна повістка була направлена 27.11.2024 року відділенням АТ «Укрпошта».

Окрім того, ОСОБА_1 , порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 4 підпункту 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно  додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022, а саме  ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За вказані діяння ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 та ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 

Розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності проводився за його відсутності, примірник постанови вручено позивачу 12.03.2025, що підтверджується його особистим підписом у постанові про адміністративне правопорушення. 

Окрім зазначеної постанови, у матеріалах справи № 2/50 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 наявні наступні документи:

- протокол № 50 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 16.01.2025 у якому зазначено суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення про яке зазначено вище. У протоколі зазначено про клопотання позивача розглянути справу за його відсутності, що засвідчено особистим підписом (а.с. 57-58); 

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.01.2025, відповідно до яких він повідомляє про неприбуття 10.12.2024 на 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_6 тому що її не отримував за місцем свого проживання і ніхто про неї не повідомив по телефону. Свою провину не визнає (зворотна сторона а.с. 58);

- письмова згода ОСОБА_1 на обробку персональний даних від 16.01.2025 (а.с. 59); 

- копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , відповідно до якого його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 (зворотна сторона а.с. 59 - а.с. 60);

- копія картки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 (а.с. 61);

- копія повістки № 1456842 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 (зворотна сторона а.с. 61);

- поштове відправлення № 0610211863890 адресоване ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , з відміткою у Довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою»  (а.с. 62).

У  матеріалах справи № 2/51 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210 КУпАП на ОСОБА_1 наявні наступні документи:

- протокол № 51 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.01.2025 у якому зазначено суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення про який зазначено вище. У протоколі зазначено про клопотання позивача розглянути справу за його відсутності, що засвідчено особистим підписом (зворотна сторона а.с. 66, а.с. 67); 

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.01.2025, відповідно до яких він вчасно не оновив свої облікові дані у встановлені терміни у зв`язку з тим, що хворів і не було можливості оновити. Вину свою не визнає (зворотна сторона а.с. 67);

- письмова згода ОСОБА_1 на обробку персональний даних від 16.01.2025 (а.с. 68); 

- копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (зворотна сторона а.с. 68 - а.с. 69). 

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. 

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. 

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. 

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. 

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення. 

Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. 

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час. 

Отже, на дату вчинення правопорушень діяв особливий період. 

Відповідно до вимог ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Відповідно до абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024, яким, зокрема, ч. 10 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу» (Закон № 2232-ХІІ) викладено в новій редакції, відповідно до якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку - не уточнення персональних даних у 60 денний строк. 

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом № 3696-ІХ, яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, при цьому саме з 19.05.2024 порушення правил військового обліку в особливий період стало правопорушенням, за яке настає адміністративна відповідальність. 

На підтвердження відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності позивачем надано до суду довідку № 8 від 17.05.2024 КНП «Іллінецька міська лікарня», військово-обліковий документ № 120520239340713600027 та довідку № 1531 від 19.02.2025 про надання відстрочки.

З наданих позивачем документів судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на амбулаторно-поліклінічному, а не стаціонарному лікуванні в КНП «Іллінецька міська лікарня» Іллінецької міської ради з 17.05.2024 по 22.07.2024 (а.с. 78), а військово-обліковий документ № 120520239340713600027 було видано лише 05.02.2025 (а.с. 79).

На думку суду, дані докази не спростовують встановлений факт про те, що позивач будучи обізнаним про необхідність уточнення протягом 60 днів (з 19.05.2024 по 16.07.2024) своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки належних дій на виконання свого обов`язку не вчинив, а здійснив звірку даних лише під час особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_9 16.01.2025.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього вищевказаними нормативно - правовими актами, свої персональні дані своєчасно не оновив, порушив правила військового обліку чим вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу в особливий період. 

Окрім того, правила військового обліку визначені у додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487. 

Пунктом 2 частини 1 додатку № 2 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. 

Відповідно до п. 82 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. 

Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок 560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Зі змісту наведеного положення слідує, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщенним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні, зокрема: (І) відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІ) відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. 

Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру. 

Судом встановлено, що на ім`я позивача 27.11.2024 було сформовано повістку № 1456842, яка містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду. Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 . Поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, оповіщення позивача про необхідність явки для уточнення даних відбулося з дотримання норм Порядку № 560, що спростовує доводи позивача в частині того, що на його адресу листа з повісткою не надходило, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. При цьому, той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім аргументом для скасування оскаржуваної постанови, а один лише факт неотримання поштового відправлення, що містить повістку про виклик, без наявності поважних причин неотримання такої повістки та неявки на виклик, не може ставати підґрунтям для уникнення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. 

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). 

Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові, при цьому доводи позивача повністю спростовуються доказами наданими відповідачем в підтвердження правомірності свого рішення. Відповідач довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначених в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, суд вважає, що постанова № 285 від 21.01.2025, складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення позивача – ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності з урахуванням положень ст. 36 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. відповідає вимогам чинного законодавства. 

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення. 

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають. 

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 246, 250, 286 КАС України, суд 

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про скасування постанови та накладення адміністративного стягнення - відмовити. 

Судові витрати у розмірі  1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів із дня його проголошення  до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10   ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1   ОСОБА_2   ( АДРЕСА_4 ). 

Суддя                                                                        Олексій ПРИСЯЖНИЙ