Справа № 357/5945/25

Провадження № 2/357/3401/25

У Х В А Л А

про передачу цивільної справи за підсудністю

01 травня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А. розглянувши позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Печерський відділ  державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)  про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Печерський відділ  державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)  про визнання батьківства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Дослідивши матеріали справи в порядку вирішення питання про відкриття провадження суд вважає, що справа підлягає направленню за підсудністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Згідно ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Для визначення місця проживання відповідача ОСОБА_2 , 28.04.2025 суддею  було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1327820 від 28.04.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Оскільки зареєстроване місце проживання відповідача  ОСОБА_2 знаходиться в адміністративно - територіальній одиниці на  яку не поширюється територіальна юрисдикція  Білоцерківського міськрайонного суду Київської області,  суд дійшов  висновку, що цивільна справа за позовом  територіально не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Постанови Верховної ради України «Про утворення і ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX у Київській області утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 частини 3 вказаної Постанови ліквідовано у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.

Разом з тим, згідно з пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» – до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

В матеріалах справи наявна відповідь з  Єдиного державного демографічного реєстру № 1327820 від 28.04.2025, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 .

Село Теліжинці до утворення (ліквідації) районів відносилось до Тетіївського району Київської області і на нього поширювалась територіальна юрисдикція Тетіївського районного суду Київської області.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Печерський відділ  державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)  про визнання батьківства, підлягає передачі за належною підсудністю до Тетіївського районного суду Київської області.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого  повинна бути прийнята  до  провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 27, 31, 32 ЦПК України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Справу № 357/5945/25 провадження № 2/357/3401/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Печерський відділ  державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)  про визнання батьківства передати за належною підсудністю до Тетіївського районного суду Київської області (адреса місцезнаходження:  вулиця Соборна, будинок 27,  місто Тетіїв, Київська область, 09801).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до  Київського апеляційного суду  протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом  п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Передачу справи здійснити не пізніше  п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше  п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя О. А. Сомок