Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року                                                             Справа№200/2042/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення певних дій, -  

                                                  В С Т А Н О В И В:

21 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

визнання протиправними дій відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачеві з 01 березня 2025 року з обмеженням максимального розміру пенсії;

зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії позивачеві без обмеження її максимальним розміром з 01 березня 2025 року, враховуючи подальші збільшення, доплати та індексації пенсії, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю зменшення розміру пенсії на підставі частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки на момент призначення пенсії норма втратила чинність за Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08 квітня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до  Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (НПУ).

За відомостями протоколу перерахунку від 01 березня 2025 року пенсію визначено в розмірі 30 406, 38 грн, призначено до виплати з 01 березня 2025 року - 28 531, 28 грн.

Згідно з листом відповідача від 14 березня 2025 року та відзивом розмір пенсії зменшено на підставі частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним  законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі Національної поліції України, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. […].

Разом з цим положення частини сьомої статті 43 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Таким чином, частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ на підставі частини другої статті 152 Конституції України втратила чинність з 20 грудня 2016 року і на час перерахунку позивачеві пенсії відповідачем протиправно зменшено  максимальний розмір пенсії на підставі цієї норми.

Посилання відповідача у відзиві на положення частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV суд не приймає до уваги, оскільки вказаний закон не є спеціальним відносно спірних правовідносин.

Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 554/8998/16-а та у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 553/3616/16-а, суду зазначає, що Єдиний державний реєстр судових рішень не містить постанови Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 554/8998/16-а, а предметом розгляду в іншій адміністративній справі були спірні правовідносини з приводу перерахунку пенсії позивачеві з 1 січня 2016 року на підставі його заяви від вересня 2016 року, тобто, спірні правовідносини виникли до прийняття Конституційним Судом України Рішенням № 7-рп/2016.

При виборі та застосуванні норм права судом враховано правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 440/3462/24, від 29 листопада 2024 року у справі № 380/24058/23.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах спірних правовідносин, які стосуються протиправного обмеження максимального розміру пенсії.

Вимоги в частині зобов`язання відповідача враховувати подальші збільшення, доплати та індексації пенсії задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду в цій справі не може гарантувати повний захист прав позивача на майбутнє у випадку зміни правовідносин.

З огляду на викладене та з метою уникнення тавтології позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачеві з 01 березня 2025 року з обмеженням максимального розміру пенсії;

зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві без обмеження її максимальним розміром з 01 березня 2025 року.

Підстав для розподілу судового збору немає.

Керуючись статтями  139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

                                                        В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року з обмеженням максимального розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) без обмеження її максимальним розміром з 01 березня 2025 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 травня 2025 року.     

Суддя                                                                                   Ю.М. Льговська